Наталія Москалець, ДРЦ Ухтишка: Як зберегти бізнес у прифронтовій зоні та створити умови для його подальшого зростання та розвитку

Ухтишка – це дитячо-розважальні центри у форматі «біля дому». Наразі працює два ДРЦ у Павлограді в ТРЦ та ще чотири вуличні локації з атракціонами, зокрема, і в столиці. Наталія Москалець, власниця Ухтишка, розповіла як 15 років тому у невеликому місті Павлоград відкрила першу дитячу розважальну зону, коли це ще не було так популярно. А зараз активно розвиває напрям франшизи. 

— Чому обрали робити бізнес в сегменті дитячих розважальних центрів?

— Коли моєму сину було сім років, в нашому місті Павлоград зовсім не було ніяких цікавих розваг для дітей. Іноді на День міста чи на День шахтаря приїздили розважальні шоу, і я бачила, що попит є, а пропозицій в місті немає. Тож вирішила спробувати.

Метою було відкриття дитячого простору в торгівельному центрі Гулівер. До слова, ТЦ на той час теж тільки почали розвиватися у невеликих містах – люди потроху з базарів переходили сюди на шопінг. І я вперше у своєму житті вела перемовини. Прийшла до адміністрації ТЦ з пропозицією відкрити дитячу кімнату. На той час місце, про яке я мріяла, було зайняте. Я була переконливою, мені пішли назустріч і так народилась перша Ухтишка. Це була моя перемога.

І можу з упевненістю сказати, що я була перша, хто в Україні поставив надувні атракціони у приміщенні.

Тоді ми заводили людей майже за руку, щоб показати, що в ТЦ Гулівер є дитячий комплекс. Саме діти підштовхнули до розвитку. У нас немає шаблонів – і в цьому наша перевага. До прикладу, по вечорах наші маленькі відвідувачі просили дискотеку, – ми її робили. Спостерігала, в які ігри вони грають, що їм цікаво, – так з’явилась організація свят Ухтишка (послуга, що наразі входить у пакет франшизи).

— Як з’явилася назва – Ухтишка?

— Зазвичай, словом «ухтишка» я висловлюю позитивні емоції або здивування. Тому, щодо назви мережі роздумів не було, вона була в моєму постійному лексиконі. Був момент, як тільки ми почали зростати кількісно, я вирішила, що невеликі дитячі кімнати – це будуть Ухтишка, а для великих, як, наприклад, в Запоріжжі на 3000 кв. м чи в Павлограді на 1500 кв. м, потрібна інша назва. І я ввела новий бренд – Friends&Family Space. Та серед гостей ця назва не прижилась. Нас продовжували називати Ухтишкою. Тому було прийнято рішення, що Ухтишка може бути як на 100 кв. м, так і на 3000 кв. м. 

— Ви не надаєте батькам доступ до Wi-Fi. Чому та які маєте відгуки?

— Місією компанії є відродження сімейних традицій та цінностей. А це про спільний час дітей і батьків, про спілкування та сумісні ігри. Тому вирішили, що інтернету батькам вистачає вдома і на роботі. А Ухтишка – це місце, де ми робимо щасливими дітей. Це місце, де батьки мають можливість зупинитись і насолодитися моментами без роботи, тривог, поспіху… Ухтишка – це простір щасливих людей. Коли я була в столиці на ВДНХ, побачила статут, в якому були описані цінності. Тож ми взяли цю ідею собі. Пишемо статут і будемо робити фотозону.

І одне з ключових, що наші ДРЦ – це про проведення часу всією сім’єю.

Тож доступ до Wi-Fi є лише у працівників, а гостям ми його не надаємо. Не можу сказати, що всім дорослим гостям це довподоби, та співробітники постійно спілкуються з клієнтами, розповідаючи про наші цінності, що Ухтишка – це про спільний час з родиною. 

— Де купували перші атракціони та за якими критеріями їх обирали?

