Спецпроект RAU і robota.ua: як змінився ринок праці в рітейлі за час війни

Спецпроект RAU і robota.ua: як змінився ринок праці в рітейлі за час війни

16.05.2022 09:00
  2020
Єрмакова Яна

Онлайн-платформа з пошуку роботи в Україні robota.ua й Асоціація рітейлерів України представляють дослідження про те, як змінився попит і пропозиція на ринку праці в сфері роздрібної торгівлі за більше ніж два місяці воєнних дій.

Цей матеріал також доступний російською мовою

Якщо у 2020-21 роках можна було говорити про відновлення ринку після коронавірусних обмежень, то тепер, без перебільшення, настала нова реальність, де ринок відновлюється буквально з попелу. Зміни, які спричинило повномасштабне вторгнення росії в Україну, набувають неймовірного характеру та прискорення. Редакція порталу Асоціації рітейлерів України та перша онлайн-платформа з пошуку роботи в Україні robota.ua презентують спільний спецпроект «Як змінився ринок праці в рітейлі за час війни». Фахівці robota.ua проаналізували зміни в кількості резюме та вакансій в рітейлі в цілому, і в підсегментах галузі окремо. А також з’ясували як змінилися пропоновані або запитувані зарплати, продуктивність дистанційної роботи тощо. RAU вибрала найцікавіші й показові факти та дані.

Більш детальну аналітику ринку праці можна буде дізнатися 17 травня на RAU Webinar «Аналітика ринку праці в галузі рітейл» який відбудеться з 11:00 до 12:30. Під час події, яка проходитиме у Zoom, буде обговорено як трансформується ринок праці у роздрібній торгівлі під час війни і як налаштовувати процес взаємодії команди в компанії і рекрутингу.

Загальна картина

Напад росії зупинив роботу майже всього українського бізнесу. Дехто так і не зміг оговтатися, але є багато тих, хто вже відновився та працює, незважаючи на труднощі. Попит на фахівців прогнозовано різко знизився з початку бойових дій та продовжував падати аж до початку квітня. Активність роботодавців та кандидатів можна розділити на три основні фази.

Фаза 1 (довоєнний період, 01.02 – 23.02): у цей період спостерігалася впевненість гравців ринку. Кількість вакансій та резюме на них знаходилося у здоровому балансі. Ринок рухався вперед.

Фаза 2 (криза та невизначеність, 24.02 – 05.04) характеризується панікою, невизначеністю, зниженням попиту на товари та послуги, проблемами з логістикою та безпосередньою реакцією на бойові дії. У цей період не було розуміння, як поводитися і що робити далі. Бізнес увімкнув режим максимальної економії та завмер. Логічно, що пріоритет видатків на пошук персоналу у когось змістився на «останні» рядки бюджету, а у когось і повністю був виключений з порядку денного.

Фаза 3 (адаптація, 05.04 – теперішній час) – бізнес приходить до тями і пристосовується до нових реалій. Починає частково чи повноцінно відновлюватися робота на територіях, де немає бойових дій, відбувається релокація підприємств у західні області країни, держава запускає програми підтримки.

Роздрібна торгівля не була виключенням, але мала реагувати швидше, враховуючи критичну важливість напряму, особливо у сфері постачання товарів першої необхідності. Тому переважна більшість вакансій наразі знаходиться у продуктовому рітейлі. Дефіцит фахівців тут відчувався завжди, а з урахуванням того, що в цьому напрямку торгівлі був задіяний високий відсоток жінок, які мігрували в більш безпечні райони, ситуація з підбором кадрів стала актуальнішою.

Як видно із графіка вище, потреба у фахівцях FMCG-операторів майже втричі більша за інші сфери, такі як сегмент fashion та продаж побутової техніки й електроніки. Найменша потреба наразі у секторі меблів, що не дивно, оскільки облаштування оселі новими шафами, кухнями та ліжками відійшло у споживачів на останній план.

 

Якщо говорити про кількість відкритих (нових) та актуальних позицій у порявнянні із замороженими вакансіями, так само помітно, що найменше “призупинено” набір в торгівлі продуктами харчування – заморожено лише 13% від довоєнного рівня вакансій. Також, відповідно до попиту на найнеобхідніше, схожа ситуація склалася у сфері торгівлі ліками (14%), drogerie (21%) та товарів для тварин (30%).

