Як врятувати український ринок побутової техніки
За рік ринок побутової техніки України зріс більш ніж на 20%, проте зупинити зростання може його подальша тінізація.
За підсумками 2016 року ринок побутової техніки та електроніки показав зростання на 21,6% у гривні. Такі дані озвучила компанія GfK Ukraine. На кінець минулого року продажі сягнули 58,3 млрд грн, пише delo.ua.
Беззаперечним лідером по зростанню продажів в 2016 році стала телекомунікаційна техніка — на 40,5%, до 18,3 млрд грн. Головними драйверами зростання тут стали смартфони, смарт-годинники і фітнес-браслети. “Цікаво, що смартфонів в 2016 році стали купувати менше, але витрачати на них стали значно більше. Що стосується розумних браслетів і годинників, то вони просто “підірвали” ринок. Лише на нашому майданчику продажі зросли в 12,5 разів, порівняно з 2015 роком”, — коментує керівник маркетплейса Prom.ua Іван Кравець. За словами Віталія Кузнєцова, керівника департаменту мобільних пристроїв компанії “Samsung Electronics Україна”, зростання попиту на смартфони зумовлене міграцією споживачів з кнопкових телефонів на телефони з великим функціоналом.
Продажі так званої “білої техніки” зросли на 22% до 12,1 млрд грн.
Примітно, що зростання продажів показують практично всі товари групи, зокрема, зростають продажі пральних машин, холодильників і морозильників.
А ось дрібні побутові товари користувалися у населення зниженим попитом — зростання склало 10%.
Що стосується продажів побутової електроніки, то вони зросли на 13,2%. У грошах продажі в сегменті склали 7,72 млрд грн. Лідери цього сегменту — телевізори, екшн-камери і мініколонки.
Істотно зріс ринок офісної техніки — до 880 млн грн, що на 15,5% більше, ніж у 2015 році.
На що падає попит, так це на фотокамери — їх в 2016 році купили на 11% менше. Всього на фототехніку було витрачено 580 млн грн.
Найгірше позаду?
Зростання продажів в грошах, на жаль, не говорить про відновлення споживчого попиту.
Покупці продовжують економити і витрачаються на нову техніку тільки в крайньому випадку. “Покупка нової побутової техніки відбувається в тому випадку, коли стара приходить в непридатність і подальшому ремонту не підлягає”, — зазначає генеральний директор Philips в Україні Ірина Березовська.
Перевага віддається лише брендовій техніці, в якості якої вони впевнені. Зайвих грошей у споживачів немає, а значить, вони не готові на експерименти.
Разом з тим, хоча покупці і вибирають брендову техніку, переплачувати за неї вони не готові. “Попит на техніку в сегменті вище $700 знижується, оскільки український ринок дуже чутливий до ціни. Хоча валютних коливань, порівнянних з тими, що були в 2014-2015 роках, в минулому році не було, тим не менш, поки рано говорити про стабілізацію”, — говорить представник компанії Dell.
“Ринок зростає не за рахунок збільшення кількості проданої техніки, а за рахунок зростання цін на неї. За весь період кризи через девальвацію ціна на одиницю продукту зросли в два рази”, — резюмує Ірина Березовська.
За даними торгової площадки Prom.ua середній чек на смартфони за 2016 рік виріс на 20% і склав 2,3 тис. грн, на ноутбуки — на 63% (7,6 тис. грн). Середній чек на побутову техніку виріс ще більше: на пральні машини — на 50% (3,7 тис. грн), на холодильники — на 42% (7,8 тис. грн), на мікрохвильові печі — на 42% (1,5 тис. грн).
Перейшли на темну сторону
Одна з особливостей вітчизняного ринку побутової техніки та електроніки — він практично повністю залежить від імпорту. В Україну завозиться 100% побутової електроніки та фототехніки, 90-95% великої та малої побутової техніки. Смартфони та інші товари телекомунікаційного сегмента складаються з 95% імпортних товарів.
В кожному секторі досить великий відсоток “тіні”.
За даними компанії GfK Ukraine, в 2016 році кожен п’ятий планшет, смартфон, ноутбук, який продавався в Україні, був завезений нелегально. Обсяг “сірих” поставок фотоапаратів досягав 25%, холодильників і пральних машин — до 15%, телевізорів — до 10%, мультиварок — до 13%, пилососів — до 18%. А в деяких групах товарів “тінь” може становити до 60%. В цілому, за підрахунками GfK, тіньовий сектор ринку електроніки складає від 20% в сегменті великої побутової техніки до 35% в секторах побутової електроніки і телекомунікаційного обладнання.
