Digital Outdoor: як український рітейл використовує цифрову зовнішню рекламу

Хто з українських рітейлерів в числі найактивніших рекламодавців в цифровій зовнішній рекламі за підсумками 2019 року, і наскільки стрімко розвивається новий напрямок в Україні.

Цей текст доступний також російською мовою

Ще вісім тому світові лідери зовнішньої реклами обережно інвестували в Digital Outdoor, побоюючись недостатньої якості трансляції і необхідності часто оновлювати інвентар. Тепер співвідношення ціни і якості цифрових панелей дозволяє операторам вкладати кошти в розвиток нового ефективного медіаканалу і прогнозувати повернення інвестицій. Хто більше всіх з рітейлу вкладає в нашій країні в сучасний Digital Outdoor і куди рухається ця рекламна галузь, – в матеріалі RAU.

Лідери серед рекламодавців

Компанії РТМ-Україна, частка цифрових носіїв якої на початок 2020 року перевищувала 70% всього ринку, склала на основі власних даних список основних трендів у цифровій зовнішній рекламі, і назвала десятку рекламодавців на цифрових носіях за бюджетами. Як і в зовнішній рекламі в цілому, за підсумками року лідируючою категорією стала “Торгівля” з часткою 14%. На друге місце з часткою 10% рекламних бюджетів вийшла “Косметика”, на третє – сегмент розваг.

Ситуація в зовнішній рекламі в цілому аналогічна. Згідно з даними Doors Consulting, категорія “Торгівля ” вже другий рік поспіль – лідер серед усіх рекламних сегментів за витратами на зовнішню рекламу. Розташовані на другому і третіх позиціях “Нерухомість” і “Соціальна реклама” відстають зі значним відривом.

Категорія “Ресторани та дозвілля” розмістилася лише на 11 місці серед усіх рекламодавців, а “Побутова техніка” – на 18-му. Такі категорії рекламодавців, як “Безалкогольні напої”, “Парфумерія”, “Одяг/Взуття/Текстиль” і “Кондитерські вироби” знаходяться в другій і третій десятці списку категорій класичної outdoor-реклами, але лідирують в її діджитальному сегменті.

Найбільшими рекламодавцями в минулому році стали Sport Life, Епіцентр і Vodafone. З рітейлерів в першу 20-ку потрапили також Metro Cash&Carry Ukraine, Ашан, Сільпо і Агромат.

Типи і географія цифрової зовнішньої реклами

На українському ринку цифрової зовнішньої реклами представлені три основних типи окремо розташованих носіїв: малого формату (1,8х1,2 м), середнього формату (2,32х3,14 м) і великого формату (від 18 кв. м і вище).

Місто-лідер ринку цифрової зовнішньої реклами – Київ. Якщо на початок минулого року в столиці було не більше 50 цифрових панелей, то до грудня 2019-го їх вже налічувалося понад 130 у декількох операторів. У більшості навіть великих міст України перші мережі цифрових рекламних конструкцій були встановлені лише в 2019 році.

Першою медіагалереєю цифрової зовнішньої реклами в Україні стала “DNP Бульвар Шевченка” – 32 цифрових панелі по обидва боки бульвару від Бессарабської площі до площі Перемоги, яка була включена в квітні 2018 року. Перша мережа цифрових сітібордів- “DNP Cityboard_01”, яка на лютий 2020 року налічує більше 40 цифрових панелей міського скрольного формату (2,32х3,14 м) і кілька поверхонь від 20 кв. м.

Курс на розвиток

Наступна важлива задача операторів цифрових носіїв – гнучкі інтерактивні та інтегровані рекламні кампанії з можливістю поєднання DOOH з іншими цифровими медіа. Вони розкриють весь потенціал Digital Out-of-Home, в рази збільшать його привабливість для клієнтів, привертаючи увагу аудиторії до сучасного цифрового контенту поза домом. Технічні можливості для втілення таких рішень вже є – питання тільки в їх впровадженні.

Вже успішно розвиваються алгоритмічні Programmatic-закупівлі цифрового Indoor разом з інтернет-рекламою. Але швидкість проникнення нових медіа-технологій на український ринок залежатиме насамперед від попиту на них. Як показує світова практика, перспективи цифрового напрямку зовнішньої реклами грандіозні.

Те ж саме говорять аналітики. На 2020 рік Всеукраїнська рекламна коаліція прогнозує зростання рекламних бюджетів в цифрову зовнішню рекламу на 86 %, що робить цей напрямок одним з найперспективніших сьогодні в рекламному бізнесі.

Читайте также

Інтернет чи живе спілкування: що більше впливає на купівельні рішення – дослідження Nielsen