Суспільство проти рітейлу: як українці бойкотують російські бренди та товари

Суспільство проти рітейлу: як українці бойкотують російські бренди та товари

25.10.2017 09:00
  3020
Микола Маранчак

В 2014 році, після початку російської агресії проти України, громадськість стала об’єднуватися для безстрокової акції бойкоту російських товарів і цілих мереж магазинів. Як це було тоді, яких результатів досягли активісти і що відбувається сьогодні, в огляді RAU.
В перших частинах цієї серії публікацій RAU розповіла, які російські бренди зі сфери fashion-рітейлу і які російські кафе і ресторани продовжують працювати в Україні, хоча і не афішують країну свого походження. А заодно і уточнила, хто і чому вже покинув український ринок, а які торгові марки абсолютно безпідставно вважають російськими.

У цій статті ми вивчили: як зароджувалося і що з себе представляє сьогодні явище бойкоту російських брендів і товарів в Україні, як на це реагують торгові мережі – хто пішов на зустріч патріотичній частині суспільства, а хто ні, як ведуть себе правоохоронні органи в конфліктних ситуаціях, а також дізналися думку юриста про те, які права є у активістів, а які у адміністрації і охорони магазинів і ТРЦ у разі протестних акцій.

Перша хвиля

Перша хвиля акцій бойкоту в Україні почалися ще у серпні-вересні 2013 року як відповідь на тиск Митної служби Російської Федерації на українську владу, коли та внесла в «групу ризику» всіх українських імпортерів. Ці дії фактично заблокували постачання всіх товарів з України в Росію, в результаті чого на прикордонних пропускних пунктах з України в Росію стали утворюватися черги з сотень вантажівок і залізничних вагонів з українською продукцією.

Українські громадські організації відповіли на це своїм бойкотом – з’явилися перші плакати з перекресленою зубастою матрьошкою і ресурси з загальним гаслом «Не купуй російське!», які стали основою для подальших акцій.

Друга хвиля

Друга хвиля бойкоту російських товарів в Україні почалася в березні 2014 року відразу після подій Революції Гідності і анексії Криму. На одному з сайтів бойкоту «Ні російським товарам» зібрали базу з 1005 товарів і 103 торгових марок. Почалися масові флешмоби та акції протесту.

За словами активістки громадської організації Відсіч Катерини Чепури, деякі компанії спробували захистити репутацію. «Багато хто дзвонив нам з проханням і вимогою прибрати бренд зі списків. Ми відразу просили підтвердити документально те, що вони не мають відношення до російського бізнесу. Деякі просто пропадали і більше не виходили на зв’язок, а, наприклад, пирогова «Николай» показала документи і від них відстали», – поділилася вона.

Українською компанією виявилася також мережа вареничних «Катюша», чий інтер’єр наповнений ностальгічним антуражем за СРСР: «Як ми переконалися, це всього лише стиль, орієнтований на свою цільову аудиторію, що тужить за «совком». На жаль, у нас в країні все ще багато таких людей».

У травні 2014 року до всесвітнього бойкоту товарів, вироблених в Росії, призвав Конгрес Українців. «…СКУ закликає до всесвітнього бойкоту товарів, вироблених в Росії, поки Росія не буде поважати суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України відповідно до Будапештського Меморандуму про гарантії безпеки 1994 року», — йдеться в повідомленні організації.

Згідно з першими згадкам у ЗМІ, протести почалися ще до вторгнення російських військ на Донбас – під час анексії Криму. Як згадує Катерина Чепура, основною причиною акцій стало те, що кожна гривня, вкладена в товари, вироблені в Росії, може перетвориться в ще один патрон для автоматів «зелених чоловічків».

«Ми використовували переважно «падучі» флешмоби під загальною назвою «Російське вбиває». Сенс акції полягає в тому, що її учасники ніби мертві падають з російськими товарами в руках посеред магазину, спонукаючи покупців уважніше вдивлятися в етикетки і не спонсорувати агресора. Коли в супермаркет середнього розміру заходили до 70 осіб і падали на підлогу, ми займали взагалі всю торгову площу магазину», – розповіла активістка.

