
20 мільйонів гривень на розвиток ветеранського бізнесу: Аврора та Дія.Бізнес запускають освітньо-грантову програму «Траєкторія 2»


В 2014 році, після початку російської агресії проти України, громадськість стала об’єднуватися для безстрокової акції бойкоту російських товарів і цілих мереж магазинів. Як це було тоді, яких результатів досягли активісти і що відбувається сьогодні, в огляді RAU.
В перших частинах цієї серії публікацій RAU розповіла, які російські бренди зі сфери fashion-рітейлу і які російські кафе і ресторани продовжують працювати в Україні, хоча і не афішують країну свого походження. А заодно і уточнила, хто і чому вже покинув український ринок, а які торгові марки абсолютно безпідставно вважають російськими.
У цій статті ми вивчили: як зароджувалося і що з себе представляє сьогодні явище бойкоту російських брендів і товарів в Україні, як на це реагують торгові мережі – хто пішов на зустріч патріотичній частині суспільства, а хто ні, як ведуть себе правоохоронні органи в конфліктних ситуаціях, а також дізналися думку юриста про те, які права є у активістів, а які у адміністрації і охорони магазинів і ТРЦ у разі протестних акцій.
Перша хвиля акцій бойкоту в Україні почалися ще у серпні-вересні 2013 року як відповідь на тиск Митної служби Російської Федерації на українську владу, коли та внесла в «групу ризику» всіх українських імпортерів. Ці дії фактично заблокували постачання всіх товарів з України в Росію, в результаті чого на прикордонних пропускних пунктах з України в Росію стали утворюватися черги з сотень вантажівок і залізничних вагонів з українською продукцією.
Українські громадські організації відповіли на це своїм бойкотом – з’явилися перші плакати з перекресленою зубастою матрьошкою і ресурси з загальним гаслом «Не купуй російське!», які стали основою для подальших акцій.
Друга хвиля бойкоту російських товарів в Україні почалася в березні 2014 року відразу після подій Революції Гідності і анексії Криму. На одному з сайтів бойкоту «Ні російським товарам» зібрали базу з 1005 товарів і 103 торгових марок. Почалися масові флешмоби та акції протесту.
За словами активістки громадської організації Відсіч Катерини Чепури, деякі компанії спробували захистити репутацію. «Багато хто дзвонив нам з проханням і вимогою прибрати бренд зі списків. Ми відразу просили підтвердити документально те, що вони не мають відношення до російського бізнесу. Деякі просто пропадали і більше не виходили на зв’язок, а, наприклад, пирогова «Николай» показала документи і від них відстали», – поділилася вона.
Українською компанією виявилася також мережа вареничних «Катюша», чий інтер’єр наповнений ностальгічним антуражем за СРСР: «Як ми переконалися, це всього лише стиль, орієнтований на свою цільову аудиторію, що тужить за «совком». На жаль, у нас в країні все ще багато таких людей».
У травні 2014 року до всесвітнього бойкоту товарів, вироблених в Росії, призвав Конгрес Українців. «…СКУ закликає до всесвітнього бойкоту товарів, вироблених в Росії, поки Росія не буде поважати суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України відповідно до Будапештського Меморандуму про гарантії безпеки 1994 року», — йдеться в повідомленні організації.
Згідно з першими згадкам у ЗМІ, протести почалися ще до вторгнення російських військ на Донбас – під час анексії Криму. Як згадує Катерина Чепура, основною причиною акцій стало те, що кожна гривня, вкладена в товари, вироблені в Росії, може перетвориться в ще один патрон для автоматів «зелених чоловічків».
«Ми використовували переважно «падучі» флешмоби під загальною назвою «Російське вбиває». Сенс акції полягає в тому, що її учасники ніби мертві падають з російськими товарами в руках посеред магазину, спонукаючи покупців уважніше вдивлятися в етикетки і не спонсорувати агресора. Коли в супермаркет середнього розміру заходили до 70 осіб і падали на підлогу, ми займали взагалі всю торгову площу магазину», – розповіла активістка.
