Голова Держпродспоживслужби: Найбільше споживачі скаржаться на інтернет-магазини

Володимир Лапа, керівник Держпродспоживслужби, розповів про перший рік роботи органу, скарги споживачів та наслідки відміни держрегулювання цін на продукти.

Кабінет Міністрів України прийняв рішення про створення Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів у вересні 2014 року. Уряд розраховував, що новостворене відомство об’єднає в собі функції декількох ліквідованих контролюючих органів – Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів, Державної санітарно-епідеміологічної служби, а також Державної інспекції сільського господарства.

Однак офіційно служба розпочала роботу лише через півтори роки – 6 квітня 2016 року. Главою Держпродспоживслужби став колишній заступник міністра аграрної політики та продовольства Володимир Лапа, який був призначений на цю посаду 24 лютого 2016 року.

В інтерв’ю УНІАН він підвів підсумки року свого перебування на посаді керівника відомства та розповів про основні напрямки роботи Держпродспоживслужби. Rau.ua публікую відповіді держслужбовця на найбільш цікаві для українського рітейла питання.

– Як ви оцінюєте якість українських продуктів та послуг? Що робить відомство для того, щоб убезпечити українців від споживання неякісної продукції?

– У минулому році ми відновили ринковий нагляд і контроль. Це – відбір продукції, яка закуповується на ринку, її перевірка, а потім, якщо продукція не відповідає вимогам українського законодавства, вилучення її з ринку (це стосується промислової продукції). По багатьом видам продукції, починаючи від електричних ламп і закінчуючи пальним, є порушення.

Загалом, щонайменше до 20-30% імпортної та вітчизняної продукції є великі питання з точки зору дотримання вимог законодавства.

– Які сфери викликають найбільше занепокоєння?

– Якщо говорити про споживчий захист – 40-50% скарг стосуються сфери інтернет-торгівлі. Турбує якість інтернет-товарів і послуг, виникають проблеми з поверненням продукції, відсутнє гарантійне обслуговування. Є якась юридична або фізична особа, яка адмініструє сайт, є інша особа, яка здійснює реалізацію, третя особа здійснює доставку, і потім добитися захисту своїх прав дуже складно. Але ми працюємо в цьому напрямку.

З нашої точки зору, найбільший актив в інтернет-торгівлі – це доменне ім’я, розкручений сайт, але є елементарні вимоги законодавства, яких необхідно дотримуватись.

Наприклад, на сайті обов’язково має бути зазначена назва юридичної особи, яка здійснює реалізацію продукції. Але навіть ця формальна вимога закону не завжди виконується. Вважаю, що там, де є такі кричущі порушення, треба застосовувати максимально жорсткі санкції, аж до блокування доменних імен. Відповідні законодавчі ініціативи зараз нами опрацьовуються.

– Інший пласт вашої роботи – контроль ціноутворення. Наскільки проблемна ситуація на цьому фронті в Україні?

– У цьому аспекті найбільше занепокоєння у людей викликають комунальні тарифи. Взагалі динаміка скарг в сфері цінового контролю напряму пов’язана з динамікою цін.

Коли інфляція була понад 40% в рік, кількість скарг була більшою. Після того, як динаміка споживних цін уповільнилась, скарг поменшало.

Комунальні тарифи навпаки зросли і, відповідно, це створює певне соціальне напруження. Це – непроста робота, на місцевому рівні комунальні підприємства – локальні монополії. Але ми налаштовані максимально ефективно розглядати такі скарги. Плюс у зв’язку з запровадженням програми відшкодування вартості лікарських засобів ми долучаємось до контролю ціноутворення в цій сфері.

– Як ви оцінюєте результати пілотного проекту уряду щодо скасування державного регулювання цін на продукти харчування?

– У теорії державне регулювання повинно було принести користь споживачам, а на практиці, чесно кажучи, я цієї користі не побачив. Коли була курсова динаміка і, як наслідок, інфляція, то ніяке регулювання її не могло зупинити, тому що є об’єктивні закони економіки. Коли такої динаміки немає, споживчі ціни уповільнились, то знову ж регулювання не зовсім актуальне. Вважаю, що в цій частині достатньо ефективного антимонопольного контролю. Там де є локальні монополії, або є змови, то це – компетенція Антимонопольного комітету.

А змушувати всіх господарюючих суб’єктів так, як це було раніше, при підвищені цін на 1% подавати великий пакет декларацій, як на мене, не має сенсу.

Ті витрати, які від цього несли господарюючі суб’єкти, і витрати з точки зору державного контролю, не виправдовували мети, яка ставилась при здійсненні такого контролю.

Джерело: УНІАН

Читайте також –

Мінекономіки пропонує повністю скасувати держрегулювання цін на продукти харчування