На чужих помилках: які уроки можна винести з досвіду американських рітейлерів під час пандемії

Що варто враховувати і на що розраховувати під час глобальних змін світових ланцюжків поставок товарів і сировини: через пандемію COVID-19 та інших чинників.

Цей матеріал доступний російською мовою

Нещодавно агентство Reuters провело онлайн-конференцію Retail Supply Chain Virtual USA 2020, де обговорювалися проблеми і виклики, що стоять перед міжнародними компаніями, по трансформації своїх логістичних ланцюжків. Нейт Херман (Nate Herman), старший віце-президент з економічної політики Американської асоціації виробників одягу та взуття (AAFA) розповів про наслідки Covid-19 для роздрібної торгівлі. Зокрема, про те, як роздрібним компаніям доведеться перебудувати свої ланцюжки поставок, щоб не тільки надати споживачам доступний за ціною товар, але і гарантувати безпеку і ритмічність поставок. RAU пропонує ознайомитися з основними тезами його виступу.

Чому це важливо

Ще до коронакризи експерти міжнародної аналітичної компанії Deloitte відзначали тренди зі зміни логістичних ланцюжків у світовій торгівлі. Торгова війна США і Китаю привела до того, що країни, що спиралися на китайські ланцюжки поставок, такі як Японія, Південна Корея і Тайвань, зіткнулися з проблемами через збільшення торгових бар’єрів. Крім того, оптимізація вартості логістики стала важливою конкурентною перевагою на ринку рітейлу. Особливо в умовах стрімкого розвитку електронної комерції.

В результаті, в певний момент кожен рітейлер повинен буде вирішити: піднімати ціни або скоротити свою маржу. Очікувалося, що цей час настане на початку 2020 року. Але тут трапилася епідемія, яка внесла додаткові корективи.

Мова йде не тільки про те, що без онлайн-каналу продажів і сервісу доставки звичайним рітейлерам не вижити. Їм потрібно також повністю модернізувати ланцюжки поставок товарів в нових умовах.

Досвід торгівлі найбільш високомаржинальною категорією товарів (одягом, взуттям та аксесуарами) в самому «прибутковому» регіоні – США – вельми показовий у цьому плані.

Американський досвід

Згідно з даними AAFA, за 5 місяців 2020 року імпорт в США одягу, взуття та товарів для подорожей (сумки, валізи, рюкзаки і тому подібні аксесуари) обвалився на 26,5%, 28,5% і 20,6% відповідно. При цьому роздрібна торгівля одягом і взуттям в країні буквально звалилася в квітні 2020-го щодо того ж періоду в 2019 році. Спеціалізований роздріб втратив 89,3% доходу, а універмаги – 45,4%. Правда, вже в червні втрати були вчетверо менше.

Вихід з карантину проходив з обмеженнями: десь на 25% від можливостей рітейлерів, десь на 50%, а подекуди і зовсім можна було торгувати тільки на винос (curbside pickup).

При цьому під загрозою зриву опинився сезон підготовки до нового навчального року, оскільки багато шкіл, ймовірно, будуть застосовувати восени дистанційне навчання. А значить не треба купувати новий одяг, портфелі тощо. Додатково потенційне відновлення попиту підривається скороченням виплат по безробіттю приблизно 18,5 млн людей.

Урок №1. Треба йти з Китаю

Коронакриза стала шоком для всього ланцюжка поставок з Китаю, перш за все, поставок сировини і комплектуючих. Адже велика частина блискавок, шнурків, кнопок, гудзиків, шкіри та тканини поставлялася в США саме з КНР. Тому виробництва просто зупинилися на початку року, навіть будучи за межами Піднебесної.

Другий важливий дестабілізуючий фактор: торгова війна США і Китаю, яка триває з 2017 року, позбавляючи бізнес можливості щось надійно планувати. До цього додалися санкції до ряду китайських компаній і чиновників за порушення прав людини в Синьцзян-Уйгурському автономному районі (СУАР) Китаю. Що в цілому призвело до зростання антикитайських настроїв в США.

