Спецпроект RAU і robota.ua: як змінився ринок праці в рітейлі з квітня по серпень 2022 року

Спецпроект RAU і robota.ua: як змінився ринок праці в рітейлі з квітня по серпень 2022 року

22.09.2022 09:00
  2874
Єрмакова Яна

Асоціація рітейлерів України та Онлайн-платформа з пошуку роботи в Україні robota.ua представляють чергове дослідження про те, як змінився попит і пропозиція на ринку праці в сфері роздрібної торгівлі за останні чотири місяці воєнних дій.

Цей матеріал також доступний російською мовою

Асоціація рітейлерів України та перша онлайн-платформа з пошуку роботи в Україні robota.ua продовжують спільний спецпроект «Як змінився ринок праці в рітейлі за час війни». Фахівці RAU і robota.ua проаналізували зміни в кількості резюме та вакансій в рітейлі в цілому, і в підсегментах галузі окремо, за період, який пройшов з моменту останнього дослідження. А також з’ясували як змінилися пропоновані або запитувані зарплати, продуктивність дистанційної роботи тощо. Редакція RAU підготувала статтю за результатами дослідження.

Зміни на ринку праці за півроку війни

По мірі того як рітейлери пристосовувалися до нових умов роботи, нарощувалася й активність у пошуку персоналу. Але, як і раніше, переважна більшість вакансій наразі знаходиться у продуктовому рітейлі. Як уже відмічалося раніше, дефіцит фахівців тут відчувався завжди, а з урахуванням того, що в цьому напрямку торгівлі був задіяний високий відсоток жінок, які мігрували в більш безпечні райони, ситуація з підбором кадрів стала актуальнішою. Більше того, по мірі відкриття нових магазинів або відновленні роботи торгових точок на звільнених територіях, кількість вакансій поступово збільшувалася. Так, якщо у квітні 2022-го частка вакансій у продуктовому рітейлі була на рівні 31,5% від довоєнного рівня, то вже у серпні ця цифра дорівнювала 36,2%. Тобто збільшилася на 4,7%.

Проте найбільшу динаміку продемонстрував сектор торгівлі побутовою технікою та електронікою, де кількість вакансій зросла на 5,1% і тепер становить 16,2% від довоєнного рівня. Це дозволило сегменту ПТіЕ у серпні зайняти друге місце за затребуваністю персоналу, потіснивши торгівлю одягом та взуттям. Натомість fashion-рітейлери за чотири останні місяці скоротили свої потреби у персоналі на 3,8% і тепер тут є лише 8,6% вакансій мирного часу. Що можна пояснити оптимізацією мереж та переміщенням продажів у онлайн та частково – зниженням попиту після масової заміни сезонних речей переселенцями й т. п. Цікаво, що торгівля спортивними товарами в цей час продовжує нарощувати потреби у персоналі – за чотири останні місяці частка нових вакансій збільшилася на 3,2%. І тепер цей сегмент входить у п’ятірку з найбільшою часткою відкритих вакансій.

Трохи знизився попит на фахівців у фармацевтиці та сегментах drogerie, що швидше свідчить про насичення потреб рітейлерів у існуючих межах своїх мереж.

Найменша частка відкритих вакансій тепер у рубриці «інше» – всього 1,2%, що на 5,1% менше ніж у квітні 2022 року. Аналогічна картина спостерігається у категоріях торгівлі меблями та будматеріалами.

Вихід зі стану анабіозу

Якщо говорити про кількість відкритих (нових) та актуальних позицій у порівнянні із замороженими вакансіями, так само помітно, що найменше “призупинено” набір спеціалістів в торгівлі продуктами харчування – заморожено лише 6% від довоєнного рівня вакансій. Це вдвічі менше ніж у квітні. Так само виглядає ситуація у торгівлі ліками, де призупинено пошук персоналу тільки по 8% вакансій.

Найбільша кількість таких «не працюючих» вакансій у секторах торгівлі меблями та іншими речами, але й тут відбулося скорочення їхної частки майже вдвічі: з 70-73% до 41-44%. Взагалі можна сказати, що практично в усіх сферах рітейлу відновлення пошуку персоналу йде, але у різних секторах цей процес відбувається з різною швидкістю.

Регіональні зміни

В регіональному розрізі ситуація з кількістю вакансій змінилася несуттєво. Здебільшого мова йде про зміну частки вакансій на рівні 1-2% порівняно із квітнем. За загальною кількістю вакансій в лідерах залишаються Київ та Київська область, а також Львів. Зокрема столичний регіон поступово відновлює свій статус центру бізнес-активності. Так, тут збільшується частка вакансій у FMCG-рітейлі, drogerie, торгівлі зоотоварами, товарами для спорту, аптечному рітейлі і навіть у торгівлі меблями. Тепер у столиці й околицях зосереджено майже 39% всіх вакансій у сфері продажу меблів (при загальному скороченні частки цих вакансій по Україні).

