Досвід супермаркетів США: як додаток на основі штучного інтелекту Afresh допомагає вирішити проблему харчових відходів

Через те, що магазини схильні замовляти більше товару, ніж продають, вони викидають 5-6% свіжих продуктів. Для бізнесу це погано: викинутий товар – це втрачені продажі та менші прибутки. Як цю проблему вирішують американські супермаркети.

Магазини схильні замовляти більше товарів, через це викидають 5–6% свіжих продуктів, які не розкупили клієнти. Результат такого менеджменту закупівель – $28 млрд збитків щороку. Цей факт підштовхнув Метта Шварца заснувати у 2017 році стартап Afresh. Його додаток на основі штучного інтелекту допомагає магазинам та супермаркетам у США поставити цей процес на нові рейки. Forbes Україна розповів, як це працює та до яких результатів призводить. RAU пропонує ключове з матеріалу.

Мережа супермаркетів Albertsons хоче продавати свіжу малину. Не розчавлену, запліснявілу чи таку, яка за день після купівлі зіпсується. Але це не так просто зробити. Раніше директори магазинів могли покладатися лиш на власні здогадки, скільки та якого товару варто замовити. Якщо надто мало, клієнт піде додому з порожніми руками. Якщо забагато, товар затримується на полицях та псується.

«Раніше замовлення товару робилося вручну, і була висока ймовірність неправильно оцінити, що саме захочуть придбати покупці або який обсяг замовлення», – пояснила директор з екологічності в Albertsons Сьюзен Лонг.

Albertsons – одна з найбільших продуктових мереж у США із $78 млрд річного виторгу. Минулого року вона почала використовувати програму на основі штучного інтелекту від стартапу Afresh Technologies, щоб прогнозувати попит на товари, які швидко псуються, і відповідно до цього робити замовлення. Тепер магазини мережі роблять замовлення, приміром, бананів чи салатного перцю, частіше, але у менших обсягах.

«Ми намагаємося зробити так, щоб полиці магазинів були повними, а склади – порожніми до приходу наступної вантажівки з товаром», – пояснює гендиректор Afresh Метт Шварц.

Стартап Afresh було засновано в Сан-Франциско в 2017-му. За оцінкою Forbes, його виторг минулого року склав менш як $10 млн. Небагато, але бізнес росте. Завдяки $150 млн капітальних інвестицій від Spark Capital, Insight Partners та інших провідних венчурних фірм Afresh зміг встановити свою програму у 3300 магазинах кількох мереж у США, серед яких Albertsons (складають більшість клієнтів Afresh), WinCo Foods і Save Mart.

Працівники супермаркетів заповнюють запитальник у своїх айпедах, зазначаючи кількість броколі чи помідорів, яка залишилась на полицях. Після цього система видає автоматизовану пропозицію обʼєму наступного замовлення.

Все більше продуктових магазинів використовує технологію такого типу, щоб зменшити кількість продуктів (необроблених овочів, фруктів, мʼяса і риби), які через те, що не їх розкупили, доводиться викидати. Згідно з даними неприбуткової організації ReFED, яка відстежує харчові відходи, щороку зіпсовані продукти обходяться магазинам і супермаркетам у $28 млрд. За словами Шварца, через те що магазини схильні замовляти більше, а не менше, вони викидають 5–6% свіжих продуктів. У категорії готової їжі цифри можуть бути вдвічі вищими. Це не лише погано для екології, а й для бізнесу: викинутий товар – це втрачені продажі та менші прибутки.

Технології допомагають і екології, і бізнесу

Afresh каже, що її клієнти зазвичай зменшують кількість зіпсованих продуктів на чверть, що може допомогти підняти операційну маржу в категорії «продовольчі продукти» на 40%. А це десятки, якщо не сотні, мільйонів доларів прибутків. Albertsons, яка нещодавно оголосила про плани злиття з Kroger, минулого року запровадила програму від Afresh у 2200 своїх магазинах.

«Якщо за допомогою цієї програми можна підняти на кілька пунктів валову маржу і при цьому не підвишувати ціни, це величезна перевага», – відзначив Волтер Робб, колишній гендиректор мережі Whole Foods, який інвестував у Afresh.

Щоб допомагати із замовленнями, програма компанії аналізує великі обсяги даних і робить відповідні прогнози краще за будь-яку людину. Вона бере до уваги історію продажів конкретного товару за останні кілька років, враховуючи дані щоденних продажів. Також програма включає все, що може вплинути на попит, як-то майбутні акції в магазині, погода, свята і день, коли люди отримують державні продуктові купони (США).

Завдяки такій програмі фрукти й овочі не залежуються на полицях. Так міннесотська мережа Cub, яка має 100 магазинів, на 7% швидше замовляє і розпродує товари. Крім того, ритейлер зафіксував 2,5% зростання продажів, що немало. «Не забувайте, що в рітейлі головне – забезпечити правильний продукт за правильною ціною у правильний час, – каже Робб. – Цей інструмент допомагає досягти ці три фактори».

Особливо це стосується відділу свіжих продуктів, які найбільше приваблюють покупців і впливають на повторні візити. Вдосконалення якості і вибору свіжих продуктів є головним пріоритетом для Albertsons, яка вважає, що саме завдяки цій категорії товарів їй вдасться збільшити продажі й відібрати частку конкурентів на ринку.

Кожен відділ магазину платить Afresh сотні доларів на місяць за використання програми компанії. Afresh повідомила, що за весь час роботи завдяки їй не потрапили на смітник 19,5 млн кг їжі. 

Згідно з оцінкою Pacific Coast Collaborative, американської урядової ініціативи зі зменшення парникових газів, замовлення за допомогою програм на основі ШІ обирають усе більше магазинів. Це дасть змогу вполовину зменшити харчові відходи магазинів до 2030-го. Такі програми також пропонують інші компанії, наприклад Shelf Engine, послугами якої користується мережа Kroger.

За словами Шварца, компанія на сьогодні допомагає замовляти десяту частину усіх харчових продуктів, які продаються в США. «Невдовзі ми плануємо не давати потрапляти на смітник понад 45 млн кг їжі щороку», – каже він.