Рітейл тримає удар: скільки податків сплатили рітейлери і як змінилася в них кількість персоналу
За п’ять місяців поточного року провідні компанії галузі заплатили майже 15 млрд грн податків та забезпечили роботою близько 250 000 працівників.
Цей матеріал доступний російською мовою
Як свідчать дані опитування півсотні компаній – членів RAU, внаслідок втрат, спричинених повномасштабною війною росії проти України, виплати до бюджетів усіх рівнів впали на 23%, а кількість персоналу скоротилася на 9%.
Торгівля як основа економіки
Давно відомо, що найбільша частка податків, які потрапляють до бюджетів усіх рівнів, припадає на ПДВ, ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) та акцизний податок. Тобто податків на споживання та оплату праці.
Донедавна, а саме два роки поспіль (2020-21), рітейл знаходився в топ-5 найбільш прибуткових галузей економіки України. Сумарно за рік рітейлери заробляли понад 430 млрд грн. Але після початку повномасштабних бойових дій 24 лютого все кардинально змінилося. За 25 днів бойових дій було закрито з тих чи інших причин 29% торгових об’єктів/магазинів. В квітні показник склав -23%, в травні -18% в порівнянні з початком лютого. Рітейл поступово відновлюється, але ця динаміка не відповідає відновленню прибутків у порівнянні з до військовим часом.
Нещодавнє опитування, проведене Асоціацією рітейлерів України (RAU) серед 50 мереж-членів RAU, які до початку активних бойових дій об’єднували 9125 торгових точок, показало зменшення податкових надходжень порівняно з мирними часами.
Внесок до бюджету
За 2021 рік загалом всі 50 мереж, які представляють дев’ять галузей рітейлу, заплатили до бюджету 45,13 млрд грн. Відповідно в середньому за п’ять місяців минулого року було сплачено 18,80 млрд грн, якщо брати середнє значення. Вже цьогоріч за січень-травень ці ж компанії перерахували до державної скарбниці 14,51 млрд грн. Це на 4,29 млрд грн або на 23% менше аналогічного показника 2021 року. Тобто орієнтовно галузь не змогла згенерувати, а бюджет «недоотримав» близько чверті від того, що в середньому мало би бути, якби не війна. Що, до речі, майже повністю співпадає з кількістю закритих торгових точок.
Таке падіння пояснюється досить просто. У травні Асоціація рітейлерів України та Українська рада торгових центрів (УРТЦ) провели дослідження, яке охопило 295 торговельних компаній – великих мереж та малих підприємців. Загальна цифра збитків, завданих російським вторгненням по цим мережевим рітейлерам складає 50,7 млрд грн. Скорочення товарообороту рітейлу за два місяці війни склало 75% від до воєнного рівня.
Окрім прямих втрат активів галузі від воєнних дій треба враховувати зменшення споживання, оскільки велика частина потенціальних покупців виїхала за кордон, а ті що залишилися – почали економити. Значною мірою на бажання зекономити впливає інфляція (за прогнозами НБУ вона перевищить 30% до кінця року) та девальвація національної валюти, які не дають споживачам почуватися впевненіше. Відповідно, зменшуються й податкові надходження з продажів.
З іншого боку, війна також вплинула й на заробітні плати працівників. Так, зберегти довоєнні оклади та стабільність виплат змогли лише 36% рітейлерів. Ще п’ята частина роботодавців змогла зберегти оклади на рівні 60-90% від довоєнного рівня. Тільки 2% рітейлерів підвищили зарплатню всім співробітникам або хоча б ключовим спеціалістам. Всі інші вимушені були значно скоротити фонд оплати праці.
Скорочення персоналу
Також знизилися і показники працюючих у мережах спеціалістів. Так, станом на грудень 2021 року у 50 компаніях галузі було задіяно 271 308 працівників. Через п’ять місяців чітко просліджується тенденція на зменшення кількості працівників. Вже в травні кількість персоналу, задіяного у рітейлі, зменшилася до 248 072 людей. Картина прямо протилежна тому, що відбувалося ще рік тому, коли мережі активно розширювалися та намагалися знайти необхідну кількість працівників.
Так, як раніше відзначав керівник напрямку аналітики в robota.ua Іван Ромашов, напередодні збройної агресії рф ринок праці України показував органічне зростання, зіставне зі зростанням бізнес-активності та ВВП країни. Прогнозне річне зростання ринку праці становило 1,3% – 2,4%.
З початком воєнних дій якісь магазини було втрачено, хтось пішов на фронт, хтось евакуювався. Та й взагалі рітейл, як і всі інші бізнеси в Україні, мав адаптуватися до нових реалій, зокрема оптимізуючи штатний розклад.
Відповідно у травні в 50 мережах працювало на 23 236 людей менше, аніж торік. Проте варто відзначити, що таке скорочення становить всього 9% від загальної кількості тих, хто працював наприкінці 2021-го. Рітейлери намагаються зберегти кадри там, де це можливо, оскільки потім буде значно важче знайти або виховати потрібного спеціаліста.
Читайте також –