За три роки флешмоби «Російське вбиває» неодноразово проходили практично у всіх областях України. За розповідями регіональних ЗМІ, флешмоби пройшли в вінницькому супермаркеті Сільпо, розташованому в ТЦ SkyPark, миколаївському Сіті Центр, одеському супермаркеті Фуршет на території ТЦ Середньофонтанський, у харківських магазинах Рост, Billa, Караван, АТБ, Велмарт, Сільпо, ряді магазинів у Днепрі і багатьох інших містах і супермаркетах.

У березні 2015 року компанія TNS провела дослідження, в результаті якого з’ясувалося, що 58% українців позитивно ставляться до бойкоту російських товарів, а особисто беруть участь – 45% опитаних. У той же час негативно до бойкоту російських товарів поставилася майже чверть українців – 24%.

Реакція торговельних мереж

17 березня 2014 бойкот підтримала Асоціація постачальників торговельних мереж. Як писав портал delo.ua, вони випустили офіційну заяву зі зверненням до дистриб’юторських і торгових компаній піти назустріч покупцям, які не бажають купувати товар, вироблений у Російській Федерації. Правда заява носила лише рекомендаційний характер.

Повністю відмовитися від російських товарів погодилася мережа магазинів Рукавичка, яка 1 лютого 2015 року офіційно заявила, що припиняє їх продаж, назвавши це «принциповою позицією керівництва мережі». Однак не всі продуктові рітейлери підтримали таке категоричне рішення. У компанії Fozzy Group, що управляє мережами Сільпо і Фора, сказали, що у них є лише ті товари російського виробництва, яким немає аналогів в Україні бо вироблена на території РФ продукція відомих міжнародних брендів, що працюють в нашій країні. «Якщо навіть і таку продукцію споживачі перестануть купувати – ми гарантуємо, що ми виведемо її з асортименту», – прокоментували в компанії. Подібним чином відреагували і в Рітейл Груп (Велика Кишеня, Велмарт, ВК Експрес і ін).

«Українські покупці готові відмовлятися від російських товарів тоді, коли мають альтернативу, яка не поступається в співвідношенні ціна-якість», – сказала провідний фахівець із зовнішніх комунікацій Рітейл Груп Вікторія Дей.

У той же час частина рітейлерів відмовилася іти назустріч активістам. Навесні 2014 року начальник відділу комунікації та стійкого розвитку мережі гіпермаркетів Ашан в Україні Констанція Борис заявила, що не буде коментувати питання бойкоту російських товарів. «Наша компанія є аполітичною», – підкреслила вона. Про це повідомив ZAXID.NET. На запит редакції подібним чином відповіли також в мережі гіпермаркетів METRO Cash&Carry Ukraine. «Ми є міжнародною компанією, яка веде свою діяльність в 29 країнах світу, і дотримується принципів аполітичності, вільного ведення бізнесу та конкурентоспроможності», – йдеться в офіційній відповіді METRO.

Made in ЛНР

2016 рік пройшов відносно спокійно для українських рітейлерів. Скандали виникали час від часу і проходили переважно в соцмережах. По халатності персоналу чи при свідомій позиції торгової мережі, але активісти продовжили знаходити на полицях магазинів обурюючий товар. Остання з таких помітних історій сталася 22 жовтня, коли у броварському «Епіцентрі» місцева мешканка Тетяна Стащук виявила дитячі іграшки – зменшені копії військової техніки Російської Федерації. Продукцію прибрали з полиць тільки після розголосу в ЗМІ.

Для російських брендів в Україні ситуація продовжила складатися вкрай несприятливою, в результаті чого за останні два роки пішли Carlo Pazolini, Bosco Sport, Kira Plastinina, Centro, Якіторія та інші, про що RAU писала раніше. Але знайшлися і ті, хто навпаки: вирішив посилювати свою присутність у країні.

Влітку 2017 року бренд Gloria Jeans, який займає друге місце в топ-10 найбільших fashion-ритейлерів Росії, запланував відкриття відразу в двох київських торгових центрах – Art Mall і SkyMall. На це відреагували громадські організації, адже, крім того, ще в березні 2015 року російські ЗМІ облетіла новина про те, що компанія поновлює провадження у Луганську. Саме під таким заголовком «Made in ЛНР» вийшла стаття на RBC, в якій власник бренду Володимир Мельников підтвердив цю інформацію. Інвестиції у відновлення підприємств в ЛНР Gloria Jeans оцінила у суму 1,5 млрд руб.

