Сім ключових трендів українського e-commerce у 2017 році

Колонка арт-директорки і співвласниці Rechi.Ua Інни Бачуріної про головні тренди в українській онлайн-торгівлі fashion-сегмента. e-commerce

Аби бути чесною з читачами, обмовлюся, що окреслені мною тренди належать до преміального і люксового сегмента ринку. Однак цінові сегменти онлайн-ринку відрізняються не радикально, тому наступні сім пунктів будуть цікаві всім причетним до e-commerce.

1. Шаленого зростання ринку не передбачається.

Ті +30% і +50%, про які за результатами 2016 року рапортували представники маркетплейсів, були сформовані динамікою С2С-сегмента. І це сумна ілюстрація нашої бідності, а не свідчення бурхливого зростання e-commerce.

Для оцінки реальної динаміки преміального сегмента можна подивитися на темпи зростання категорійних пошукових запитів у Google. З урахуванням того, що ніяких серйозних змін у структурі використовуваних українцями пошукових систем за 2016 рік не відбулося, це буде об’єктивним показником реальних тенденцій у сегменті.

2. Усі дистриб’ютори і рітейлери, які ще тільки планували, уже вийдуть в онлайн.

Якщо придивитися до структури вакансій у e-commerce, стає очевидним, що в основному йдеться не про розширення штату команд, які існують, а про набір персоналу в нові проекти.

Виходячи в онлайн з надією розширити свою клієнтську базу і «підірвати продажі» рітейлери з жахом виявляють, що їхні конкуренти вже давно тут. Тому найпростішим варіантом реакції обирають …

3. Демпінг. e-commerce

Безумовно, на такі категорії, як брендовий одяг, взуття, люксові годинники й прикраси, наші імпортери ще на початку кризи знизили свій маркап. Але тепер у більшості люксових компаній в онлайн усі комунікації будуються навколо цінових пропозицій, а деякі годинникарі кнопку «у корзину» замінили на «купити зі знижкою».

Як наслідок – споживач абсолютно відучується купувати за повною ціною, що вкрай негативно позначається на економіці рітейлу.

4. Не мобайл, а мультискрін.

Аудиторія Rechi.Ua ще в 2015 році переступила позначку 50% мобільного трафіку, тому мобайл як тренд для нас уже не актуальний.

Але саме в 2017 році ми нарешті побачили ту модель споживання, для якої Наталі Массене в далекому 2001-му створювала Net-a-Porter. Пік трафіку – пізній вечір, коли наша клієнтка, нагодувавши чоловіка і поклавши спати дітей, отримує годинку для себе. Тут вона з келихом вина на дивані може на телефоні або планшеті вивчити пропозиції улюбленого магазину.

Але на практиці виявляється, що до цього вдень вона на роботі заходила з десктопа. Потім віддала дитині планшет і пересіла за ноутбук або взяла телефон.

Тому завдання полягає вже не в тому, щоб забезпечити мобільність сайту. А в тому, щоб забезпечити комфортну роботу на всіх пристроях з максимальним збереженням персоніфікації. А потім зібрати в аналітиці всі ці сеанси, аби правильно оцінити шлях клієнта до покупки.

5. Конкуренція з монстрами.

Завдяки порогу безмитної торгівлі в 150 євро український e-commerce перебуває в заздалегідь невигідному становищі щодо глобальних конкурентів. Якщо європейський інтернет-магазин щось продає українському клієнту, у ціні товару немає ні ПДВ його країни, ні українського ПДВ. А ось у ціні товару в нашому магазині ПДВ присутній завжди. Тому хоча б на суму ПДВ український портал завжди менш конкурентоспроможний.

А з урахуванням того, що клієнт завжди незрівнянно лояльніший до бренду, аніж до мультибрендового рітейлеру, cross-border e-commerce буде зростати й далі. Тільки мені незрозуміло, чому так радіють у цьому випадку ділові ЗМІ, адже очевидно, що це зростання імпорту, а не експорту.

Крім того, наш убогий, але все ж 40-мільйонний ринок залишається привабливим для глобальних гравців. І якщо в 2016-му контекст від Farfetch привертав клієнтів фразою «безкоштовна доставка по Росії», то в 2017 році вони вже усвідомили, що ми таки окрема держава і почали усвідомлено робити маркетинг на Україну.

6. Mix & Match. e-commerce

І поки представники класичного офлайн-рітейлу дивуються, як можна змішувати в одному інтернет-магазині Converse і de Grisogono, а також нові колекції з розпродажем, світовий fashion e-commerce давно йде цим шляхом.

Наприклад, головний люксовий рітейлер Італії Luisaviaroma.com в одній категорії «Сумки» збирає радикально різні за ціною пропозиції.

Цей, дивний на перший погляд, хід пояснюється легко: величезна пропозиція – єдиний спосіб e-commerce конкурувати з інтернет-магазинами брендів. Ключовий фактор тут: широка пропозиція не для різних аудиторій, а для однієї цільової. Якщо наша клієнтка носить годинник de Grisogono разом з кедами Converse, то ми будемо продавати обидва бренди.

Якщо онлайн-рітейлер не може з об’єктивних причин мати таку ж лояльність покупців, яку формують до себе бренди, йому залишається тільки один шлях – максимально нарощувати кількість контактів зі своєю аудиторією, пропонуючи їм величезний вибір.

7. Маркетплейси рулять.

Тут Україна теж наслідує приклад європейських країн із запізненням на 3-5 років. Люди стомилися від величезної кількості пропозицій і реклами і хочуть витрачати на онлайн-покупки якомога менше часу. Це вже не цікава новинка, а звична рутина. Тому старт покупок починається не з Google, а з улюбленого маркетплейса. У більшості країн Європи – це Amazon.

Очевидно, що цей тренд починає розвиватися і в Україні, тому основна конкуренція в українському e-commerce відбувається серед маркетплейсів: Rozetka, Prom.ua, OLX. У преміальному сегменті улюблений маркетплейс один – Rechi.Ua.

Автор: Інна Бачуріна, арт-директорка і співвласниця Rechi.Ua

Читайте також – 

Що буде з ринками доставки і e-commerce – прогноз Нова пошта