Дмитро Морозов, МХП: Запускаємо формат “М’ясомаркет 2.0” і розширюємося до 200 торгових точок

Директор департаменту розвитку бізнесу клієнтів МХП про те, яку стратегію вибрала компанія, як розвивається проект М’ясомаркет, принципах побудови співпраці з франчайзі і багато іншого.

Цей матеріал доступний російською мовою

Про реформати Наша Ряба і М’ясомаркет

Компанія тестує і разом з партнерами в різних регіонах країни розвиває мережі магазинів М’ясомаркет, шаурменних Doner Market, гастростудій Секрети шефа.

Мережа М’ясомаркет налічує вже близько 100 магазинів. Після грудневого марафону, коли відкрили 30 магазинів за 30 днів, в січні і лютому вирішили знизити темпи розвитку, оцінити роботу існуючих магазинів і оцінити свої помилки. Ми відмовилися від формату convenience store і перейменували його в food experience store. І узгодили концепцію «М’ясомаркет 2.0».

Тут ми більше уваги приділяємо кулінарії, рецептам і м’ясним сомельє. Надаємо покупцям більше сервісу. М’ясомаркет- це реінкарнація франчайзингу, ми перефокусуємо його на інший формат торгівлі.

До кінця року плануємо збільшити мережу до 200 магазинів.

Магазини Наша Ряба пройшли ребрендинг і зараз перебудовуються. Наша Ряба – це м’ясний магазин, а в М’ясомаркет споживачі отримують новий досвід.

Про додатковий сервіс

Багато уваги приділили асортименту, проаналізували, що спрацювало, а що – ні. У минулому році багато експериментували, а тепер всю отриману інформацію упорядковуємо і стандартизуємо. Ті продукти, які сподобалися споживачам, плануємо масштабувати, а ті, що ні – виведемо з мережі. Це досить тривалий процес.

При цьому ми не конкуруємо з торговими мережами, бо намагаємося створити продукт, якого немає на ринку рітейлу. І хочемо розвивати напрямки, які зараз мало розвинені, роблячи акцент на культурі споживання їжі.

Про інші проекти

Відкриваємо нові Doner Market в Києві, у Львові, в Одесі, продовжуємо експериментувати з цим форматом.

Секрети шефа – це найбільш спірний наш проект, тому цей формат ми плануємо модернізувати. Будуємо ще одну гастростудію в Ізмаїлі, якою буде управляти наш сильний партнер, готовий експериментувати разом з нами. Відкриємо ще один заклад в цьому форматі в Києві.

Треба пропонувати те, що потрібно споживачеві, шукати інші сервіси. Формат HoReCa змінюється. Два роки тому, коли ми говорили про dark kitchen, багато хто не розумів, про що йде мова. А вже сьогодні на цокольному поверсі в ЖК, де я живу, знаходиться три такі кухні. Люди не люблять готувати, хочуть себе балувати і ресторанам треба адаптуватися під нову реальність – без цього не вижити в динамічно мінливому світі.

Про плани на п’ять років

Великий інтерес викликає омніканальность, яку освоює і продовольчий рітейл. Всі вже давно зрозуміли, що онлайн і офлайн-бізнеси не можуть існувати одне без одного. Тому через п’ять років недостатньо буде управляти магазином і просто виставляти товар на полицю.

Я впевнений, що ціна на продукт буде важлива для споживачів і через п’ять років. Але її важливість буде зменшуватися в порівнянні з додатковими цінностями, які отримує покупець. Нове покоління українців не пам’ятають голодні 90-ті, у них інше виховання і вони по-іншому отримують інформацію. У них інші цінності. Вони, швидше за все, не будуть збирати гроші на квартиру або купувати автомобіль. Вплив ціни буде знижуватися, і буде рости роль додаткових цінностей – емоцій, задоволення потреб і так далі. Найскладніше питання для мене зараз – як базові фізичні потреби задовольняти так, щоб зробити людей щасливішими.

Джерело: НВ

Читайте також –

Дмитро Морозов, Миронівський хлібопродукт: Нові формати торгівлі від МХП