Продовольча НЕ безпека: cкільки протримається український фуд-рітейл в умовах війни

Продовольча НЕ безпека: cкільки протримається український фуд-рітейл в умовах війни

12.04.2022 09:00
  4324
rau

З початку війни торговельний бізнес працює та намагається балансувати в надскладних умовах, щоб забезпечити населення продуктами харчування. Особливо це стосується роботи на територіях, де ведуться бойові дії. В яких умовах наразі працює роздрібний ринок продовольчих товарів, з якими проблемами він зіткнувся та скільки ще витримає.

Збитки фуд-рітейлу внаслідок воєнних дій

За даними Асоціації рітейлерів України, за перший місяць війни у окремих національних мереж та мереж, які працюють на територіях, де ведуться воєнні дії, кількість торгових точок, що були закриті, сягнула близько 25-30%, відбулось різке падіння продажів до 50% у порівнянні з довоєнним періодом. За тридцять днів війни згоріла та була заблокована значна частина продуктових складів. Як повідомила керівник GR напрямку Асоціації рітейлерів України Наталія Петрівська, збитки фуд-рітейлу вже сягають мільярдів гривень. Наприклад, з початку повномасштабної військової агресії корпорація АТБ була вимушена закрити близько трьох сотень своїх магазинів у зонах активних бойових дій. Частина з них пошкоджена від обстрілів та пограбована мародерами. Компанія оцінює свої збитки в кілька мільярдів гривень.

У мережах групи компаній Fozzy Group — Сільпо, Фора, Thrash! Траш!, Fozzy C&C — станом на 1 квітня, залишаються відкритими близько 450 магазинів, а більше 250 зачинені з різних причин — при цьому 59 з них зруйновані або суттєво пошкоджені ворогом. Загальні прямі збитки групи з початку повномасштабного вторгнення оцінюються у понад 2,4 млрд грн. «Але ми працюємо, тримаємося та намагаємося у міру можливостей відновлювати торгові мережі. Наприклад, протягом 2-3 тижнів ми плануємо знову відкрити до 30 супермаркетів Сільпо у Києві та на звільнених територіях», — говорять у Fozzy Group.

Інші рітейлери — мережі магазинів КОЛО, Пчілка маркет та Економ — повідомили про значні збитки в Київській області на територіях, які були окуповані. Зокрема, зруйновано магазини КОЛО у містах Буча, Гостомель, Немішаєве. Зруйновано та розграбовано сім магазинів мережі Пчілка маркет та один магазин безпосередньо в Києві: магазин у місті Буча в ЖК Континент, три магазини у місті Ірпінь, один з яких постраждав від пожежі, пряме попадання ворожого снаряду в магазин у селищі Макарів, пошкоджено магазин у Пущі-Водиці та у Києві в районі Виноградаря. Зруйновано магазин City Market у Гостомелі загальною площею більше 4000 кв. м, який також входить до складу компанії. За словами керуючої мережі Пчілка маркет Олени Гречишкіної, тільки по Київські області збитки, пов’язані з втратою товару, в компанії оцінюють у розмірі 50 млн грн.

Невідома й подальша доля продовольчих магазинів, які зараз знаходяться в зоні активних бойових дій та на непідконтрольних територіях. Наразі вже відомо про пошкодження обшивки будівлі та вхідної групи Пчілка маркет у Чернігові (магазин площею до 2000 кв. м), мародерства та фізичні ушкодження 32 магазинів мережі Економ, які знаходяться на непідконтрольних ЗСУ територіях у Запорізькій області.

Рітейлери повідомляють про руйнування не тільки магазинів, але й розподільчих центрів, складів та виробничих цехів. З восьми діючих розподільчих центрів АТБ, два практично повністю зруйновано ракетними обстрілами, ще два заблоковано у зонах активних бойових дій. У Fozzy Group через пряме влучення ракети повністю згорів склад замороженої продукції на 11 000 кв. м — втрачено 10 000 палет продукції на 560 млн грн. Один розподільчий центр закритий через бойові дії, у робочому стані залишаються чотири склади з урахуванням одного евакуйованого.

