Тренд на екологію: що і як роблять українські рітейлери, щоб зберегти довкілля

Тренд на екологію: що і як роблять українські рітейлери, щоб зберегти довкілля

10.11.2023 09:00
  1383
Валерія Байда

Україна впевненими кроками рухається до кліматичної нейтральності. По-перше, це один з пріоритетних напрямків вступу країни до ЄС, по-друге, це про усвідомлене споживання та відповідальне ставлення кожного до зовнішнього середовища. І рітейлери в цьому плані є прикладом.

RAU зібрала яскраві приклади демонстрації сталого розвитку в українському рітейлі. Як компанії переходять на зелену енергетику, відмовляються від пластику, закликають давати друге життя вживаним речам тощо.

Сонячні панелі на даху

Великі українські рітейлери ще до великої війни ставили собі за мету робити бізнес енергоефективним та вбачали в цьому кроці свій сталий розвиток. Але восени 2022 року обстріли енергетичної інфраструктури росією дали розуміння, що треба рухатися дуже швидко. Рітейлери переслідують не тільки ціль забезпечити торгові точки електроенергією в блекаути, можливість економити та дати підтримку українцям, створюючи на місцях «пункти незламності». Цілі більш глобального характеру – це зменшення викидів СО2, скорочення видобутку, споживання та транспортування вугілля та зменшення вирубки лісів. Попереду «планети всій» великі рітейлери, які вже мають встановлені СЕС та продовжують це робити надалі – Сільпо, Епіцентр та Novus. Також рівненський ТРЦ Злата Плата виробляє зелену енергію.

«Враховуючи виклики сьогодення, ми запровадили встановлення альтернативних джерел електроенергії: дизельних генераторів та дахових сонячних станцій, які у поєднанні працюють як локальна електромережа. Ми реалізували пілотний проект зі встановлення дахової сонячної станції, яка працює виключно на власні потреби. В літній період на піку генерації така станція покриває нам 95% від потреб у електроенергії. Для порівняння 1 кВт електроенергії від сонячної станції нам обходиться в 1,5 грн з ПДВ (на весь термін її експлуатації), від мережі в середньому 5 грн, а від дизельного генератора приблизно 16 грн», – повідомляють в прес-службі Novus.

Друге життя вживаним товарам

Перехід на екологічне та усвідомлене користування одежею чи гаджетами давно підтримується великими рітейлерами – послуга Trade-In. Наприклад, Rozetka пропонує програму Rozetka Обмін. Для цього потрібно обрати магазин з пунктом прийому, в якому експерт оцінить вартість гаджету і покупець отримає сертифікат з номіналом на суму оціночної вартості. А на сайті компанії можна знайти речі з позначкою «вживані». Схожі послуги є в MOYO, Цитрус, Алло, Сomfy та Техно Їжак.

Але не гаджетами єдиними, наприклад, в мережі супермаркетів Metro є ініціатива «Вашому одягу – друге життя». В спеціальних контейнерах, яких вже відкрито шість, можна залишити одяг, потім його забирають благодійні фонди, сортують та надають допомогу своїм підопічним.

Тренд прийому та продажу вживаних товарів торкнувся і книгарень. Незабаром в Києві має відкритися простір Плекай. Тут продаватимуть не тільки нові книги, а й вживані. Це означає, що у примірників буде друге життя, а в асортименті цілком можуть з’явитися рідкісні екземпляри.  

Збір вторсировини

Коли речі довго не знаходять своє застосування в побуті, вони  відправляються на смітники. Але звичайному домашньому непотребу можна знайти корисне застосування. Саме тому великі рітейлери заохочують споживачів віддавати речі на перероблювання. Наприклад, в магазинах мережі Сільпо стоять контейнери для сортування відходів: для паперу, скла, пластику та металу. «За перший квартал 2023 року ми зібрали 3550 тонн паперу, 6400 тонн пластику, 5 тонн металу та 6 тонн скла», – кажуть в прес-службі мережі.

Також можна здати в магазини Сільпо до 50 портативних батарейок за один візит, є спеціальні баки для сортування та станції сортування SilpoRecycling, які розташовані в трьох містах України – в Києві, Львові та Запоріжжі. «Починаючи з листопада 2021 року до цієї ініціативи долучилися понад 500 000 гостей Сільпо, тобто в середньому кожен поклав до боксу по 4 батарейки. За цей час ми зібрали 42 тонни батарейок. Нещодавно ми  відправили їх на переробку на завод Recupyl у Польщі», – повідомляють в пресслужбі Сільпо.

Подібна ініціатива є в Novus. За першу половину 2023 в магазинах мережі вже зібрали 5,8 тонн батарейок. А це 290 000 батарейок. У 2022-му показник був 9,3 тонни батарейок, а у 2021 – 4,5 тонни. 

«До ініціативи продовжують долучатися наші небайдужі клієнти. Попри повномасштабну війну і на те, що частина населення виїхали, ми спостерігаємо, що темпи збору навіть виросли. Зібрані батарейки відправляються на переробку до Європейських заводів, наприклад GreenWEEE у Румунії, а також Recupyl у Польщі. У цьому проекті ми співпрацюємо з batareiky.in.ua, це допомагає нам прозоро звітувати перед клієнтами http://batareiky.ua/reports», – повідомляють в пресслужбі Novus.

