Топ-5: лідери серед українських FMCG-мереж з продажу власних торгових марок

Хто з українських рітейлерів сегмента FMCG продає найбільше товарів під private label і скільки всього категорій ВТМ представлено в цих мережах.

Уже кілька років всі провідні торгові оператори України активно розвивають напрямок власних торгових марок (ВТМ або ж private label). Причому з’являються ВТМ практично у всіх товарних категоріях: tissue (серветки, одноразовий посуд, гігієнічна продукція і т.д.), побутова хімія, продукти тривалого зберігання, консерви та багато іншого аж до техніки й електроніки. І це не дивно: актуальні тенденції підтверджують, що зараз споживачеві набагато важливіше функціонал продукту, ніж безпосередньо бренд. У разі, якщо під private label йому пропонується якісний і функціональний товар, який не поступається брендовим аналогам, але при цьому дешевше – вибір, як правило, робиться на користь ВТМ.

Місце для зростання

При цьому, незважаючи на стрімкий розвиток цього напрямку, залишається великий потенціал для зростання сегмента private label. Так, за даними компанії Nielsen, в минулому році в грошовому вираженні їх частка в деяких категоріях становила 11,7%. Тоді як, наприклад, в Європі в 2016 році частка private label склала 31,4% і постійно зростає.

Начальник відділу розвитку ВТМ мережі АТБ Дарина Бахматова зазначає, що в Європі розвиток private label почалося значно раніше, ніж в Україні, тому європейські споживачі вже звикли до ВТМ і встигли сформувати певну довіру до продукції даної категорії.

Як уточнюють в Nielsen Україна, серед товарів, які українські споживачі вважають за краще купувати під власною торговою маркою, лідирують бакалія (рис, борошно, цукор і т.д.) – 78%, молочні продукти (70%), консервовані та упаковані продукти харчування ( 68%), чистячі та миючі засоби для дому (60%), паперові вироби (туалетний папір, серветки і т.д.) – 59%. Юрій Ліщук, директор по роботі з роздрібними мережами Nielsen Україна, додає, що з найбільш високою часткою СТМ в продуктовому кластері на українському ринку представлена ​​сушена упакована риба до пива (57,3%), не шоколадне солодке драже (51,5%), готова до вживання риба (49,4%). У непродуктовому кластері – господарські відбілювачі (88,7%), дитячі вологі серветки (53,3%), серветки для обличчя (40,6%). На його думку, 30-річному тренду на ринку США, коли СТМ зросла з 5% до 30%, цілком може послідувати й Україна.

Зокрема, Володимир Гранін, керівник департаменту ВТМ мережі магазинів drogerie EVA, стверджує, що зараз на товари private label рітейлера припадає до третини продажів компанії в кількісному вираженні.

Лідери СТМ

Дослідницька компанія GT Partners Ukraine презентувала чергове дослідження стану ринку СТМ сегмента FMCG і drogerie в Україні. Експерти проаналізували: в яких мережах і скільки товарних найменувань представлено під private label, та який обсяг в загальному товарообігу компанії вони забезпечують. Також дослідження визначає ключові тенденції розвитку цього напрямку, динаміку цін на товари ВТМ, основні фактори впливу та перспективи розвитку цієї сфери.

За кількістю власних торгових марок в Україні немає конкурентів у Ашан: французька мережа пропонує близько 2500 позицій private label. Найближчий переслідувач – Fozzy Group, яка розвиває мережі Сільпо, Фора, Le Silpo, Thrash!, Favore – представила приблизно 2000 найменувань товарів. Решта помітно відстали – у Фуршету 1300 продуктів ВТМ, у Retail Group (Велика Кишеня, ВК Експрес, Велмарт) – 1250, у Varus – 1200.

А ось із часткою ВТМ в загальному товарообігу та чистої виручки ситуація принципово інша. Найбільше товарів під власною торговою маркою продає найбільша роздрібна мережа України АТБ. Private label займає 23,3% її продажів, що значно вище середньоукраїнських показників, і за 2017 рік приніс компанії майже 18,7 млрд грн виручки. Більш ніж гідний результат.

На другому місці за доходом від торгівлі ВТМ знаходиться Fozzy Group. Але корпорація Володимира Костельмана дуже сильно поступається АТБ і в грошовому вираженні, і в частці private label в обороті. ВТМ приніс ритейлеру трохи більше 5 млрд грн і забезпечив всього 8% виручки. Третє місце по виторгу – у німецької Metro Group, четверте – у одеської Таврія В. Замикає топ-5 лідерів з продажу private label дніпровський Varus.

У будь-якому випадку, навіть у рітейлерів, що не роблять цілеспрямовану ставку на розширення портфеля ВТМ, продажі даної категорії товарів зростають. І приклад АТБ доводить, що завдяки продуктам, які продаються під власною торговою маркою, можна забезпечити майже чверть виручки. З огляду на те, що маржа у private label традиційно вище, ніж у брендових товарів, можна прогнозувати, що й інші великі мережі незабаром активізують розвиток даного напрямку, в першу чергу, в сегменті найбільш затребуваних споживачами товарів.

Повну версію дослідження «Ринок private labels України: сектор FMCG і drogerie. Тенденції і прогнози 2017-2021» можна придбати за посиланням.

Читайте також –

Юрій Ліщук, Nielsen: Що українські споживачі чекають від FMCG-рітейлерів