Мережа КОЛО через обстріли повністю втратила один із розподільчих центрів і складів продукції, який обслуговував компанію. Також мережі довелося відмовитися від складу на лівому березі Києва, оскільки цей район потрапив у зону бойових дій. За словами директорки мережі магазинів КОЛО Марини Сергієнко, працівникам вдалося оперативно вивезти лише частину продуктів.

Внаслідок прямого попадання зруйновано обладнання та цехи Пчілка маркет площею до 1 000 кв. м. Як повідомила керуюча мережі Олена Гречишкіна, наразі приблизна оцінка збитків по обладнанню сягає $6 млн.

Як бути фуд-рітейлу далі

Серед основних факторів, які негативно впливають на діяльність фуд-рітейлу в умовах воєнного стану — відсутність оборотних коштів, висока орендна плата та комунальні платежі, порушення та значне ускладнення логістики, високі витрати на оплату податків та ін.

Брак оборотних коштів

З початку війни Кабінетом міністрів Українибула прийнята постанова, якою строки розрахунків із постачальниками за соціальні товари були зменшені до 10 днів. «Скорочення термінів розрахунку спричиняє надзвичайний тиск на грошові потоки. Рітейлерам буде вкрай важко вижити, якщо така практика збережеться», — відзначають у Fozzy Group.

«Враховуючи складність з логістикою та зміну попиту на товари, таке рішення призвело до втрати близько 20% оборотного капіталу», — зазначає комерційний директор мережі Рукавичка Вікторія Нештенко. “До того ж, більшість постачальників та виробників перейшли на попередню оплату”, — повідомляють в Пчілка маркет.

Зменшення прибутковості призвело до значного скорочення оборотних коштів, у рітейлерів з’явилась необхідність у залученні кредитів. «У зв’язку з падінням рентабельності у 4-5 разів потреба в оборотних коштах виросла до 1 млрд грн», — повідомив Ігор Ланда, член правління Novus Україна.

«Наразі Кабінетом міністрів України прийнято рішення про надання можливості отримання кредитних коштів за пільговими умовами суб’єктам господарювання, які реалізують продукти харчування. Саме рішення потребує доопрацювання в частині розширення переліку суб’єктів, які можуть скористатись даним кредитом. Але це вже важлива підтримка галузі, і ми дуже вдячні профільному міністерству — Міністерству економіки — за тісну співпрацю з бізнесом та можливість пошуку вірних рішень для підприємців», — розказує керівник GR напрямку Асоціації рітейлерів України Наталія Петрівська.

«Звичайно, є необхідність у фінансуванні», — коментують у Fozzy Group. На думку групи, фінансова підтримка від держави у воєнний та післявоєнний час знадобиться і рітейлерам, і орендодавцям, і постачальникам та виробникам. Уся екосистема галузі має відновитися у найкоротший термін, щоб знову почати працювати на покращення економічного стану всієї країни.

Висока орендна плата та комунальні послуги

Залишається важливим питання зниження вартості комунальних послуг та орендної плати для сегменту роздрібної торгівлі, особливо на тих територіях, де велись або ведуться активні бойові дії. Орендна плата та комунальні платежі — дуже велика стаття витрат, яка прямо пропорційно впливає на здатність рітейлерів забезпечити подальше функціонування магазинів.

«Орендодавці вимагають повну оплату, якщо магазини працюють на неокупованих територіях. Разом з тим, враховуючи загальні збитки по мережі, ми розуміємо, що через декілька місяців навіть ці магазини не зможуть працювати. Щоб продовжувати роботу у майбутньому, вже сьогодні необхідна знижка на оренду від 50%. Що ж стосується роботи на окупованих територіях, там, де ведуться або велись активні бойові дії, то магазини мають звільнятися від орендної платні на час воєнних дій, й це рішення має бути закріплене на державному рівні. Зараз наше завдання — вижити, щоб далі працювати. А відкриті магазини — це робочі місця, пул постачальників і виробників, швидке становлення економіки», — вважає генеральний директор компанії Економ Плюс Володимир Матяш.