Найбільше заморозили процес пошуку персоналу повністю, або відмовилися від більшої частини вакансій у сфері торгівлі меблями (73%), спорттоварами (67%) одягом та взуттям (60%), а також іншими речами (70%). 

Регіональні відмінності

Якщо говорити про регіональні відмінності одразу можна помітити, що кількість вакансій сильно різниться по областях, де були активні бойові дії та евакуація населення, й відносно спокійними регіонами.

Так, за загальною кількістю вакансій в лідерах зараз знаходяться Київ та Київська область, а також Львів. Це пояснюється тим, що Київ та область спочатку були ядром бізнес-активності в країні, а після звільнення регіону поступово відновлюється і його активність. Зокрема, за підрахунками КМДА, дві третини киян вже повернулися додому. Водночас саме в столиці було багато приїжджих працівників, багато з яких повернулися по домівках з початком війни. Тому в столичному регіоні зосереджено 38,6% вакансій в торгівлі меблями (де, як уже йшлося, найменша доля вакансій взагалі). До того ж, після повернення люди намагаються знову налагоджувати свій побут і відповідно формують підвищений попит на товари для облаштування оселі. Як відповідь на це – велика доля вакансій у сфері торгівлі товарами DIY – 31,9%.

Проте в регіонах, які частково перебували (або перебувають) в окупації, чи сильно постраждали від обстрілів та бойових дій, торгівля не може швидко відновитися. Навіть якщо є потреба в облаштуванні домашнього побуту. По-перше, далеко не скрізь повернення додому може бути безпечним, а по-друге, не скоро відновиться попередній попит. Тому майже по всіх областях, де точилися бої, кількість вакансій у всіх сферах торгівлі дуже обмежена. Це стосується перш за все, Донецької, Луганської, Херсонської, Миколаєвської, Чернігівської, Сумської та Харківської областей. Першою чергою тут відновлюється торгівля ліками, продуктами і товарами повсяденного попиту та товарами для домашніх улюбленців. Примітно, що вакансії у сфері drogerie є навіть у Луганській та Донецькій областях, нехай і по 0,5%. Це єдина галузь, вакансії в якій є по всій Україні.

На другому та третьому місцях по кількості вакансій майже у всіх секторах рітейлу знаходяться Львів та Одеса. Львів був весь час у перших позиціях щодо кількості вакансій, а враховуючи, що значну частину внутрішньої міграції це місто взяло на себе, імпульсом зростання тут стали вакансії зі сфери обслуговування, роздрібної торгівлі, маркетингу. Також це зараз фактично гуманітарний хаб, тому у Львові та Львівській області є багато вакансій зі сфери складського спрямування та логістики. Тут, на відміну від Одеси, добре помітно попит на фахівців рітейлу у сфері продажу продтоварів (16,8% проти 3,7% відповідно), товарів для тварин (17,9% проти 4,1%), одягу та взуття (15,9% проти 5,1%). Примітно, що тут також найбільша після столиці доля вакансій у сфері торгівлі різними іншими товарами – 18,2%.

Звертають на себе увагу також Закарпатська та Чернівецька області, де фіксується близько 5-6% вакансій у багатьох сферах, насамперед, торгівлі взуттям та одягом, побутовою технікою та спортивними товарами.

Основні види вакансій

Якщо ж проаналізувати різні напрямки роботи всіх видів рітейлу, то групування вакансій за напрямком в розрізі регіонів  виглядає теж досить цікаво. Так, найбільше вакансій у сфері продажів фіксується на півдні та сході країни (72% і 68% відповідно). Загалом, як бачимо, більше половини вакансій по всій Україні – це продажі. Так само на півдні та сході найбільша потреба у спеціалістах з логістики – приблизно п’ята частина всіх вакансій у регіоні. На заході країни та в центрі, де ланцюжки постачання більш стабільні, потреба в логістах вдвічі менша. Тут краще шукати роботу фахувцям із маркетингу та управління.

Загалом експерти виділяють такі найпопулярніші професії в секторі роздрібної торгівлі:

  • Водій
  • Продавець-консультант
  • Вантажник
  • Керівник магазину
  • Касир
  • Охоронець

Потребу в різних спеціалістах, яка обумовлена війною, найкраще видно по таким категорям як водій та продавець. Причому водія знайти важче. Як бачимо, найменше вакансій зараз для мерчендайзерів та адміністраторів: 2% та 3% відповідно.