За три роки флешмоби «Російське вбиває» неодноразово проходили практично у всіх областях України. За розповідями регіональних ЗМІ, флешмоби пройшли в вінницькому супермаркеті Сільпо, розташованому в ТЦ SkyPark, миколаївському Сіті Центр, одеському супермаркеті Фуршет на території ТЦ Середньофонтанський, у харківських магазинах Рост, Billa, Караван, АТБ, Велмарт, Сільпо, ряді магазинів у Днепрі і багатьох інших містах і супермаркетах.
У березні 2015 року компанія TNS провела дослідження, в результаті якого з’ясувалося, що 58% українців позитивно ставляться до бойкоту російських товарів, а особисто беруть участь – 45% опитаних. У той же час негативно до бойкоту російських товарів поставилася майже чверть українців – 24%.
17 березня 2014 бойкот підтримала Асоціація постачальників торговельних мереж. Як писав портал delo.ua, вони випустили офіційну заяву зі зверненням до дистриб’юторських і торгових компаній піти назустріч покупцям, які не бажають купувати товар, вироблений у Російській Федерації. Правда заява носила лише рекомендаційний характер.
Повністю відмовитися від російських товарів погодилася мережа магазинів Рукавичка, яка 1 лютого 2015 року офіційно заявила, що припиняє їх продаж, назвавши це «принциповою позицією керівництва мережі». Однак не всі продуктові рітейлери підтримали таке категоричне рішення. У компанії Fozzy Group, що управляє мережами Сільпо і Фора, сказали, що у них є лише ті товари російського виробництва, яким немає аналогів в Україні бо вироблена на території РФ продукція відомих міжнародних брендів, що працюють в нашій країні. «Якщо навіть і таку продукцію споживачі перестануть купувати – ми гарантуємо, що ми виведемо її з асортименту», – прокоментували в компанії. Подібним чином відреагували і в Рітейл Груп (Велика Кишеня, Велмарт, ВК Експрес і ін).
«Українські покупці готові відмовлятися від російських товарів тоді, коли мають альтернативу, яка не поступається в співвідношенні ціна-якість», – сказала провідний фахівець із зовнішніх комунікацій Рітейл Груп Вікторія Дей.
У той же час частина рітейлерів відмовилася іти назустріч активістам. Навесні 2014 року начальник відділу комунікації та стійкого розвитку мережі гіпермаркетів Ашан в Україні Констанція Борис заявила, що не буде коментувати питання бойкоту російських товарів. «Наша компанія є аполітичною», – підкреслила вона. Про це повідомив ZAXID.NET. На запит редакції подібним чином відповіли також в мережі гіпермаркетів METRO Cash&Carry Ukraine. «Ми є міжнародною компанією, яка веде свою діяльність в 29 країнах світу, і дотримується принципів аполітичності, вільного ведення бізнесу та конкурентоспроможності», – йдеться в офіційній відповіді METRO.
2016 рік пройшов відносно спокійно для українських рітейлерів. Скандали виникали час від часу і проходили переважно в соцмережах. По халатності персоналу чи при свідомій позиції торгової мережі, але активісти продовжили знаходити на полицях магазинів обурюючий товар. Остання з таких помітних історій сталася 22 жовтня, коли у броварському «Епіцентрі» місцева мешканка Тетяна Стащук виявила дитячі іграшки – зменшені копії військової техніки Російської Федерації. Продукцію прибрали з полиць тільки після розголосу в ЗМІ.
Для російських брендів в Україні ситуація продовжила складатися вкрай несприятливою, в результаті чого за останні два роки пішли Carlo Pazolini, Bosco Sport, Kira Plastinina, Centro, Якіторія та інші, про що RAU писала раніше. Але знайшлися і ті, хто навпаки: вирішив посилювати свою присутність у країні.
Влітку 2017 року бренд Gloria Jeans, який займає друге місце в топ-10 найбільших fashion-ритейлерів Росії, запланував відкриття відразу в двох київських торгових центрах – Art Mall і SkyMall. На це відреагували громадські організації, адже, крім того, ще в березні 2015 року російські ЗМІ облетіла новина про те, що компанія поновлює провадження у Луганську. Саме під таким заголовком «Made in ЛНР» вийшла стаття на RBC, в якій власник бренду Володимир Мельников підтвердив цю інформацію. Інвестиції у відновлення підприємств в ЛНР Gloria Jeans оцінила у суму 1,5 млрд руб.