У Fozzy Group додають: «Більшість орендарів йде на зустріч, і ми вдячні за партнерську позицію. Є й такі, що займають жорстку позицію, але це вже залишається на їхній совісті».

“Подальші високі орендні ставки будуть причиною закриття магазинів у містах зі складним становищем, адже зниження купівельної спроможності населення, ускладнена логістика, високі витрати на оренду, комунальні послуги та інші операційні витрати створюють невиправданий тиск на роздрібну галузь, а отже загрожують продовольчій безпеці країни” – зазначає керівник GR напрямку RAU.

Необхідність збереження пільгових умов безготівкових розрахунків

З моменту вторгнення агресора на територію України умови, за яких проводяться готівкові розрахунки, інкасації та інші процедури з обігу готівки, значно ускладнились. Пріоритетом для роздрібної торгівлі стало безготівкове обслуговування клієнтів та видача готівки з кас магазинів.

Офіс президента та Національний банк України наголосили про необхідність надати можливість покупцям розраховуватись безготівково в роздрібних магазинах, аптечних та інших закладах. В березні та квітні, для стабільності та безпеки платіжної інфраструктури та використання цифрових платежів, також було прийнято рішення про зниження міжбанківської комісії (інтерчейндж) до рівня 0% для всіх транзакцій в межах України у фізичних торгових точках, онлайн, а також про скасування транзакційних комісій для банків-еквайрів та банків-емітентів за внутрішніми операціями в Україні. Важливо продовжувати цю практику, як з боку рітейлу, так і з боку представників банківського сектору, щоб гарантувати стабільність платіжної системи до закінчення воєнного стану. Нульова ставка по еквайрингу до кінця воєнного періоду вкрай важлива, її збільшення з травня значно вдарить по торгівлі та тим суб’єктам, які починають оговтуватись від війни.

Порушення логістичних ланцюжків, зміна умов постачання товарів від виробників

З початку війни більша частина виробників припинила доставку продуктів харчування до магазинів та розподільчих центрів мереж, переклавши цю відповідальність на роздріб. Значна кількість постачальників перейшла на передплату. Відсутність транспорту, мобілізація водіїв, висока вартість бензину в перші тижні війни стали причиною здорожчання логістики в чотири рази.

У мережі КОЛО повідомляють, що компанія взяла на себе організацію всього логістичного ланцюга. «Ми розуміємо, що один із наших фронтів – це логістика. Ми працюємо над цим у режимі 24/7, починаючи від питань оптимізації маршрутів, пошуку водіїв, складів, транспорту, пального, перепусток, конвою у зонах бойових дій та закінчуючи головним – безпекою нашої команди. Ми самостійно забираємо товар великогабаритним транспортом у постачальника, веземо вантаж у проміжний склад – нове рішення, яке довелося запровадити у нинішніх умовах. У проміжних складах ми робимо перерозподіл товарів на менші автомобілі і вже надалі розвозимо продукти безпосередньо у магазини КОЛО», — розповідає в. о. директора мережі магазинів КОЛО Марина Сергієнко.

Fozzy Group вдалося значною мірою відновити працездатність логістичних ланцюжків і налагодити нові способи постачання: «З перших днів війни через руйнування шляхів ми почали здійснювати перевезення потягами за великої підтримки УЗ. З 1 березня у мережах Сільпо, Фора, Thrash! Траш!, Fozzy C&C таким чином доставили 3300 тонни продукції. Плануємо продовжити співпрацю з Укрзалізниця та приватними операторами — і навіть розширити її за межі України. Ще одним нововведенням воєнного часу стало суттєве збільшення прямих поставок у магазини мереж. У різних містах України продовжуємо шукати виробників, які можуть самостійно доставити товари в супермаркети».