Війна і зарплата

Війна вплинула й на зарплати працівників. Так, зберегти довоєнні оклади та стабільність виплат змогли лише 36% рітейлерів. Ще п’ята частина роботодавців змогла зберегти оклади на рівні 60-90% від довоєнного рівня. Тільки 2% спромоглися підвищити зарплатню всім співробітникам або хоча б ключовим спецам. Всі інші вимушені біли значно скоротити фонд оплати праці.

Тим часом дефіцит певних кадрів призвів до підвищення середніх ставок оплати праці, перш за все водіям (на 10%) та продавцям (на 2%). Також окремі IT-спеціалісти змогли зберегти свої заробітки. Проте очікування більшості кандидатів значно вищі. Ті ж продавці консультанти хочуть отримувати в середньому на 10% більше, ніж їм пропонують (12 386 грн проти 11 260 грн), а водії хочуть на третину більше. Більші апетити у фахівців у сфері сучасних інформаційних технологій, які жадають збільшення оплати на 36%.

Працювати по-новому

На жаль, далеко не всі рітейлери змогли зберегти свої команди у повному складі. Таких всього 57%, проте значні скорочення персоналу торкнулися тільки 12%, іще 10% готуються до можливого скорочення штату.

Скорочення та оптимізація рітейлу під час війни не дуже сильно вплинули на робочі навантаження. Цікаво, що 37% працівників магазинів відчули помірне збільшення кількості роботи (від 10% до 50%) і співставна кількість офісних працівників – 32% – відчули таке саме полегшення. Подібним можуть похизуватися лише 21% магазинного штату.

При цьому третина офісних працівників роблять свою справу у довоєнних об’ємах і лише 5% стали працювати значно більше. Хоча й у магазинах збільшення навантаження удвічі стосується 13%.

Віддалена робота

На жаль, рітейл, така сфера, де не можна всіх співробітників перевести у віддалений режим. Хтось має обслуговувати покупців, приймати товар і тому подібне. Тому переважна більшість працює на місці, таких 65%. І тільки третина персоналу може собі дозволитти виконувати роботу віддалено. Тих, хто працює за гібридною схемою не більше 4%.

Як показує дослідження, більшість працівників встигає зробити свою справу у робочий час і лише інколи їм доводиться працювати понаднормово. Тільки 15% майже постійно залишаються після роботи і 9,3% працюють у свій вихідний. Приблизно стільки ж людей роблять це досить часто.

Цікаво, що роботодавці схильні довіряти своїм підлеглим і не часто викростовують системи трекінгу робочого часу. Таких всього 12%. Що позитивно сприймається лише 12% працівників, а 40% – байдуже. При цьому 60% людей сумніваються в ефетивності такого методу контролю.

Серед проблем організації режиму віддаленої роботи працівники на перше місце ставлять погане забезпечення гідних умов праці – 46% опитаних. На другому та третьому місці – власне проблеми зниження ефективності праці через війну та неможливість чітко відокремити роботу від особистого життя. І лише потім ідуть проблеми з пошуком житла та організацією бізнес-процесів.

Втім, життєво важливо, щоб війна закінчилася якнайшвидше. Тоді є шанс на швидке відновлення попиту, економіки та ринку праці. Якщо ж війна буде затяжною, то з високою ймовірністю запустяться негативні сценарії розвитку економіки. Проте відновлення активності на ринку праці – це позитивний тренд. Тому віримо, що економіка нашої країни вистоїть, і ми обов’язково переможемо.

Більш детальну аналітику ринку праці можна буде дізнатися 17 травня на RAU Webinar «Аналітика ринку праці в галузі рітейл» який відбудеться з 11:00 до 12:30. Під час події, яка проходитиме у Zoom, буде обговорено як трансформується ринок праці у роздрібній торгівлі під час війни і як налаштовувати процес взаємодії команди в компанії і рекрутингу.

Читайте також –

Що відбувається на ринку праці під час війни: огляд від аналітиків robota.ua


До останніх новин До популярних новин Підтримати редакцію

Раз на тиждень

ми будемо відправляти Вам 

найцікавіші новини тижня


Поділіться цією новиною в соціальних мережах


Читайте також

Усі новини ринку