Чому рітейлерам варто відповідально ставитися до продажу ікри та осетрових

Спеціалістка осетрового напрямку Всесвітнього фонду дикої природи в Україні Тетяна Карпюк про відповідальне споживання та продаж ікри та осетрових.

Цей матеріал доступний російською мовою

Відповідальне споживання є трендом останніх років не лише в світі, а й в Україні. Споживачі надають перевагу товарам, що не завдають шкоди довкіллю, а виробники та рітейлери беруть на себе зобов’язання трансформувати бізнес на більш відповідальний та сталий.

Ми впевнені, що промоція відповідального споживання у рітейлі — це не лише уникнення пластикового пакування, вибір локальних продуктів, це ще і вибір легальних фермерських аналогів до тваринної продукції дикого походження.

Тренд щодо відповідального споживання має наукове обґрунтування. Так, за даними звіту WWF “Жива планета” (2018) чисельність хребетних за менш ніж 50 років скоротилась на 60%. І найбільше страждають саме водні організми. Основні причини — перевилов та знищення чи забруднення водойм. Якщо людство не змінить свою поведінку, промислове рибальство перестане існувати вже в цьому столітті, бо запаси риби практично вичерпаються.

Особливо в скрутному становищі знаходяться риби, що мають великі розміри, довго живуть і не часто розмножуються, наприклад, осетрові. Проте попит на осетрову ікру та м’ясо зростає і Всесвітній фонд природи WWF Україна пропонує win-win рішення для постачальників та природи -— продукцію, отриману з аквакультури.

Чому рітейлерам важливо продавати саме аквакультурні осетрину та чорну ікру?

• З 2009 року всі шість видів осетрових видів, що трапляються в Україні, занесені до Червоної книги. Вилов і продаж всіх диких осетрових чи продукції з них заборонено законом. Зокрема, продаж м’яса та ікри диких осетрових підпадає під дію Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема статей 88-1 (Порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу) та 90 (Порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України).
• Аквакультурна продукція не відрізняється за смаковими якостями від дикої. До того ж така продукція є більш вигідною для постачальників, так як можна замовити потрібну кількість продукції і не залежати від удачі вилову.
• Ікра та м’ясо з вирощених на фермах осетрових риб, є більш безпечними для здоров’я, так як добувається і фасується відповідно до санітарних вимог. Браконьєрська продукція натомість часто зберігається в антисанітарних умовах.
• За результатами досліджень, проведеними WWF спільно з Інститутом зоологічних досліджень Лейбніца (Берлін, Німеччина), найбільше браконьєрської або підробної ікри та осетрини продається через мережу інтернет та на ринках. Часто така ікра є просто желатиновим продуктом.
• Вся імпортована продукція має містити код у CITES, де зазначається вид риби, аквакультурне походження, країна-виробник, дата, номер партії тощо.
• Майбутнє рибної галузі за аквакультурними фермами. Таке виробництво не лише допоможе прогодувати зростаючу кількість людей, а й збереже рибу у водоймах для майбутніх поколінь.

WWF Україна створив поради для покупців, які піклуються про здоров’я своє та своїх родин, дбають про збереження рідкісних видів тварин та не хочуть підтримувати тих, хто порушує національне та міжнародне законодавство:

КОЛИ КУПУЄТЕ:

• Звертайте увагу на розмір. Рибини, вирощені в аквакультурі, будуть приблизно однакового розміру (до 1 м завдовжки і 10-12 см в діаметрі)
• Звертайте увагу на етикетку. Там має бути: назва й адреса виробника, дата виробництва та термін придатності, назва виду риби, для імпортованої продукції – код у форматі CITES:
• Не купуйте на стихійних ринках, магазинах-одноденках та в інтернеті. Продукція з цих джерел є або дикого браконьєрського походження, або не є осетровою ікрою взагалі.
• Не купуйте ікру дикого походження, окрім порушення закону, це ще може погіршити ваше здоров’я, бо не відомо в яких умовах ікра добувалася та пакувалась.
• Обирайте перевірені магазини

КОЛИ ЗАМОВЛЯЄТЕ В РЕСТОРАНІ

• Замовляйте тільки там, де чорна ікра зазначена у меню
• Обирайте перевірені ресторани
• Поцікавтесь походженням та документами. Для імпортованої ікри й осетрини ресторан має надати дозвіл CITES від країни-виробника
• Щоб зменшити ризики для здоров’я, попросіть, щоб баночку відкривали при вас. Ікра повинна бути чистою, без нальотів та плівок, без надлишку рідини, не переливатися у банці і не злипатися у грудочки. Колір у чорної ікри не завжди чорний – він може змінюватися від чорного до світло-сірого

Напередодні новорічних свят до збереження осетрових та підтримки продукції зі сталих джерел до WWF Україна долучився національний рітейлер Сільпо. Була започаткована інформаційна кампанія, що пояснює відвідувачам магазинів, як перевіряти легальність походження осетрового м’яса та ікри. Відповідні інфостенди розміщені у 74 магазинах мережі в Києві, Львові, Дніпрі, Харкові, Луцьку, Запоріжжі, Вінниці, Хмельницьку, Маріуполі, Чернігові. Ми закликаємо приєднатися до ініціативи й інших українських рітейлерів. WWF Україна готова співпрацювати з усіма, хто дбає про збереження дикої природи.

Читайте також – 

Курс на Захід: Сільпо відкриває станцію з прийому вторсировини у Львові