Як перетворити нові виклики на нові можливості – інсайти від провідних ритейлерів

В ході RAU Expo 2025 власники та керівники провідних компаній обговорювали як трансформується стратегія розвитку ритейлу у контексті нових економічних та соціальних реалій.

Перед початком дискусійної панелі під назвою «Проєкти майбутнього в ритейлі та лідерство у воєнний час» відбулася презентація проєкту «Школа ритейлу» від співвласника Clarity Project та одного з ідеологів проєкту Миколи Демченко. Цей виступ став фактично початком обговорення того, як освітня ініціатива допоможе вирішити проблему дефіциту кваліфікованих кадрів у ритейлі та загалом в Україні. А також того, які компетенції та навички стануть критично важливими для фахівців ритейлу в найближчі 5-10 років. Учасниками бесіди стали Co-Founder в Inspira business club Борис Марков, президент корпорації Terwin, засновник Eva та Varus Руслан Шостак, CEO Comfy Ігор Хижняк та заступник голови правління ПУМБ Сергій Магдич. Модератором виступив співзасновник та голова Retail Association of Ukraine Андрій Жук. RAU пропонує основні тези.

Про участь у освітньому проєкті

“Школа ритейлу”, запущена в Дніпрі, – це повноцінна освіта по американським стандартам та методології. За словами Бориса Маркова, державна вища освіта майже померла і більше не відповідає сучасним запитам бізнесу. Навколо ідеї створення освітнього проєкту, що дозволить перейти на новий рівень підготовки кадрів, об’єдналися ключові гравці різних сфер ритейлу, штаб-квартири яких розміщені саме в Дніпрі.

Сергій Магдич вважає, що будь-який великий бізнес має бути відповідальним і підтримувати безкоштовну якісну освіту в Україні. Оскільки це формує фундамент майбутнього – який вибір зробить молодь, обираючи свій трудовий шлях та роботодавця.

Своєю чергою Руслан Шостак нагадав, що в українському ритейлі задіяно близько 2 млн осіб або 20% працездатного населення, сама галузь забезпечує 12% ВВП країни й при цьому немає відповідної сучасної системи підготовки кадрів. Оскільки треба думати вже зараз про майбутню велику конкуренцію, коли після війни в Україну обов’язково прийдуть відомі іноземні гравці. І тоді все буде залежати від того, наскільки освіченими та креативними будуть працівники. Бо поки в Україні точиться війна, світ не зупиняється в своєму розвитку. Фактично зростання рівня освіти – це зростання рівня економіки регіону або держави в цілому.

Про можливості, які відкриває кризовий час

Під час повномасштабної війни дійсно є багато варіантів для розвитку ритейлу. Зокрема, вихід з ринку конкурентів, можливості експансії за кордон та багато іншого. Але, на думку Руслана Шостака, в будь-які часи потрібно постійно шукати ці шляхи. Наприклад, зараз ритейлери не можуть вижити за рахунок великої капіталізації, але мають унікальний досвід. Вони постійно намагаються підлаштуватися під нові запити клієнтів, що «проходять повз». Тому треба ні на день не зупиняти цей пошук можливостей.

В ПУМБ вже бачать зростання споживчого попиту через збільшення споживчого фінансування. Окрім того, девелопери, які займали в 2022-23 роках вичікувальну позицію, почали активне будівництво в 2024-му з прицілом на майбутнє зростання ринку. Також великий потенціал має оборонний сектор, так званий defence tech. За словами Сергія Магдича, умовна макроекономічна стабільність, яка досягнута на четвертому році повномасштабної війни (прогнозований валютний курс, інфляція, вартість грошей),  якраз і дає нові можливості. У багатьох українських компаній вже є стратегія на три роки, й банки готові підтримати її реалізацію фінансово. Всі виходять з того, що війна триватиме, але як довго – невідомо.

Щеплення війною Борис Марков вважає однією з переваг вітчизняних компаній, бо це надає їм внутрішню свободу в освоєнні нових ринків.

Ігор Хижняк додає, що зараз головне – навчитися роботи по-новому те, що компанії вміли раніше, адже часи, коли все було добре відомо і відпрацьовано роками, – давно минули. Саме так можна перетворити нові виклики на нові можливості.

Про детенізацію ринку

Лідерство – це дія, тобто ритейлерам треба брати відповідальність на себе за вирішення нагальних питань ринку.

Так, Ігор Хижняк останній рік велику частину часу присвячує боротьбі з детенізацією торгівлі електронікою та іншою технікою. Він впевнений, що зможе поставити крапку в цьому питанні, використовуючи всі публічні майданчики та інформуючи всі держоргани. Важливий контекст цієї боротьби – зміна ставлення молодих людей, які є майбутнім країни, до роботи в компаніях, де не оформлюють офіційно, не платять податки тощо. Бо ті, хто йдуть працювати в нечесний бізнес, теж мають розуміти, що несуть відповідальність за стан справ у країні.

Всі зміни накопичуються поступово, а реалізуються раптово і швидко. Допоки ті, хто отримує зарплату в конверті, будуть обурюватися низькими пенсіями в країні (бо саме ці гроші мали би піти на виплати), та вимагати чесності лише від чиновників, доти ця боротьба триватиме. Тому, за словами Руслана Шостака, кожен українець має голосувати своєю трудовою книжкою проти роботодавців, що працюють в «тіні», маючи сотні магазинів та мільйонні обороти.

Про новий вимір ефективності ритейлу

Як розповів Борис Марков, в мережі АТБ цього року мають з’явитися самокаси в перших 100 магазинах. За декілька років ними буде оснащена вся мережа. Водночас, на його думку, найближчим часом основна конкурентна боротьба буде вестися в онлайн-просторі та новою валютою там стануть персональні дані клієнтів. Буде не так важливо, скільки в мережі працює магазинів чи скільки в них є кас самообслуговування. Значно важливіше – скільки мережа знає про свого клієнта, на якій відстані від нього знаходиться та як з ним комунікує.

Varus вже переходить на самокаси другого покоління. Водночас, за прогнозами Руслана Шостака, багато нинішніх професій у ритейлі зникнуть, бо застосування ШІ, Big Data й загалом цифровізація бізнесу докорінно змінюють ритейл.

Проте навіть Amazon – найбільший онлайн-гравець у світі – не може спрогнозувати, як виглядатиме ритейл майбутнього. Тому варто просто впроваджувати всі сучасні рішення, аби не відставати й бути готовими до нових змін, щоб швидко підлаштуватися.

Наприклад, у мережі Comfy вже 30% продажів забезпечує онлайн-канал, а за два роки його частка має вирости до 50%. Практично всі процеси (від роботи вантажника до продавця) стрімко цифровізуються.

Відповідно, банки теж перетворилися на фінтех-компанії, в тому числі пропонуючи сучасні рішення для онлайн-покупок. Так, ПУМБ лише за рік направляє 1,8 млрд грн на цифровізацію та покращення процесів. Відтак стрімкий розвиток технологій вимагає втілення принципу Long life lerning (LLL), тобто постійного навчання протягом життя, бо фундаментальна освіта втрачає актуальність. Зокрема, застосування штучного інтелекту більше не є предметом дискусій стосовно вигідності інвестицій у його впровадження. Оскільки це вже стало частиною життя, й ті компанії, що обходять ШІ стороною, просто можуть зникнути з ринку у найближчі п’ять років.