Найбільше приросла у Києві та області кількість вакансій у сфері продуктового рітейлу – майже на 1%. До речі, тільки ця сфера продемонструвала збільшення вакансій у Львові. Наразі тут зосереджено 17,23% всіх вакансій у продуктовому рітейлі країни. А по всіх інших галузях торгівлі Львівська область показує зниження кількості вільних робочих місць. На цьому тлі вирізняється Дніпропетровська область, де кількість нових вакансій знизилася у всіх без винятку сферах, а продуктовий рітейл втратив найбільше – 0,86%. Натомість позитивна динаміка спостерігається у Хмельницькій, Кіровоградській та Рівненській областях.

У сфері торгівлі одягом та взуттям помітне пожвавлення у серпні видно у Харківській, Кіровоградській, Миколаївській областях при загальному зменшенні частки вакансій по Україні. Проте варто зазначити, що раніше в цих та багатьох інших областях, зокрема, в Луганській та Донецькій областях, взагалі не було ніяких вакансій. Тобто йде відновлення на прифронтових територіях, де відбувалися активні бойові дії. Лідерами лишаються Київська, Львівська та Дніпропетровська області попри деяке зменшення числа нових робочих місць. Проте із п’ятірки лідерів за кількістю вакансій випала Чернівецька область (-1,09%).

По деким регіонам є невелике збільшення числа вакансій в окремих категоріях рітейлу, як от попит на фахівців з продажу зоотоварів у Івано-Франківській області, а по всім іншим сегментам торгівлі кількість вакансій скоротилася. Так само цих продавців частіше шукають у Житомирській та Тернопільській областях і на Волині. Але частка цих вакансій на рівні 2-3% від загального попиту в країні.

У сегменті drogerie спостерігається схожа картина: більш активний попит фіксується у Волинській, Хмельницькій та Вінницькій областях. А також звертають на себе увагу насамперед Луганська, Донецька та Херсонська області. Проте найбільша частка вакансій як і раніше – у Києві (майже 26%), Львові (10,3%) та Одесі (9%). Хоча тенденція до збільшення попиту є тільки в столичному регіоні.

Примітно, що Луганська та Донецька області через півроку війни знову з’явилися на карті ринку праці з новими вакансіями. Поки що ці показники невеликі, але вони фіксуються майже у всіх сферах торгівлі й подекуди досягають 1% від загального рівня вакансій у тій чи іншій царині рітейлу. Так, найкраще це видно у сегменті ПТіЕ, спорттоварів та будматеріалів. Теж саме стосується і Херсонщини.

Найбільшу стабільність показників демонструє сектор торгівлі меблями. Практично у всіх регіонах є вакансії, навіть у Донецькій, Луганській та Херсонській областях, але основна частина запитів лишається у Київській, Львівській та Одеській областях.

Основні вакансії

Групування вакансій за напрямком діяльності в розрізі регіонів теж виявляє досить цікаві тенденції. Якщо весною найбільше вакансій у сфері продажів фіксувалося на півдні та сході країни (72% і 68% відповідно), то тепер до них додався і центр. Доля вільних робочих місць для продавців у центральних регіонах країни збільшилася з 58% до 62%. Відповідно, на півдні і сході – це 74% та 73% всіх вакансій. Як бачимо, швидкість відновлення робочих місць на сході вдвічі більше ніж на півдні. А от на заході України потреба у продавцях впала на 4%, але вона все ще складає більше половини вакансій у регіоні – 51%. У всіх без винятку регіонах росте потреба у фахівцях із логістики, Це й не дивно, враховуючи, що витрати на логістику вийшли у рітейлі чи не на перше місце. Наразі п’ята частина вакансій на півдні та сході – саме для логістів. Але на півдні та на заході вакансії для таких фахівців з’являються швидше.

А от для маркетологів ситуація погіршилася: потреба в них зменшилася скрізь. Найменше роботи на півдні та сході – всього по 3% від усіх вакансій. Більш затребувані такі специ у центрі та на заході України: 11% та 15% відповідно. Також цікаво відмітити міграцію вакансій для IT-фахівців на захід де тепер зосереджено 11% вільних робочих місць.

Перелік найпопулярніших професій в секторі роздрібної торгівлі також зазнав змін. Найбільш затребуваними, як і раніше лишаються дві категорії: водій та продавець-консультант. Проте по мірі стабілізації ситуації кількість вакансій тільки зростає. Значно зріс попит на товарознавців (+ 24%), адміністраторів (+23%) та вакансії зі сфери підтримки продажів (+22%). Найменше вакансій для керівників магазинів – всього 15%, але і їх доля побільшала (+10%).

