Рітейлер в банку: навіщо торговельним мережам і поштовим операторам свої банки

Про намір купити банк кілька років відкрито говорить Укрпошта, але такі плани, за чутками, виношують також Rozetka і Нова пошта.

Цей матеріал доступний російською мовою

Голова правління Юнекс Банку Іван Світек в своїй колонці для НВ міркує про доцільність покупки рітейлерами банківських установ. RAU пропонує ознайомитися з основними тезами.

В Україні спостерігається справжній бум поглинань банків. Поки велика частина з них – виключно «віртуальні». Найбільш близька до укладення угоди, схоже, Укрпошта, яка розраховує закрити операцію до кінця першого кварталу 2022 року. До банківського сектору придивляється Нова пошта, найбільший онлайн-рітейлер Rozetka, а також казахська Kaspi, яка нещодавно поглинула український сервіс Portmone. Крім цього, не варто забувати про запуск кобренд-продукту ATБ і Райффайзенбанку, а також необанк «Власний рахунок» від Fozzy Group і банку Восток, який їй належить.

Секрет успіху

Як показує зарубіжний досвід, банківський бізнес «вистрілював» тільки в тому випадку, коли він не був інтегрований в рітейл. Тобто фінансові послуги не були частиною торгового підрозділу, не мали єдиною метою обслужити інтереси основного бізнесу. А існували і управлялися окремо. Наприклад, американський рітейлер Kroger, який за угодою з GuarantyBank почав розвивати мережу банківських відділень під брендом BestBank в 2005 році, через 12 років залишився без фінансового партнера. З недавніх прикладів можна згадати продаж в грудні 2020-го російського Оней-банку. Його власник – російська дочка мережі Ашан – розчарувалася в ідеї і продала непрофільний актив.

Навіщо рітейлерам банки

Програми лояльності дозволили компаніям збирати про своїх клієнтів величезну деталізовану базу даних. На підставі якої можна вибудувати скоринговую модель і почати роздавати кредити. Це один з головних мотивів отримання банківської ліцензії.

Є й інші. Нескінченно нарощувати прибуток шляхом розширення мережі магазинів не вийде. Рано чи пізно ринок насититься. Кредитування – один із способів вирішення проблеми. Логіка проста: покупець за рахунок кредитів може купувати більше товарів за вищою ціною. Виручка зростає.

Розвиток онлайн-рітейлу гальмується через обмежені фінансові можливості контрагентів. А кредитування постачальників теоретично може бути майже безризиковим – торговець володіє всією інформацією про них, їхніх бізнес-моделях. Легко зможе консолідувати всередині свого банку всі фінансові потоки.

Укрпошта могла б обійтися ліцензією фінансової компанії. Закон «Про платіжні послуги» тепер дозволяє відкривати рахунки і випускати карти. Але, в Укрпошта впевнені, що не зможуть переконати пенсіонерів відкривати рахунки і отримувати карти компанії, якщо їм не дати можливість оформляти депозити.

Не злетить

Як видно, в кожній із зазначених моделей покупка банку виглядає проектом, приреченим на успіх. Однак є великі сумніви в тому, що такі проекти будуть успішними. Так, необанки створили ілюзію, що фінансові послуги – це дуже просто. Але парадокс полягає в тому, що під цією легкістю ховаються набагато складніші (технологічно, операційно і нормативно) проекти. Це дорого, це складно, це пов’язане зі значними ризиками.

Є ще питання фінмоніторингу, комплаенса, виконання нормативів, капіталізації – все це за останні кілька років радикально ускладнилося. Але ж є ще питання управління ліквідністю, ризиками, громіздкий документообіг.

Це, втім, не означає, що у цих двох світів немає точок перетину. Навпаки, зараз вони близькі один до одного, як ніколи раніше. Але по-справжньому круті проекти на стику можуть народитися тільки в рамках співпраці представників двох світів.

Джерело: НВ

Читайте також –

Христина Кармазіна, Банк Власний Рахунок (БВР) від Сільпо: Хочемо стати третьою карткою в гаманці користувача