Зменшення споживання м’яса: примха чи необхідність?

Зараз майбутнє сільського господарства перебуває у центрі уваги. Проблеми кліматичної кризи та добробуту фермерських тварин хвилюють вчених, зоозахисні організації та екоактивістів усього світу. Близько 83% сільськогосподарських угідь нашої планети зайнято худобою, тож масштабна ревізія у споживанні м’яса та молочних продуктів може не лише допомогти звільнити більше землі, а й зменшити викиди парникових газів. Як зазначає звіт Boston Consulting Group, одним із найкращих шляхів до цього є інвестиції в рослинні альтернативи.

Зараз 85% сільськогосподарських угідь в Англії використовуються як пасовища для випасу тварин або для вирощування їжі, якою потім годують худобу. Генрі Дімблбі, співзасновник мережі ресторанів Leon та член Департаменту навколишнього середовища, продовольства та сільських справ Англії, вважає, що нам потрібно скоротити споживання м’яса на 30% протягом 10 років, щоб земля використовувалася екологічно.

«Якщо нам це не вдасться, — говорить Дімблбі, — ми не зможемо досягти національних цілей, що стосуються біорізноманіття та клімату. Також ми маємо величезну можливість продемонструвати світове лідерство в інноваціях та показати всім, що це можливо, що ми можемо вести сільське господарство екологічно і при цьому так само годувати людей». Тобто, якщо Британія зможе, то й інші країни також.

У Великобританії спостерігається невелика тенденція до зниження споживання м’яса, але відповідні показники все ще високі. У торішньому звіті було виявлено, що за останнє десятиліття британці скоротили споживання м’яса на 17%. Такий спад спричинила доступність рослинних альтернатив, які в більшості великих супермаркетів і ресторанів перетворилися з нішевих на широкодоступні. Це вже можна назвати значною перемогою для довкілля. 

Зараз у Великобританії та інших країнах світу розглядаються можливі варіанти заохочення людей споживати менше м’яса. Один із них — пропозиція введення податку на м’ясну продукцію та скорочення субсидій для ферм.

Податок зміг би стимулювати виробників додавати менше м’яса в продукт, — наприклад, виробляти ковбасу, що містить 60% м’яса замість 70%, — проте уряд не зацікавлений у розв’язанні цього питання. Для того є багато причин, у тому числі лобіювання інтересів промислових груп, які стверджують, що такі кроки зашкодять сільськогосподарському сектору. Обмеження субсидій, які підтримують виробництво м’яса, може мати такий саме вплив, як і податок на м’ясо. Зараз Великобританія відходить від субсидування фермерів, які вирощують тварин на м’ясо, та прямує до створення на фермах рослинного простору. Проте є ризик, що такі дії будуть скомпенсовані збільшенням імпорту дешевшого м’яса з-за кордону. 

Дімблбі не рекомендує вводити податок на продукти тваринного походження. «Уряд впав би протягом двох тижнів, якби запровадив податок на м’ясо», – говорить він. «Немає сенсу рекомендувати неможливі речі». За словами Дімблбі, англійці потребують величезних культурних змін, щоб перестати відчувати настільки регулярну потребу у споживанні м’яса. Такі зміни можна запровадити, регулюючи рекламу м’ясної продукції. Якщо полегшити компаніям рекламу продуктів, які є кращими для довкілля, то менше людей сприятимуть індустрії шкідливих для довкілля продуктів. Водночас маємо яскравий приклад з Нідерландів, де одне із міст країни повністю заборонили рекламу м’яса. Саме так місцева влада хоче боротись проти  викидів парникових газів та задля збереження довкілля.

Дослідження, присвячене аналізу екологічних етикеток, показало, що написи та інформація на них дійсно заохочують людей купувати більш екологічні продукти. «Поки екомаркування не стане обов’язковим, я не думаю, що ми побачимо значні зміни у вуглецевому сліді покупок», — пояснює професор Ліндсі Джекс з кафедри глобального здоров’я та харчування Единбурзького університету. — «Традиційно це розглядається як втручання, спрямоване на споживача, але, ймовірно, найбільший вплив полягає в тому, що воно спонукає виробників виробляти здоровішу їжу».

