Нові горизонти: як німецька мережа дискаунтерів Aldi підкорює американський ринок

Європейська мережа дискаунтерів Aldi є найбільш швидкозростаючим ритейлером по той бік Атлантики. Як їй вдається підкорювати американських споживачів та перемагати місцевих конкурентів.

Німці відомі своєю скупістю, коли купують продукти харчування. Не дивно, що саме двоє німецьких братів, Тео та Карл Альбрехт, у 1950-х роках заснували Aldi, першу у світі мережу магазинів зі знижками. У 1961 році вони розділили європейський ринок між Aldi Nord на чолі з Тео та Aldi Süd на чолі з Карлом. Але, незважаючи на те, що обидві Aldi були першовідкривачами бізнес-моделі, в Європі їхній обід з’їдає Lidl, молодший конкурент, чиї продажі на континенті перевищують їхні сукупні продажі.

Aldi Süd, зокрема, вважає, що може повернути собі позиції по той бік Атлантики. За даними консалтингової компанії JLL, вона відкриває близько 100 магазинів на рік в Америці, більше, ніж будь-який інший ритейлер, включно з Lidl та Aldi Nord (яка володіє супермаркетами Trader Joe’s, але не має там магазинів Aldi).

Минулого року Aldi Süd оголосила про поглинання близько 400 супермаркетів Winn-Dixie та Harveys в Алабамі, Флориді, Джорджії, Луїзіані та Міссісіпі. Багато з них будуть переобладнані під магазини Aldi. А на початку цього місяця Джейсон Харт, який очолює американський бізнес Aldi Süd, пообіцяв прискорити темпи. Він заявив, що протягом п’яти років компанія інвестує $9 млрд у відкриття 800 нових магазинів Aldi (в тому числі в переобладнання Winn-Dixie та Harveys), на додачу до 2400, які вона вже має.

Харт домігся успіху там, де більшість конкурентів зазнали невдачі, частково завдяки везінню. Низькі ціни Aldi приваблюють американців, роздратованих продовольчою інфляцією. Хоча ціни на продукти харчування більше не зростають, сьогодні вони на 23% вищі, ніж чотири роки тому.

Ще однією удачею стало рішення антимонопольників з Федеральної торгової комісії оскаржити поглинання Albertsons, другої за обсягом продажів мережі супермаркетів, компанією Kroger, найбільшою за обсягом продажів, на суму $25 млрд (Walmart є більшою, але в очах регуляторів це не супермаркет, а роздрібна торгівля). Ця угода створила б ефективного конкурента, здатного укладати жорсткі угоди з постачальниками.

Проте удача — це ще не все. Інші дискаунтери, в тому числі Lidl, зростали не так швидко, як Aldi Süd. Харт домігся успіху, зосередившись на найпростіших, але розумно організованих товарах першої потреби. Aldi пропонує набагато менший вибір, ніж магазини-конкуренти: 1600 товарів у середньому, порівняно з 31 000 у типовому американському супермаркеті та 4000 у вже застарілому Trader Joe’s. Це дозволяє ритейлеру відкривати невеликі магазини, знижуючи витрати на нерухомість і комунальні послуги. Близько 90% продукції Aldi — це власна торгова марка мережі, тому вона залишає більшу частину прибутку собі.

У ритейлера немає прилавків зі свіжим м’ясом, сиром чи хлібобулочними виробами, і він виставляє товари в картонних коробках, які використовуються для доставки, що дозволяє йому наймати менше людей для обслуговування покупців і зберігання товарів на полицях. Крім того, компанія платить своїм менеджерам хороші зарплати, але не дає бонусів, які б зашкодили кінцевому результату.

Якщо Харт доб’ється свого і якщо Федеральна торгова комісія переможе в суді проти Kroger та Albertsons, через п’ять років Aldi Süd матиме більше магазинів в Америці, ніж будь-який ритейлер, окрім Walmart (який сьогодні може похвалитися 4700 магазинами). 

Джерело – The Economist