 

Зарплатні реалії

Війна погіршила фінансовий стан справ у багатьох рітейлерів. Так, зберегти довоєнні оклади та стабільність виплат змогли менше 35% з 320 опитаних компаній. Ще весною таких було більше 36%. Відповідно, збільшилася кількість тих, хто не може платити працівникам – з 18% до 24%. Приблизно шоста частина рітейлерів змогла зберегти оклади на рівні 30-60% від довоєнного рівня. Частка тих, хто зберіг виплати на рівні 60-90% зменшилася удвічі. Так само як поменшало й тих, хто спромігся підвищити зарплатню всім співробітникам або хоча б ключовим спецам. Тепер їх всього 1,5%.

Якщо у перші місяці війни дефіцит певних кадрів призвів до підвищення середніх ставок оплати праці, перш за все водіям (на 10% від довоєнного рівня), то вже через півроку війни в топі індексації опинилися зовсім інші люди. Зокрема, це товарознавці (+27%), керівники магазинів (+25%) і адміністратори (+22%). Інші категорії робітників можуть розраховувати на підвищення платні на 5-18% в залежності від фаху.

Проте очікування більшості кандидатів значно вищі. Ті ж товарознавці хочуть отримувати в середньому на 25% більше, ніж їм пропонують (18 355 грн проти 14 697 грн), а водії очікують підвищення окладів на 37%. Продавці-консультанти хочуть всього на 14% більше ніж можуть їм запропонувати роботодавці.

Проте якщо порівняти нинішній попит і пропозицію з весняними, буде видно, що рітейлери готові заплатити продавцю всього на 2,8% більше ніж пропонували у квітні, а апетити пошукачів за цей час виросли на 6,2%. Найбільшим цей розрив є у адміністраторів, мерчендайзерів та маркетологів.

Робота в нових умовах

На жаль, тільки у 17% опитаних рітейлерів є план дій на випадок погіршення ситуації в Україні, а 51% не зміг відповісти на це питання. Тому до кінця року 18% зупинили виконання планів з найму персоналу, а 62% позапланово скорочують процес прийняття на роботу нових співробітників.

За півроку війни збільшилася частка тих, хто значно скоротив персонал – таких тепер вже майже 20%. Проте виросла кількість тих, хто працює у повному складі – їх майже 60%.

Оптимізація чисельності персоналу закономірно збільшила навантаження на тих, хто залишився працювати. Близько 44% працівників магазинів відчули помірне збільшення кількості роботи (від 10% до 50%), тобто їхня частка збільшилася на 7%. Але кількість тих, хто каже про суттєве навантаження, не змінилася і залишилася на рівні 13%. Відповідно поменшало тих, хто казав про відчутне чи помірне скорочення кількості роботи.

При цьому більше третини офісних працівників роблять свою справу у довоєнних об’ємах і лише 6% стали працювати значно більше. Проте й тут поменшало тих, хто каже про зменшення навантаження, а п’ята частина відчула помірне збільшення кількості роботи.

Дистанційна праця

Специфіка рітейлу не дозволяє перевести всіх на режим віддаленої роботи. Але як показують дані дослідження, певні зрушення в організації роботи можливі. Так, частка тих, хто працює безпосередньо в магазині або офісі скоротилася з 65% до 60%, а кількість «віддалених» співробітників зросла з 31% до 35%. Всі інші працюють у гібридному режимі.

Як показує дослідження, більшість працівників встигає зробити свою справу у робочий час і лише інколи їм доводиться працювати понаднормово. Тільки 16,5% майже постійно залишаються після роботи і 12% працюють у свій вихідний. Приблизно стільки ж людей роблять це досить часто. Тут варто відзначити поступове збільшення частки тих, хто так чи інакше змушений затримуватися на роботі або працювати у вихідні. Відповідно кількість працівників, які ніколи не затримуються на роботі вже не 14,6%, а тільки 12,1; не працюють у вихідний 23%, а не 27%, як було у квітні.

Цікаво, що серед проблем організації режиму віддаленої роботи працівники на перше місце виносять проблеми зниження ефективності праці через війну. І таких майже половина – 49%. На цьому фоні погане забезпечення гідних умов праці відійшло на другий план – 39% опитаних. Завершує трійку проблем як і раніше неможливість чітко відокремити роботу від особистого життя, теж із тенденцією до збільшення – 37%. Це зайвий раз доводить, що побутові умови та організацію процесів з часом вдається налагодити, але персонал знижує свою ефективність через морально-психологічний стан.

Читайте також –

Спецпроект RAU і robota.ua: як змінився ринок праці в рітейлі за час війни


До останніх новин До популярних новин Підтримати редакцію

Раз на тиждень

ми будемо відправляти Вам 

найцікавіші новини тижня


Поділіться цією новиною в соціальних мережах


Читайте також

Усі новини ринку