— На великих святах у місті я дивилася, які атракціони мають найбільший попит серед дітей – такі й замовляла. Це були новинки з Китаю, звичайно, зі всіма сертифікатами.

— Я не можу не спитати, яка у вас освіта?

— Закінчивши 9 класів, я вступила до коледжу Академії митної служби України в місті Дніпро, проте провчилася там всього рік. Система мені нудна і не цікава. Через деякий час закінчила вечірню школу та вступила в університет Альфреда Нобеля на програму MBA. І я постійно навчаюся. Наприклад, маю дипломи НЛП-практик, майстер, тренер школи НЛП Одеса.

— Яку посаду в компанії ви обіймаєте?

— Я власниця та CEO. Я за те, щоб наймати людей, які гарно виконують свою роботу та не тягнути все на своїх плечах. Чого і навчаю наших франчайзі.

— Скільки зараз розважальних центрів працює?

— Наразі працює два дитячі центри в Павлограді – у ТРЦ Олімпія площею близько 300 кв. м та в ТК Сiti-центр площею 1500 кв. м. Також чотири вуличні парки з атракціонами – у столиці, два у Дніпрі та один у Павлограді.

До пандемії коронавірусу було три ДРЦ в Павлограді, п’ять у Запоріжжі та два в Миколаєві. Тоді майже п’ять місяців ми не працювали, але продовжували платити оренду, охорону, комунальні послуги тощо. Борг був 1,7 млн грн. І було прийнято рішення зачинитися. Проте для себе я винесла важливий урок.

ДРЦ – це бізнес, де має бути душа, складно повністю віддаватися та контролювати, якщо центри знаходяться в різних містах.

Тому було прийнято рішення масштабуватися шляхом франшизи та франчайзі, які також полюблять цей бізнес. І в 2024 році, коли всі казали, що «це не на часі», ми починаємо активно займатися цим напрямком: реєструємо ТМ, прораховуємо всі бізнес-моделі, даємо рекламу в соціальних мережах та Google. У середньому окупність проєкту в теперішніх реаліях – два роки.

— Ви позиціонуєте свої ДРЦ як формат «біля дому». Поясніть, що це означає.

— Здебільшого ДРЦ відомих мереж розташовуються у великих ТРЦ та великих містах. Але, щоб туди потрапити, сім’я має планувати візит. Тому здебільшого це трапляється у вихідні та святкові дні. А наші діючі ДРЦ у Павлограді і те що ми пропонуємо франчайзі, територіально розташовуються так, щоб відвідування їх було зручним для сімей як у свята, так і щодня «дорогою додому». Умовно, батьки після роботи забрали дитину з садка чи школи і дорогою зайшли на півгодини-годину провести час разом. Саме тому у нас оплата гнучка: можна оплатити за 30 хвилин перебування, а якщо передумали, залишилися, то потім доплатити. Ми не маємо фіксованого часу, як великі мережі. Через це батькам легше і зручніше планувати свій час.

— Павлоград – прифронтове місто, яка відвідуваність ДРЦ щомісяця?

— Насправді все залежить від сезонності. І так, тут теж є сезонність. Також коли трапляються сильні обстріли, після них відвідувачі масово повертаються в ДРЦ через 2-3 дні.

Прораховуючи інвестиції під різні бізнесмоделі за основу ми беремо реальні цифри сьогодення, як трафік відвідуваності, так і середній чек. Тому з впевненістю можу сказати, що окупність інвестицій 2 роки – це ще з хорошим запасом.

— І розкажіть про плани.

— Будемо максимально активно розвивати франшизу. Плани включають впровадження нових форматів центрів, зокрема невеликих мобільних розважальних станцій, які можна адаптувати під різні приміщення та локації. Це дасть можливість партнерам швидше стартувати з меншими інвестиціями. Я бачу як Ухтишка стали ДРЦ впізнаваними як McDonald’s, та доступними в кожному місті України та по всьому світу.