Незважаючи на те, що про ця офіційна інформація відома з відкритих джерел вже два роки, СБУ відреагувала на новину тільки після звернення активістів. В офіційній заяві Служби Безпеки України від 13 липня 2017 року сказано: «В результаті перевірки СБУ знайшла підтвердження інформації … щодо можливої незаконної діяльності в Україні російської торгово-виробничої мережі «Глорія Джинс». За отриманою інформацією, в Україні головна фабрика «Глорія Джинс» розташована в тимчасово окупованому Луганську і продовжує працювати. Це може свідчити про можливу реалізацію в українських торговельних мережах продукції, що виробляється саме на тимчасово окупованих територіях зі сплатою податків у бюджет псевдореспублик». Однак після цієї заяви ніяких наслідків для діяльності бренду Gloria Jeans в Україні так і не було.
8 липня в ТРЦ ArtMall відбулося урочисте відкриття магазину російського бренду Gloria Jeans & Gee Jay. Громадські організації не залишилися осторонь і прийшли нагадати про війну з Росією. Перед магазином активісти розгорнули плакати, ще двоє закликали купувати товари «made in ЛНР» і спонсорувати таким чином окупантів. Магазин викликав поліцію, але ті не висунули претензій протестувальникам, а лише спостерігали.
Слідом прошла акція у львівському ТРЦ Victoria Gardens біля найбільшого в Україні магазину Gloria Jeans, площа якого становить 1300 кв. м. Акції протесту ніхто не перешкоджав.
А от відкриття Gloria Jeans в київському ТРЦ SkyMall обернулося скандалом – охоронці торгового центру застосували силу до активістів і затягли їх до себе в підсобку. Активісти зняли все на відео і виклали в мережу. Після приїзду поліції, активісти написали заяви на неправомірні дії охорони, однак, за їхніми повідомленнями в соцмережах, не дивлячись на зняті побої і подані в прокуратуру заяви, наслідків ніяких не було.
Ситуацію також прокоментував засновник українського бренду Brotherhood Юрій Захарук, який підкреслив, що подібне могло статися тільки в результаті бездіяльності влади. «У ситуації з бойкотом є три складові. Перша – державна. Держава повинна визначати правила гри на ринку. В даний момент наша держава в силу різних причин робить вигляд, що це питання її не хвилює. Друга – це складова українських територій, які сьогодні нами не контролюються. І третя – особисте ставлення. Чи готові люди купувати річ, знаючи, що фактично переводять кошти на допомогу армії «ДНР-ЛНР», – сказав він.
Сама Gloria Jeans від коментарів з приводу ситуації утримується: на запити редакції RAU відповідей так і не вдалося отримати.
Як розповіла RAU старший юрист юридичної фірми GOLAW Ірина Кальницька, при проведенні таких заходів права учасників та організаторів акцій законодавством не визначено, тому зазначені особи будуть мати такі ж права, як і будь-які відвідувачі ТРЦ. У разі виявлення адміністрацією ТРЦ або його охороною порушень, адміністрація ТРЦ або його охорона можуть викликати поліцію. На цьому їх права закінчуються. Саме працівники поліції є уповноваженими на складання протоколів про зазначені вище правопорушення і мають право застосовувати примусові заходи до порушників.
У той же час законодавством не встановлено заборони на проведення масових заходів у приміщенні ТРЦ. Право громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори чи мітинги, передбачено Конституцією України. Конституція містить лише одну вимогу для проведення масових заходів – завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування про їх проведення. У той же час Конституцією визначено, що обмеження реалізації права на мирні зібрання може встановлюватися тільки судом.
У сформованій ситуації можна заключити наступне – кожен продовжує робити те, що вважає за потрібне, свідомо чи ні, і поки серед українців немає єдиної позиції щодо товарів, вироблених у країні-агресорі, такі акції бойкоту триватимуть.
Читайте також –
Закляті друзі: які російські мережі продовжують працювати в Україні