Незважаючи на те, що про ця офіційна інформація відома з відкритих джерел вже два роки, СБУ відреагувала на новину тільки після звернення активістів. В офіційній заяві Служби Безпеки України від 13 липня 2017 року сказано: «В результаті перевірки СБУ знайшла підтвердження інформації … щодо можливої незаконної діяльності в Україні російської торгово-виробничої мережі «Глорія Джинс». За отриманою інформацією, в Україні головна фабрика «Глорія Джинс» розташована в тимчасово окупованому Луганську і продовжує працювати. Це може свідчити про можливу реалізацію в українських торговельних мережах продукції, що виробляється саме на тимчасово окупованих територіях зі сплатою податків у бюджет псевдореспублик». Однак після цієї заяви ніяких наслідків для діяльності бренду Gloria Jeans в Україні так і не було.

Коли держава бездіяльна

8 липня в ТРЦ ArtMall відбулося урочисте відкриття магазину російського бренду Gloria Jeans & Gee Jay. Громадські організації не залишилися осторонь і прийшли нагадати про війну з Росією. Перед магазином активісти розгорнули плакати, ще двоє закликали купувати товари «made in ЛНР» і спонсорувати таким чином окупантів. Магазин викликав поліцію, але ті не висунули претензій протестувальникам, а лише спостерігали.

Слідом прошла акція у львівському ТРЦ Victoria Gardens біля найбільшого в Україні магазину Gloria Jeans, площа якого становить 1300 кв. м. Акції протесту ніхто не перешкоджав.

А от відкриття Gloria Jeans в київському ТРЦ SkyMall обернулося скандалом – охоронці торгового центру застосували силу до активістів і затягли їх до себе в підсобку. Активісти зняли все на відео і виклали в мережу. Після приїзду поліції, активісти написали заяви на неправомірні дії охорони, однак, за їхніми повідомленнями в соцмережах, не дивлячись на зняті побої і подані в прокуратуру заяви, наслідків ніяких не було.

Ситуацію також прокоментував засновник українського бренду Brotherhood Юрій Захарук, який підкреслив, що подібне могло статися тільки в результаті бездіяльності влади. «У ситуації з бойкотом є три складові. Перша – державна. Держава повинна визначати правила гри на ринку. В даний момент наша держава в силу різних причин робить вигляд, що це питання її не хвилює. Друга – це складова українських територій, які сьогодні нами не контролюються. І третя – особисте ставлення. Чи готові люди купувати річ, знаючи, що фактично переводять кошти на допомогу армії «ДНР-ЛНР», – сказав він.

Сама Gloria Jeans від коментарів з приводу ситуації утримується: на запити редакції RAU відповідей так і не вдалося отримати.

Думка юриста

Як розповіла RAU старший юрист юридичної фірми GOLAW Ірина Кальницька, при проведенні таких заходів права учасників та організаторів акцій законодавством не визначено, тому зазначені особи будуть мати такі ж права, як і будь-які відвідувачі ТРЦ. У разі виявлення адміністрацією ТРЦ або його охороною порушень, адміністрація ТРЦ або його охорона можуть викликати поліцію. На цьому їх права закінчуються. Саме працівники поліції є уповноваженими на складання протоколів про зазначені вище правопорушення і мають право застосовувати примусові заходи до порушників.

У той же час законодавством не встановлено заборони на проведення масових заходів у приміщенні ТРЦ. Право громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори чи мітинги, передбачено Конституцією України. Конституція містить лише одну вимогу для проведення масових заходів – завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування про їх проведення. У той же час Конституцією визначено, що обмеження реалізації права на мирні зібрання може встановлюватися тільки судом.

У сформованій ситуації можна заключити наступне – кожен продовжує робити те, що вважає за потрібне, свідомо чи ні, і поки серед українців немає єдиної позиції щодо товарів, вироблених у країні-агресорі, такі акції бойкоту триватимуть.

Читайте також –

Закляті друзі: які російські мережі продовжують працювати в Україні


До останніх новин До популярних новин Підтримати редакцію

Раз на тиждень

ми будемо відправляти Вам 

найцікавіші новини тижня


Поділіться цією новиною в соціальних мережах


Читайте також

Усі новини ринку