Лев Парцхаладзе: Як залучити інвестиції в будівельну галузь

Відомий бізнесмен і девелопер, заступник голови Мінрегіону про реформування галузі, проблеми забудовників, способи залучення інвестицій і перспективи ринку.

Цей матеріал доступний російською мовою

18 червня в Києві в приміщенні комплексу Мистецький Арсенал пройде перший в Україні спеціалізований форум для інвесторів в роздрібну торгівлю і девелопмент комерційної нерухомості – RAU Investment Forum. Одним із спікерів форуму стане заступник міністра регіонального розвитку, будівництва, регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Лев Парцхаладзе. Він виступить в рамках першої сесії заходу, присвяченій аналітиці українського ринку торгової нерухомості та прогнозам розвитку цієї сфери на найближчі роки.

В інтерв’ю інформаційному агентству Interfax-Україна чиновник розповів про найбільш нагальні проблеми будівельної галузі. RAU публікує найцікавіші тези з матеріалу.

Про відкладений ефект реформ

Наша країна тільки починає рухатися вперед. Головне, що криза і спад позаду, економіка поступово відновлюється. Сьогодні основна проблема в тому, що люди дуже чекають швидких змін, але вони не завжди можливі. Багато що з того, що робиться зараз, ми почнемо відчувати тільки через рік або більше. Будівельна сфера – не виняток.

Про головні проблеми в будівництві

Проблем і завдань багато. Їх можна поділити на три блоки: дерегуляція, містобудівна політика та якісний розвиток будівництва. Наприклад, є проблема – відсутність актуальної містобудівної документації та контролю відповідності детальних планів територій (ДПТ) генпланам. Головні архітектори видають містобудівні умови й обмеження з порушеннями, прикриваючися тим, що необхідна інфраструктура буде побудована пізніше.

Тому у нас є ряд пропозицій. Перш за все, виключити в законодавстві можливість розробки ДПТ, які не відповідають генпланам. Якщо генплану немає, то ДПТ затверджується органом вищого рівня. Якщо село чи місто щось не затвердило, значить, облрада приймає рішення. Якщо місто Київ не затвердило, значить, питання виноситься і затверджується Міністерством або навіть Кабміном. Це буде стимулювати органи місцевої влади швидше приймати рішення по генпланам.

Стане менше недобросовісних чиновників, які дозволяють хаотичну забудову. Насправді політику ведуть місцеві органи влади. Видають містобудівні умови з порушеннями будівельних норм. Не контролюють відповідність детальних планів генеральних планів населених пунктів. Не актуалізують містобудівну документацію – більшість міст обласного значення й інші населені пункти мають застарілі генплани.

Про видачу дозволів на будівництво

Ми хочемо посилити контроль видачі документів, посилити нормативно. Була ідея не чіпати бізнес, але ми настільки лібералізували процеси, що почалося зловживання і з боку бізнесу. Громадськість наполягає на посиленні контролю. Думаю, тут потрібен здоровий баланс.

За два роки ми піднялися в рейтингу Doing Business щодо отримання дозволів на будівництво з 140-го на 30-е місце. Колись це було 55 процедур, а зараз п’ять. Раніше було півтора року, зараз – 60 днів. За світовими мірками ми зробили революційний прорив.

Нещодавно ми скоротили процедуру присвоєння адрес об’єктам. За новим єдиним порядком отримати адресу об’єкта будівництва і нерухомого майна можна буде всього за п’ять днів.

Про реформу органів контролю

Ми вже розробили концепцію реформування держархбудконтролю (ДАБІ). Її основа – запуск електронного кабінету забудовника. Це не просто спростить процедурно отримання дозволів у будівництві, а зведе нанівець корупцію при прийнятті рішень чиновниками.

Крім цього, дуже важливо провести аудит і оптимізувати діяльність самої ДАБІ, запровадити дієвий механізм притягнення до відповідальності посадових осіб у разі порушення законодавства, посилити контроль над діяльністю експертних організацій, зробити всю інформацію публічною та відкритою для кожного, щоб не виникало питань. Тоді це буде ефективно.

Про нові будівельні норми

У нових будівельних нормах ми ввели багато нових і революційних для України вимог – це і «блакитні лінії», які обмежують поверховість, і «зелені лінії», що обмежують зелені рекреаційні території, де не можна будувати, чітке регулювання щільності забудови та багато іншого. Це все повинно відображатися в генпланах. І це зовсім інший цивілізований підхід до будівництва. Наприклад, введення «блакитних ліній» не означає повну заборону висотного будівництва. Необхідно запровадити зонінг – чітке визначення поверховості на різних територіях міста.

Про будівництво «Київ Сіті»

Ще з 2003 року у мене є ідея створити на місці району «Теличка» так званий «Київ Сіті», на зразок міста хмарочосів за окружною в Парижі. Перенести туди 1 млн кв. м адміністративних приміщень. Зробити так званий урядовий і діловий квартал, а вивільнені приміщення в центрі Києва продати, наприклад, під готелі, культурні центри, можливо, житло.

У центрі міста буде набагато менше заторів. Таким чином, можна вирішити проблему рівномірного завантаження лівого і правого берегів. «Київ Сіті» навіть міг би стати символом міста. Майже на 100 га можна багато чого зробити. Наприклад, в Москві аналогічний бізнес-центр – всього 20 га. Я вважаю, що це повинен бути один із символів змін в країні.

Про інвестиції в зелені зони

У мене в задумах є ще один проект – зробити повністю рекреаційною територією Труханів острів. Це як Центральний парк на 100 га в Нью-Йорку – він включає по периметру шестиметрову дорогу для коней, потім для велосипедистів, потім для людей з інвалідністю спеціальні доріжки, потім бігова і пішохідна зона. Це смуга по периметру шириною в 20 м, і виходить дуже зручно.

У нас є Дніпро, Десна – можна водні види спорту зробити, можна луна-парк, можна зоопарк сюди перенести. Тут мости, метро є, канатну дорогу запустити, а по периметру запустити поїзд, як в Діснейленді. І всі будуть приїжджати сюди, а не на Хрещатик.

Але цим має займатися не міністерство, а місто. Це бачення, як можна робити масштабні проекти, залучати колосальні гроші, інвестиції, створювати робочі місця і більш ефективно розвивати міста.

Читайте також –

Василь Хмельницький: Топ-5 перспективних напрямків в бізнесі до 2025 року