Мережа Metro теж має пункти сортування відходів, які називаються Metro Waste Collection Point. І лише у 2022 році компанія зібрала близько 2000 тонн паперу, що врятувало 20 000 дерев. Також 32 тонни деревини, зібраної та переробленої в альтернативне паливо (паливні пелети) дало українцям близько 15 000 куб. м природного газу. 

«Цього року ми відкрили вже дев’ятий Waste Collection Point, який допомагає нашим клієнтам сортувати відходи. А офіс компанії та торговельні центри вже давно функціонують за принципами зеленого офісу», – повідомляють в пресслужбі Metro. 

Також Metro має Япомогабоксифандомат для прийому  пластикових пляшок, які кожну пляшку перетворюють на віртуальні 30 копійок.

Відмова від фосфатів та фосфонатів

У ТРЦ Respublika Park закликають орендарів використовувати безфосфатні та безфосфонатні мийні та пральні засоби у своїй роботі. Річ в тому, що більшість миючих засобів мають у складі фосфати та фосфонати. Останні теж за певних умов перетворюються на фосфати. Через стічні труби вони можуть потрапити у навколишнє середовище, а саме – водойми. Це сприяє швидкому розмноженню ціанобактерій, які з часом можуть утворювати на поверхні плівку, яка починає гнити.

Перехід на біорозкладні і паперові  пакети та відмова від пластику

Все більше споживачів можна побачити в супермаркетах зі своїми торбинками, боксами та навіть каструлями (мережі і це дозволяють). Та й самі рітейлери дають приклад та заохочують покупців дбати про навколишнє середовище. Здебільшого поштовхом став закон «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України», який вступив в дію 10 грудня 2021 року. Згідно з нормами цього закону, забороняється розповсюдження оксорозкладних (оксобіорозкладних) пакетів, а також тонких та надтонких пластикових пакетів.

Мережа Сільпо пропонує пакети з кукурудзяного крохмалю, тому вони швидко розкладаються та не шкодять природі. До того ж щоб їх використовувати багаторазово, наліпку зі штрихкодом можна на них не клеїти, а зробити це, наприклад, на руку, а на касі просто віддати касиру. Якщо ж замовляєте доставку додому, є можливість обрати позначку «екопаковання».

«Заохочуємо екологічний шопінг. Пропонуємо гостям приходити до магазинів з власним шопером чи багаторазовою торбинкою. Постійно розширюємо асортимент торбинок, мішечків та коробок, щоб кожен наш гість міг обрати альтернативне паковання на власний смак. Окрім того, пропонуємо гостям скласти страву з кулінарії у власну тару, ланч – у ланч-бокс, а каву – у власну чашку. Загортаємо безкоштовно свіже м’ясо та рибу у папір», – кажуть в пресслужбі Сільпо. 

Своєю чергою мережа Auchan активно впроваджує проект Saveпланету і перший його етап – відмова від пластику. Тому в зоні свіжих овочів компанія пропонує безкоштовні паперові пакети. Також є альтернатива з кукурудзи та сітки для овочів. Ще в планах перейти на екологічну тару у відділі кулінарії.

Нова пошта вже давно відмовилася від пінопласту та використовує коробки-трансформери та запустила проект повторного їх використання.

Холодильна система на основі природного холодоагенту

Холодильне обладнання з використанням парникових газів (HFC-холодоагентів) є найбільшим джерелом викидів вуглецю у рітейл-галузі та спричиняють глобальне потепління.

«Компанія Metro стала першим рітейлером в Україні, що встановив холодильну систему на основі природного холодоагенту, що є передовою технологією, яка забезпечує енергозаощадження та допомагає знизити негативний вплив на довкілля»,  – кажуть в пресслужбі компанії.

Як нам повідомили в Сільпо, компанія також  у всіх нових супермаркетах встановлює екологічно чисті холодильники, що використовують вуглекислий газ (Со2) як охолоджувач. 

Зарядні станції для електромобілів

Власники електромобілів вже звикли планувати поїздки та враховувати наявність зарядних станцій. Деколи доводиться міняти свій маршрут, щоб знайти місце для підзарядки. Але з часом, сподіваємося, така проблема зменшиться. Над цим працюють і рітейлери. Так, наприклад, Епіцентр першими починає розвиток власної мережі хабів зарядних станцій. Вже є перші результати – на паркінгах в Рівному та Львові одночасно можуть заряджатися до 10 електромобілів. В планах обладнати електрозарядками всі торгові точки мережі.

Також в ТРЦ Respublika Park у Києві, за адресою Кільцева дорога, 1, запрацювало 29 зарядних станцій для електромобілів.

Цілком логічно, що і АЗК в Україні інвестують в розвиток електростанції. Наприклад, АЗК ОККО вже встановлює ультрашвидкі станції. 


До останніх новин До популярних новин Підтримати редакцію

Раз на тиждень

ми будемо відправляти Вам 

найцікавіші новини тижня


Поділіться цією новиною в соціальних мережах


Читайте також

Усі новини ринку