Урок №2. Потрібно диверсифікувати виробництво і поставки

Щоб не складати більше «всі яйця в одну корзину», деякі американські компанії вирішили перенести своє виробництво або замовлення в сусідні країни регіону – Індію, Бангладеш і навіть в Сальвадор.

Але пандемія закрила багато штатів в Індії, а Конституційна палата Верховного суду Сальвадора визнала указ президента країни Найіба Букела про поступове відновлення економічної діяльності неконституційним. І підприємства знову стоять. Схожа ситуація і в Бангладеш, де висока щільність населення й до того ж мільйони людей постраждали від недавньої повені.

Урок №3. Потрібно бути гнучким, швидко реагувати на нові тренди та виклики ринку

Під час карантину очевидним став тренд на зниження споживання ділових костюмів і зростання попиту на зручний повсякденний і спортивний одяг та взуття.

Другий відомий тренд: зростання електронної комерції. Зокрема, продажі/замовлення через інтернет в червні цього року були на 30,2% вище, ніж в червні 2019-го. Це стосується і спеціалізованого роздробу, і універмагів. У відповідь на це багато рітейлерів стали використовувати свої магазини як точки видачі товару.

Третій тренд полягає в підвищеному попиті на захисні засоби: маски, рукавички, захисні костюми та інше. І частина виробників швидко переключилися на виробництво цих товарів, що дозволило їм підтримати свої продажі і вижити.

Виникає закономірне питання: куди може переміститися виробництво з Китаю? Наприклад, навіть зараз з Піднебесної в США ввозиться 56% всього імпорту товарів для подорожей (в 2016 році це було 85%), майже 60% взуття (було 73%) і третина всього імпортного одягу (було 41%). При цьому в одязі зберігається сильна залежність щодо поставок сировини і комплектуючих.

Як видно з наведеної нижче таблиці, на другому місці після КНР за обсягами поставок в США знаходиться В’єтнам. Незважаючи на те, що поставки з цієї країни впали приблизно на 20-25% в силу загального скорочення світової економіки і торгівлі. За ним йдуть Бангладеш, Індонезія, Індія. Але всі вони теж втратили в обсягах поставок. І тільки Камбоджа наростила за січень-травень 2020 року поставки одягу й особливо взуття.

Також на ринку з’явилися нові гравці, що потихеньку нарощують свою присутність на ринку США. Це Йорданія, яку експерти називають A-player (за аналогією з розподілом співробітників на типи ABC за ступенем їх ефективності для компанії). А також Бірма (М’янма) і Ефіопія.

Незважаючи на малу частку в загальній торгівлі, багато країн можуть скласти конкуренцію Китаю.

В результаті ланцюжок поставок може виглядати інакше: не Китай плюс 1-2 постачальника з інших країн, а 10-20-30 постачальників. Що, звичайно ускладнює управління ланцюжком поставок, але робить його більш стійким до різного роду форс-мажорів.

Загальна таблиця перспективних країн-постачальників для рітейлу та аксесуарів виглядає так.

Як вибирати постачальника

Зрозуміло, у кожної країни своє законодавство і різні умови взаємної торгівлі. Тому при виборі постачальника потрібно враховувати наявність договорів про зони вільної торгівлі, режим оподаткування та інші умови, що впливають на вартість виробництва й доставки товарів або сировини.

У тому числі потрібно відповісти на питання про можливості самого виробництва в тій чи іншій країні: сертифікації продукції, необхідності створення фабрики з нуля або можливість модернізації існуючого виробництва. А також треба знати відповідь на питання: що буде, якщо на цій фабриці виникнуть проблеми або будуть проблеми з перевезенням. Наприклад, якщо порти в країні не дозволяють відправляти і приймати великі судна, можливо доведеться організувати накопичення партій сировини при ввезенні та готової продукції – при вивезенні десь по сусідству, там, де є можливість оперувати великотоннажними перевезеннями.

Читайте також –

Аналітика KPMG: як COVID-19 змінив глобальні тренди рітейлу в 2020 році