“За нашими оцінками, обсяг “сірої побутової техніки” — неофіційно імпортованої — просто критичний, для мобільних пристроїв це близько 20%, що становить 2,7 млрд грн, для телевізорів — приблизно 10% від загального офіційного ринку”. “Сірі” телевізори продаються виключно в регіональному роздробі і невеликих інтернет-магазинах, — нарікає Андрій Скіра, керівник департаменту аудіо/відео пристроїв компанії “Samsung Electronics Україна”. — В 2016 році структура продажів телевізорів в Україні оцінюється компанією так: 65% — національні мережі (“Фокстрот”, “Ельдорадо”, COMFY, “Епіцентр”, MOYO) + великі інтернет-магазини (ROZETKA, Цитрус, Алло, Фотос, Ріпка і т. д.), 35% — інші (локальні мережі + невеликі інтернет-магазини)”.
Нелегальна техніка потрапляє на український ринок в більшості випадків з Польщі.
“Якщо подивитися на імпорт поляками побутової техніки, то він набагато вище необхідного для них. Вся справа в тому, що левова частка купленого ними товару йде в Україну по “сірим каналам”, — розповідає представник компанії “Делонгі Україна” Максим Олефір. Товар може ввозитися контрабандою через кордон або потрапляти в Україну поштовою доставкою.
Наприклад, у розділі “смартфони” популярних інтернет-сайтів поряд з деякими моделями телефонів часто червоним кольором відзначено, що товар знаходиться в Польщі, тому термін поставки гаджетів становить сім робочих днів. Той факт, що товар везуть з Польщі, може стати причиною ряду проблем, відзначають експерти. Так, техніка може бути не сертифікована для продажу в Україні, тобто можливе виникнення проблем з гарантійним обслуговуванням.
Тенденцію підтверджують представники імпортерів світових брендів техніки. “Ми перестали ввозити товари фотосегмента в Україну, тому що вони мертвим тягарем лягають на склади дистриб’ютора, — нарікає директор з продажу та маркетингу “Canon Україна” Алла Ідобаєва. — Особливо складно продати офіційну техніку на заході країни — у Львові, Львівській області, на Волині. Там “сидять” на товарі, ввезеному з сусідніх країн і купленому за оголошенням “Замов!”, “Привеземо за 3 дня!”, “За цінами, нижче цін дистриб’ютора на 15%”. І покупець, користуючись тим, що Canon — надійна техніка, відмовляється від покупки офіційної техніки, знаючи, що вона і так буде довго працювати”.
Більш того, іноді “сірі” імпортери реалізують техніку через інтернет-магазини, які нерідко позиціонують себе як офіційні представництва компанії-виробника.
За словами Ігоря Макарова, генерального директора Miele в Україні, вони часто стикаються з подібними проблемами. “Ми виявляємо в мережі різноманітні сайти з доменами, схожими з нашими, нібито офіційних представництв компанії-виробника. Для нас такі сайти-обманки відразу видно, а от споживач може не зрозуміти, що його обманюють. На таких сайтах зазвичай продають сертифіковану техніку, яка не призначена для українських покупців. Як це можна зрозуміти? Просто перевірити інструкцію — вона повинна бути українською мовою”, — роз’яснює Ігор Макаров. Він звертає увагу, що у разі поломки офіційний представник ніяк не зможе допомогти покупцеві.
“У 2016 році ми отримали більше 5 тис. скарг споживачів на продавців складної побутової техніки. З них ми розглянули 60% звернень і допомогли вирішити проблему, а 40% залишилися без розгляду, оскільки більшість з них не були підтверджені розрахунковим документом або документ не мав усіх реквізитів”, — розповідає в. о. заступника голови Держспоживслужби України Лілія Стіренко.
За її словами, в інтернет-торгівлі реакція на скарги ще гірше. “Держпотребслужба спромоглася розглянути лише 1% скарг на інтернет-магазини, що торгують складною технікою. 99% скарг не були задоволені саме через відсутність документі, що підтверджують купівлю або через те, що якість такого документу не відповідала законодавству, — пояснює Лілія Стіренко. — Немає реквізитів — немає узгодження перевірки продавця — немає захисту прав споживача”.
Так, згідно з моніторингом, проведеним активістами громадського руху “Молодь за права споживачів” Всеукраїнської федерації “ПУЛЬС” до Дня захисту прав споживачів, з 50 українських інтернет-продавців побутової техніки найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи-підприємця не вказали 60% магазинів, а юридичну адресу — 54% онлайн-магазинів.
Величезні втрати держави. “Якщо взяти для розрахунків мінімальний показник, що 15% продажів техніки знаходиться в “тіні”, то в 2016 році при загальному обсязі ринку техніки і електроніки в 58 млрд грн бюджет втратив як мінімум 1,35 млрд грн”, — зазначила координатор Комітету побутової електроніки Європейської бізнес асоціації Вікторія Кулікова.
Експерт з питань податкової та бюджетної політики “Реанімаційного пакету реформ” В’ячеслав Черкашин, посилаючись на дослідження USAID ЛЕВ 2014-15 року, називає інші цифри. “Усього в “тіні” перебувають 14-15 млрд грн, які припадають на кілька сегментів економіки, в тому числі і на ринок електроніки”, — зазначає експерт.
