Алла Ковалевська, Auchan Україна: Тільки за один місяць ми втратили 100 млн грн у товарообігу, а держава недоотримала 17 млн грн податків

Керівник дирекції по товарам Auchan Україна про переулаштування логістики, ціну державного регулювання рітейлу, можливості роботи під час блекауту та багато іншого.

14 грудня відбулася закрита сесія членів та партнерів Асоціації рітейлерів України RAU Special Event «Економічний фронт рітейлу: робота під постійними викликами» з представниками влади та девелопменту. В ході сесії «Взаємодія рітейлу та влади під час війни: виклики, оперативна комунікація, синергія» директор по товарам Auchan Україна Алла Ковалевська розповіла про основні проблеми, з якими рітейл зіштовхнувся під час війни, та окреслила спільні шляхи вирішення питань, важливих для роботи у часи невизначеності та постійної загрози з боку агресора. RAU пропонує ознайомитися з основними тезами.

Про перший кризовий етап війни

«Запаси, розраховані на два місяці торгівлі, закінчилися через три тижні».

За час війни рітейл пройшов як мінімум три кризових етапи, для чого довелося знаходити абсолютно нові рішення. Спочатку кризовим періодом для мережі магазинів Auchan Україна став перший тиждень війни. Зокрема, ми могли покрити лише 20% потреби магазинів в товарах, оскільки лише 5% постачальників продовжили працювати. Це був справжній виклик.

Звісно, ми підготувалися і мали відповідні запаси соціально-значущих товарів на наших складах. Але запаси, розраховані на два місяці торгівлі, закінчилися через три тижні. Тому майже одразу почали вести перемовини з новими постачальниками: як великими, так і малими аби підтримати продовольчу безпеку країни. Знаходили рішення і фактично самі регулювали ринок без втручання держави.

Десь купували, наприклад, крупи по факту наявності, десь на умовах поставки за три дні тощо. Що допомогло не допустити колапсу системи забезпечення продовольством населення. Це була велика робота всіх фахівців рітейлу, а не тільки працівників Auchan. Так, вже через два тижні Auchan Україна покривав приблизно 50% потреб. Але майже одразу за першою кризою прийшла наступна.

Паливна криза

«Вироблені та закуплені товари не могли доставити до магазину»

Дефіцит палива в країні призводив до того, що вже вироблені та закуплені товари не могли доставити до магазину. Палива не було ні у рітейлу, ні в перевізників, ні у виробників. Двічі на день – вранці та ввечері – ми збиралися робочою групою аби знайти рішення цих проблем. Десь вдалося домовитися з іншими перевізниками, десь займалися самовивозом на наш склад чи одразу в магазин. Всі ці додаткові витрати повністю лягли на плечі рітейлу. Представники галузі знають, як сильно впливає на фінансові результати роботи компанії організація самовивозу, але зрештою і цю проблему вдалося вирішити.

Державне регулювання цін

«Постачальники перейшли на більш прості умови, а відповідальність за ціни лягла на мережу»

Тим часом уряд, стурбований захистом населення від різкого подорожчання продтоварів, ввів держрегулювання націнки на соціальні товари. Обмеження націнки у 10% погіршувало фінансовий стан компанії, особливо враховуючи, що оборотність таких товарів збільшилася. Постачальники перейшли на більш прості для себе умови роботи, а відповідальність за ціни на полиці лягла додатковим тягарем на мережу. До того ж завдавав клопоту норматив розрахунку з постачальником протягом 10 днів за, наприклад, олію чи воду, в той час, коли оборотність цих товарів знизилася. Відповідно мережа мала перераховувати гроші за ще не проданий товар.

Так само впливала на фінансову стабільність мережі непоступливість деяких орендодавців, повернення плати за еквайринг (0,6%) через три місяці дії пільгової ставки в 0%, а також фактична неможливість скористатися державною програмою кредитної підтримки «5-7-9%».

В результаті у мережі виникла певна заборгованість перед постачальниками, чого до війни не траплялося жодного разу. Проте компанії вдалося здолати і цю проблему, вже в червні стабілізувавши виплати, та повністю розрахувавшись із постачальниками до жовтня місяця включно. Проте державне регулювання не дозволило до цього часу вийти мережі Auchan Україна на прибутковість.

Алкогольне питання

«Є такі магазини, які продають алкоголь фактично по 1-2 години на день. Держава недоотримує великі суми податків»

Багато проблем рітейлери мають й із часовими обмеженнями на продаж алкоголю, які місцева влада може встановлювати на свій розсуд. Якщо в столиці можна купити алкоголь до 19.00, то в деяких регіонах обмеження діють уже з 16.00. Разом із зачиненням на повітряні тривоги та на період вимкнення світла виходить так, що реально магазин торгує алкоголем тільки одну-дві години на день. Це дуже суттєво впливає на стокові запаси і розрахунки з постачальниками та й держава недоотримує значні суми податків. Тому це питання треба терміново вирішувати, особливо в містах, які знаходяться далеко від лінії фронту. Тим більше, що як показує досвід навіть прифронтових міст, можна не продавати алкоголь військовим, а лише місцевому населенню, і кількість злочинів при цьому в цих областях не зростає.

Енергетична криза

«До війни на всі магазини Auchan в Україні ми мали п’ять генераторів. Нині довелося купити генератори чи акумулятори на всі торгові точки»

Чергова криза, яка спіткала всю країну – довготривале вимкнення електропостачання. Нам важливо, аби хоча би опорні магазини могли працювати, забезпечуючи продовольчу безпеку. Наприклад, з 23 листопада наш гіпермаркет Auchan у Дніпрі не працював зовсім, оскільки генератора в приміщенні не було. Ми знайшли рішення й домовилися з партнерами про невеликий генератор аби забезпечити роботу касових апаратів й дати можливість людям купувати товари довготривалого зберігання.

До війни в нас не було такої проблеми, й на всі магазини Auchan ми мали п’ять генераторів. Наразі вимушені купувати генератори чи акумулятори на всі торгові точки. Проте варто пам’ятати, що робота магазину на генераторах вартує в шість разів більше, ніж при живленні від електромережі. Ці додаткові витрати лягають на рітейл. Непрацюючий магазин – це втрати товарообігу та зменшення податкових  надходжень. Тільки за один місяць ми втратили 100 млн грн товарообігу, а держава недоотримала 17 млн грн податків. Повітряні тривоги, планові та аварійні відключення збільшують ці цифри, а відсутність електроенергії ще й збільшує списання товару категорії fresh. Ми гарантуємо покупцю свіжість продукції й вимушені списувати той товар, який при порушенні температурного режиму, не відповідає нашим вимогам якості. Це вартує нам додатково 20 млн грн на місяць.

Так само ми не можемо планувати наше виробництво, наприклад, випічку хліба. Тільки поставили його випікатися, як вимкнули світло, і всю партію доводиться викидати. Це колосальні втрати. Тому, як і в питанні регулювання продажу алкоголю, треба знайти компромісне рішення у діалозі з владою.

Про відносини з постачальниками

«Навіть дрібні компанії нині можуть диктувати правила гри»

Ринок за час війни дуже змінився і вже не можна казати, що великі мережі диктують умови невеликим постачальникам. Скоріше можна говорити про те, що навіть дрібні компанії наполягають на своїх правилах гри, маючи товар, в якому зацікавлена мережа. Я вважаю, що це і є саморегуляція відносин між сторонами, коли вони підписують договірні зобов’язання та виконують їх.

Читайте також –

Ашан має намір встановити генератори та мініелектростанції у всіх магазинах мережі