АТБ та EDIN: проєкт Е-ТТН. Цифрова трансформація постачань в Україні

АТБ та EDIN переводять постачання на новий рівень цифрової трансформації – це унікальний кейс на українському ринку, що підтверджує експертність провайдера EDIN з впровадження електронної ТТН та інноваційних змін у перевезеннях в цілому. Якщо раніше це були лише пілоти, то сьогодні — масштабний проєкт із чіткими KPI, дедлайнами та метою зробити процеси ефективнішими.

У інтерв’ю Володимир Рябченко, начальник відділу інновацій компанії АТБ-Маркет, та Дмитро Гончаров, керівник продукту Е-ТТН компанії EDIN, вперше діляться деталями — як перебудували внутрішні процеси, які бар’єри довелося подолати та чому вирішили рухатися швидше за державні регуляції.

Володимир Рябченко, АТБ-Маркет

– Чому ви вирішили масштабувати цифровізацію процесів постачання саме зараз, не чекаючи державних вимог?

– Держава наразі готує обов’язковість лише для електронної товарно-транспортної накладної (далі — е-ТТН). Ми ж пішли далі — перевели в електронний вигляд фактично весь цикл постачання. Це дозволяє нам вже працювати швидше, уникати помилок у документах і прискорювати розрахунки з постачальниками. Для нас це не про виконання вимог, а про ефективність і конкурентну перевагу.

– Які процеси постачання вже переведені в електронний вигляд, а що залишається на папері?

– У цифрі проходить весь цикл — від замовлення до фактурування. Документи для повернення товару, постачання/повернення тари, супровідні документи (сертифікати якості товару) наразі продовжують оформлятися у паперовому вигляді.

– Хто головний замовник проєкту і які підрозділи задіяні у його реалізації?

– Для корпорації АТБ електронний документообіг (далі — ЕДО) — це стратегічний проєкт, який перебуває під контролем вищого керівництва. Ініціатором стала головна бухгалтерія, яка першою відчула потребу в автоматизації великих масивів первинних документів. Реалізацію забезпечує міжфункціональна команда: відділ інновацій координує впровадження, ІТ-служба відповідає за інтеграцію та підтримку, закупівлі ведуть комунікацію з постачальниками, логістика контролює приймання і внутрішні перевезення, бухгалтерія отримує основний результат. Фактично, у процес залучені всі ключові ланки Корпорації АТБ.

– Які ключові метрики ефективності проєкту ви використовуєте, щоб оцінювати його успіх?

– Ми оцінюємо ефективність цифровізації через чіткі показники:

• Частка постачальників, підключених до ЕДО;
• Кількість оброблених електронних документів;
• Прискорення розрахунків із постачальниками за рахунок відсутності необхідності коригувати документи;
• Динаміка помилок у документах;
• Скорочення витрат на папір;
• Зменшення простоїв транспорту через некоректні документи.

Ці метрики напряму відображають не тільки прогрес цифровізації, а й реальний економічний ефект для бізнесу.

– Який наразі прогрес цифровізації процесів постачання? Як швидко відбувається підключення постачальників і внутрішніх складів?

– Частина постачальників уже працює з юридично значущими електронними документами, інші проходять тестування чи інтеграцію з EDIN. ЕДО майже повністю охоплює процес поставки товару на розподільчі центри (далі — РЦ) та магазини мережі, включаючи внутрішні переміщення.

– Якою є дорожня карта переходу на електронний формат постачання?

– Ми зафіксували чіткі етапи для постачальників, які працюють з EDIN. У липні 2025 року пройшли навчальні вебінари, до 1 жовтня всі вони мають пройти тестовий період, а з 1 січня 2026 року документообіг постачань в АТБ здійснюватиметься виключно в електронному вигляді. Це стосується постачальників РЦ, складів аутсорсингу та магазинів, які постачають будь-які групи товарів, окрім овочів, фруктів, тютюну та товарів зі спеціальною товарно-транспортною накладною (далі — ТТН).

Водночас ми очікуємо запуску центральної бази даних (далі — ЦБД) — державного реєстру ТТН, який містить інформацію про всі ТТН та використовується для контролю перевезень. Це дозволить відмовитися від паперових примірників для водіїв. Також очікуємо подальших законодавчих змін і технічних рішень щодо спеціальних ТТН, адже без цього значна частина документообігу залишатиметься поза електронним форматом.

– Які ключові зміни відбулися у внутрішніх процесах та IT-ландшафті під час цифровізації постачання?

– ERP-система компанії була адаптована до автоматичної обробки структурованих документів у форматі XML. Запущено механізм зворотного зв’язку з постачальниками щодо помилок. Це суттєво знизило навантаження на бухгалтерію, скоротило паперові архіви й підвищило якість даних та контроль.

– Як працюєте з власними працівниками, щоб нові цифрові процеси впроваджувалися швидко і без спротиву?