Як врятувати ринок
На думку імпортерів-членів EBA і експертів Реанімаційного пакету реформ, для детінізації сектора необхідний комплекс реформ. “Треба говорити насамперед про комплексні заходи, — запевняє В’ячеслав Черкашин. — Експерти РПР напрацювали низку пропозицій щодо детінізації економіки та зменшення ухилень від сплати податків при імпорті та роздрібної торгівлі, зокрема і ринку електроніки. По-перше, це реформа митниці, тому що контрабанда — це, напевно, основна хвороба на ринку електроніки. По-друге, лібералізація та демонополізація ринку РРО, а також стимулювання бізнесу до добровільного використання касових апаратів, в тому числі і через механізм грошових повернень (наприклад, лотерея касових чеків, при якій чек є також лотерейним квитком)”.
За його словами, одним з перших кроків має стати запровадження обов’язкового використання касового апарату в ризиковій для споживача сфері — в торгівлі складною технікою на гарантії усіма продавцями.
“Запровадження РРО є підходящим інструментом для скорочення маніпуляцій з доходами і збільшення рівня захисту прав споживачів, — запевняє В’ячеслав Черкашин, — Якщо спрощено, то хвора не вся спрощена система, а тільки окремі ризикові сегменти. Їх треба виявити і нейтралізувати, при цьому обов’язково зберігши спрощену систему для “білих” підприємців”.
Крім того, введення фіксації розрахункових операцій на ризикові групи товарів зробить можливим проведення митного постаудиту, а значить занижувати вартість товару на кордоні стане невигідним. Якщо стане неможливо торгувати товаром без документів про його походження, то істотно скоротиться і ввезення без митного оформлення. І тоді митниця дійсно стане сервісним органом і буде в 99% оформляти товари за ціною, вказаною імпортером. “Країні потрібна системна, радикальна реформа митниці, з перенабором співробітників на відкритих конкурсах і гідними зарплатами новим співробітникам. Також необхідно удосконалити ризикоорієнтовані системи, впровадивши прозорі механізми формування профілів ризиків як для митниці, так і для всіх супутніх служб”, — впевнені в РПР.
Ведення обов’язкового касового апарату при торгівлі складною технікою на гарантії було прийнято Верховною Радою в кінці грудня 2016 року, коли парламент вніс відповідні зміни до Податкового кодексу України та профільні закони. “Таким чином у секторі торгівлі складною технікою вдасться вивести з тіні тих, хто прикривається малим бізнесом, ухиляючись від податків і відповідальності за свій товар, — вважає Олександр Громико, президент KTD Group, співзасновник коаліції “За детінізацію економіки”. — Безвідповідально продавати дорогу техніку, той же iPhone за 25 тис. грн, залишаючись на “спрощенці” і показуючи обіг в 1 млн грн в рік”.
Міністерство економіки України та робоча група, які формують список, вже внесли до нього ряд змін, щоб зробити перехід на касові апарати менш болючим для чесного малого і середнього бізнесу. “Зі списку видалені зарядки, колонки, миші, клавіатури, веб-камери, плеєри, навушники, гарнітури, usb-флешки, носії пам’яті, електронні сигарети. Були вилучені десятки товарів, у тому числі і окуляри, коляски, мангали. Ми зі свого боку намагалися максимально врахувати інтереси малого законослухняного бізнесу”, — розповідає Софія Арасланова, гендиректор асоціації “Українські імпортери побутової електроніки”.
Ще одна ініціатива, яка повинна знизити витрати підприємців на так звану фіскалізацію: у разі прийняття законопроекту про онлайн-РРО (законопроект №4117 проголосований у першому читанні, йде робота по його удосконаленню до другого читання), в якості касового апарата можна буде використовувати планшети, смартфони, ноутбуки і комп’ютери. За словами голови профільного комітету ВРУ Ніни Южаніної, парламент розгляне його до 1 квітня.
Як зазначає В’ячеслав Черкашин, з впровадженням такого типу РРО витрати бізнесу складуть від 1 676 до 6 762 грн в перший рік експлуатації
Не послідує після запровадження РРО і зростання цін, запевняють в асоціації “Українські імпортери побутової електроніки”. “Зростання обсягів офіційного ринку буде сприяти зменшенню вартості одиниці товару для кінцевого споживача”, — солідарна з колегами координатор комітету побутової електроніки Європейської бізнес асоціації Вікторія Кулікова.
“Мінімізація “сірого” та “чорного” імпорту — найсильніший стимул вендора збільшувати інвестиції в ринок. І чим швидше ми наведемо тут порядок, тим швидше повернемося до тих обсягів, які були у нашій компанії в кращі часи”, — резюмує Олександр Шабанов, керівник підрозділу з розвитку бізнесу компанії LG, яка через проблеми тіньового сектора змушена була скоротити присутність в Україні.
Джерело: delo.ua
Читайте також –
Європейська бізнес асоціація: Сірий імпорт техніки в Україну становить 20%