Зростання цін на соціальні товари від виробників заявляється від 5% до 25% (наприклад, на хліб, воду тощо), на інші деякі товари навіть і до 50%  (наприклад, на м’ясні вироби). У свою чергу, роздрібна націнка мереж залишається регульованою і становить на соціальні товари не більше 10%. Зменшення строків розрахунків до 10 днів на соціальні товари негативно вплинуло на можливість формувати товарні запаси в магазинах, особливо тих, які знаходяться на територіях зі складною ситуацією. «Саме ці фактори негативно впливають на можливість створення в магазинах продовольчих запасів», — впевнена Наталія Петрівська.

Із початком війни рітейлерам довелося не тільки повністю переналаштувати логістичні процеси, а й сфокусуватися на товарах першої необхідності – хліб, вода, бакалія та інші соціальні продукти. Товари вищого цінового сегменту, алкогольні напої, які дозволяли за рахунок їх продажу компенсувати незначну націнку на соціальні товари, в багатьбох регіонах не відпускаються або асортимент значно звужений. Основна діяльність рітейлу сконцентрована на продажі соціальних товарів, що мають обмежену роздрібну націнку та не дозволяють магазинам покривати всі витрати.

Наприклад, з огляду на заборону продажу алкоголю мережа КОЛО втратила велику партію товару цієї категорії. Алкогольні напої, які знаходилися на складах і строки реалізації яких закінчувалися, передали на утилізацію.

Асоціація рітейлерів України підтримує рішення про дозвіл реалізації алкогольних напоїв в областях та містах, де не ведуться воєнні дії. Це допоможе наповнити державний та місцевий бюджети податками, а також стабілізувати роботу не тільки роздрібної мережі, а й українських виробників такої продукції. На сьогодні ж неодоотримані податки від заборони продажу алкогольних напоїв сягають до 70-80% від довоєнного періоду.

Відсутність достатньої кількості працівників для забезпечення роботи продовольчих магазинів та високі витрати на оплату податків (ЄСВ, ПДФО)

В роздрібній торгівлі суттєво зменшилась кількість працівників магазинів, від яких залежить функціонування торгових залів, кас та складів, організація логістики, забезпечення роботи центральних офісів компаній, особливо тих професій та спеціальностей, які в силу специфіки та важкості роботи потребують залучення працівників-чоловіків. До того ж, відповідно до чинного законодавства, компанії зберігають місця за мобілізованими та залученими до територіальної оборони працівниками, виплачуючи їм середню заробітну плату. Найчастіше це представники тих професій, без яких наразі рітейл не може обійтися (водії, вантажники, охоронці тощо). Як наслідок, замість мобілізованих працівників, компанії змушені наймати нових співробітників, що фактично подвоює навантаження на фонд оплати праці та збільшує відсоток податку з доходів фізичних осіб у загальних витратах компанії.

Однак, незважаючи на всі складнощі роботи, продуктовий рітейл продовжує залишатись на сторожі продовольчої безпеки країни, очікуючи на підтримку держави.

Як зазначає пані Петрівська, основними питаннями, в яких торговельний бізнес очікує підтримки, є: зменшення податкового навантаження, зниження вартості комунальних послуг, орендних платежів, перегляд порядку ціноутворення на продукти харчування, розширення програм підтримки бізнесу. Стабільна робота фуд-рітейлу в надскладних умовах воєнних дій — запорука продуктової безпеки країни й гарантія швидкого відновлення економіки. Від продуктового рітейлу зараз залежить робота і інших галузей, збереження робочих місць мільйонів українців та добробут нації.

Належне забезпечення населення продуктами харчування — особливий фронт, і на ньому Україна також повинна перемогти.

Читайте також –

Асоціація рітейлерів України просить продовжити 0% еквайрингу для бізнесу до кінця воєнного стану


До останніх новин До популярних новин Підтримати редакцію

Раз на тиждень

ми будемо відправляти Вам 

найцікавіші новини тижня


Поділіться цією новиною в соціальних мережах


Читайте також

Усі новини ринку