– Компанія впроваджує зміни поетапно: проводить навчання, запускає пілотні проєкти, забезпечує підтримку й постійно пояснює переваги для кожного підрозділу. Основні аргументи — швидкість, зручність та зменшення помилок. Початковий скепсис швидко зникає, щойно команди відчувають реальну користь від нових процесів.

– Чому обрали EDIN як єдиного наразі провайдера ЕДО для підтримки цифровізації і які переваги це дало для організації процесів?

– АТБ зробило ставку на EDIN завдяки їхній повній юридичній та технічній готовності, підтримці структурованих XML-документів, гнучкості в налаштуваннях, надійності, масштабованості та оперативній технічній підтримці. Це дозволило уніфікувати процеси, зменшити кількість помилок і прискорити обробку документів.

Е-ТТН — це лише один із етапів нашої дорожньої карти. Далі ми рухаємося до створення цілісної екосистеми, де всі учасники постачань зможуть працювати без бар’єрів і зайвої ручної роботи.

Дмитро Гончаров, EDIN 

– Як ви оцінюєте стан державного проєкту е-ТТН, зокрема запуск ЦБД, і як це впливає на бізнес?

– Державний проєкт е-ТТН поки що перебуває у стадії тестування, а підключення до ЦБД є добровільним. Це означає, що бізнес має право і можливість працювати з е-ТТН напряму з провайдером ЕДО, без реєстрації в ЦБД. Це повністю легітимно: е-ТТН, оформлені відповідно до законодавства, мають юридичну силу навіть без реєстрації в ЦБД. Для нас важливо не втрачати час і показувати ринку, що цифровізація постачань працює і вже дає результат.

Водночас ми розраховуємо, що держава найближчим часом зробить наступні кроки — запустить ЦБД у промисловий режим, прибере необхідність паперової копії для водіїв і поступово підготує законодавчу базу для повного переходу ТТН в електронний формат. Впевнені, що е-ТТН позитивно вплине на економіку, зробивши перевезення прозорішими, безпечнішими, швидшими й зручнішими для всіх учасників ринку.

– Які головні труднощі виникають під час підключення постачальників до е-ТТН?

– Найбільші виклики для бізнесу ми бачимо у трьох напрямах. Перше — це готовність перевізників та водіїв, адже зміна паперової практики потребує певного часу й навчання. Друге — налаштування інтеграції та актуалізація довідників: компаній, адрес, транспортних засобів, товарів. Третє — розуміння нової логіки е-ТТН та коригуючих актів, що частково змінює звичні бізнес-процеси.

Щоб зняти бар’єри, ми підготували інструменти для швидкого старту: колекції для тестування інтеграцій, готові приклади документів, зрозумілу документацію.

І, звісно, ми не залишаємо клієнтів сам-на-сам зі змінами: допомагаємо перебудувати процеси так, щоб вони органічно вписались у роботу компанії — від аналізу поточної моделі до побудови цільової.

– Як залучити перевізників до роботи з е-ТТН?

– Найефективніший спосіб — через позицію замовників. Коли вони вимагають цифрового формату, перевізники швидко підлаштовуються. Ми бачимо, що в тендерах і договорах усе частіше з’являється вимога щодо готовності працювати в ЕДО.

Для самих перевізників це теж вигідно: документи проходять швидше, оплати здійснюються оперативніше, касові розриви зменшуються, і це стає реальною конкурентною перевагою на ринку.

– Як підготувати водіїв до роботи з е-ТТН і що їм потрібно?

– Для роботи водію достатньо мати смартфон з доступом до інтернету та електронний підпис. Зі смартфонами проблем зазвичай немає — більшість використовує власні, у деяких випадках забезпечує перевізник. З підписом інколи виникають питання, тому ми вже працюємо над запуском власного Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (КНЕДП, фактично власного центру електронних підписів), щоб водій взагалі не замислювався, “де його взяти”. Йому достатньо буде лише смартфона.

Важливий також елемент навчання. Ми робимо продукт інтуїтивним: у застосунку все максимально спрощено, а додатково працює цілодобова підтримка. У нас є FAQ для різних сценаріїв, ми аналізуємо типові помилки й одразу прибираємо їхні причини. Це дозволяє знизити поріг входу й забезпечити швидке звикання до цифрового формату.

– Які наступні технологічні рішення плануєте запропонувати ринку після е-ТТН?

– Е-ТТН — це лише один із етапів нашої дорожньої карти. Далі ми рухаємося до створення цілісної екосистеми, де всі учасники постачань зможуть працювати без бар’єрів і зайвої ручної роботи. Ми вже тестуємо нові технології та формати, які суттєво змінять підхід до ЕДО в країні. Зараз не час розкривати деталі, але можу запевнити: ринок отримає інструменти, які ще кілька років тому здавалися недосяжними.

Висновки

Співпраця АТБ та EDIN демонструє, що цифровізація постачань в Україні вже вийшла за межі експериментів та може бути реалізована у спільній роботі лідерів ринку. Це реальна практика, яка скорочує час, зменшує помилки та робить розрахунки швидшими. Приклад найбільшої продуктової мережі країни може стати орієнтиром для всього ринку.