Спірне питання: як рітейлерам і ТРЦ вести бізнес в «червоній» зоні
Старший юрист адвокатського об’єднання ADER HABER Дмитро Ніколов аналізує, що робити роздрібним мережам і торгово-розважальним центрам, якщо рішення місцевої та центральної влад про введення карантинних заходів кардинально відрізняються.
Цей матеріал також доступний російською мовою
1 серпня 2020 року набрала чинності постанова КМУ №641, якою, серед іншого, в залежності від епідеміологічної ситуації усі регіони розділені на кілька зон: зелену, жовту, помаранчеву і червону. Спочатку в червону зону потрапили Луцьк, Тернопіль та Кіцманський район Чернівецької області. На даний момент Луцьк і Тернопіль «покинули» червону зону.
Слід зазначити, що з моменту потрапляння Луцька та Тернополя в червону зону влади цих міст відмовилися виконувати приписи постанови №641 (з посиланням на її неконституційність), чим, по суті, поставили бізнес перед дилемою: яке ж рішення виконувати – центрального органу влади (КМУ) або місцевої ради?
На мій погляд, відповідь на це питання лежить в конституційно-правовій площині. Питання стоїть не в частині можливості КМУ вводити адаптивний карантин з розподілом території України на зони, а в конституційності введення карантину як такого (на даний момент Конституційний суд України (КСУ) почав розгляд справи за поданням Верховного суду України щодо конституційності обмежень прав і свобод громадян під час карантину, в тому числі – в частині обмеження права на підприємницьку діяльність).
На даний момент постанова КМУ №641 є чинною і не визнана неконституційною, а тому у силових органів є всі підстави для залучення рітейлерів/ТРЦ до відповідальності. Посилання на те, що норми Конституції – норми прямої дії, хоча і доречне, але вельми хистке: без рішення КСУ такий висновок робити занадто поспішно. З огляду на, що питання карантину – не тільки юридичне, а й політичне, я не був би настільки впевнений в позитивному для бізнесу рішенні КСУ, адже в такому випадку КСУ фактично визнає нанесення державою збитків бізнесу на мільярди гривень, що, очевидно, теж буде враховуватися при прийнятті рішення.
Таким чином, щоб уникнути в подальшому проблем з силовими органами, рітейлерам/ТРЦ в населених пунктах з режимом червоної зони слід застосовувати положення саме постанови №641. У разі ж визнання КСУ карантину неконституційним, звертатися в суди проти КМУ за відшкодуванням завданих збитків. Якщо ж бізнес «не послухався» КМУ, продовжив ведення бізнесу в червоній зоні, і в підсумку його почали штрафувати, єдиним виходом буде оскарження таких штрафів у судах з викладом тієї ж аргументації, яка лягла в основу подання ВСУ (тобто посилатися на неконституційність карантину в цілому – текст подання ВСУ можна знайти на сайті КСУ). Проте, до винесення рішення КСУ, суди навряд чи візьмуть на себе відповідальність визнати постанову КМУ де-юре неконституційною – на жаль, такої практики в Україні по всіх категоріях спорів мізерно мало.
Автор – старший юрист АО ADER HABER Дмитро Ніколов
Читайте також –
ADER HABER: Як підготуватися та що робити, якщо до вас прийшли з обшуком під час карантину