Дослідження, опубліковані у The Lancet, також показали, що спосіб представлення їжі в магазинах і ресторанах може сильно вплинути на її споживання. Зберігання м’яса поза полем зору, наприклад, його розміщення на нижніх полицях, знижує зацікавленість покупців у його придбанні, а зменшення розмірів ковбас призводить до зниження їх купівлі на 13%.

Зменшення кількості м’яса в меню закладів харчування також знижує рівень його споживання. Згідно з дослідженнями, зменшення кількості м’яса в ресторанних стравах на 28 грамів призвело до скорочення його споживання, не зменшуючи при цьому задоволення відвідувачів від їжі.

Запровадження у школах і університетах опції вегетаріанського харчування допоможе нормалізувати споживання продуктів рослинного походження, а також змінить відповідні соціальні норми. Введення такого меню може переконати людей в адекватності альтернатив м’ясу, яких вони не стали б купувати за інших умов.  У британських державних університетах, лікарнях і будинках для людей похилого віку пообіцяли скоротити споживання м’яса на 20%. 

«Покладатися на те, що споживачі відмовляться від того, що їдять, щоб впоратися з надзвичайною кліматичною ситуацією, — це схоже на ризиковану стратегію, адже що станеться, якщо вони цього не зроблять? Тут на допомогу приходять технології», — каже професор Мік Вотсон, біоінформатик з Рослінського інституту Единбурзького університету.

Так, за допомогою сучасних розробок вчені сподіваються вирішити одну з проблем споживання м’яса, а саме, атмосферні викиди від виробництва яловичини. За словами дослідників, кормова добавка, яку можна додавати в їжу коровам, може зменшити викиди на 30%, і вона була схвалена для використання в ЄС. Господарства найчастіше розводять корів, тому що вони добре відгодовуються та дають багато молока, але науковці також хочуть вибірково розводити худобу з меншими викидами метану. Згідно з попередніми даними досліджень, такий підхід може скоротити викиди на 17% за одне покоління. 

З початком повномасштабної війни в Україні велика кількість ферм була знищена, а тисячі сільськогосподарських тварин були вбиті. Це завдало великих збитків фермерам, відновлення виробництва яких потребуватиме значних витрат. За словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, тваринництво в Україні знищено на 15% від загального обсягу. 

Війна вже не аби як вплинула на стан довкілля в Україні. Забруднення ґрунтів та водних систем, зменшення біорізноманіття, спалені земельні ділянки, степи та ліси, а також заміновані території — це наслідки російського вторгнення для природи України.

Інтенсивне сільське господарство, виділення фермерськими тваринами метану в атмосферу та використання великої частини земельних ділянок під вирощування корму для худоби тільки погіршить якість навколишнього середовища країни. Покращити ситуацію можна, змінивши деякі зі своїх звичок, особливо харчові. Сортування сміття, повторне використання речей, заміна поліетиленових пакетів на екоторбини та зменшення споживання продуктів тваринного походження — все це є невеликими змінами, які, втім, мають значний вплив на стан довкілля. 

У світі все більше популярності набирає флекситаріанство. Флекситаріанці або редуцитаріанці — це люди, які не виключають зі свого раціону якісь конкретні групи продуктів. Вони будують своє харчування на рослинній їжі та лише зрідка вживають м’ясо, морепродукти, молоко та яйця. Такий тип харчування не лише послаблює негативний вплив тваринної промисловості на навколишнє середовище, а й покращує здоров’я. 

Після перемоги відбудеться багато змін, в тому числі й у сільськогосподарському секторі. Проте дбати про завтрашній день нам треба вже сьогодні. Бережімо країну заради власного майбутнього та життя прийдешніх поколінь. Дізнатися більше про рослинне харчування, виробників рослинних продуктів в Україні  та флекситаріанську дієту можна на сторінці проєкту UA Plant-Based.

Переклад та адаптація: Настя Рашевська, активістка кампанії UA Plant-Based.

Фото: Unsplash

Читайте також

Ситуація на тваринницьких фермах України під час війни: звіт зоозахисників ГО “Відкриті клітки Україна”