Прогноз: чого рітейлерам чекати від української економіки в 2023 році – Ukraine Economic Outlook

RAU у партнерстві з аналітичною компанією NielsenIQ та компанією Ukraine Economic Outlook представили спецпроект: дослідження «Основні тренди рітейлу 2022». Де, зокрема, було дано прогнози стану української економіки в наступному році від провідних фахівців-економістів.

На закритій сесії членів та партнерів Асоціації рітейлерів України RAU Special Event «Економічний фронт рітейлу: робота під постійними викликами» керівник відділу аналітики Асоціації рітейлерів України Яна Єрмакова, а також директор відділу аналітики компанії NielsenIQ в Україні Михайло Гафуров разом із глобальним керівником по розробці та впровадженню хмарних рішень для рітейлу NielsenIQ Віталієм Бриком представили масштабне дослідження «Основні тренди рітейлу 2022». В попередньому матеріалі на порталі RAU було опубліковано тези цього дослідження стосовно ключових трендів, які проявилися в українському та зарубіжному рітейлі.

Ці дані доводять місце та роль роздрібної торгівлі в економіці України та інших країн. Разом з тим, висока інфляція, масова еміграція за кордон, високе безробіття, зниження купівельноспроможного попиту, перебої з постачанням електрики та тепла вже призвели до падіння рентабельності роботи торгівельних мереж. Це в умовах сильного регуляторного тиску – встановлення націнки на соціально значущі товари, скорочення термінів розрахунків з постачальниками, постійне підвищення відпускних цін виробниками – створює неабияку небезпеку для галузі роздрібної торгівлі. Рітейлери та профільні асоціації закликають уряд і Верховну Раду України якнайшвидше розглянути та прийняти нормативно-правові акти, які полегшать становище торгівельних мереж і допоможуть нормальному функціонуванню ринку.

Дана публікація присвячена прогнозам на 2023 рік. Зокрема, керуючий партнер незалежної групи дослідження та прогнозування Ukraine Economic Outlook, викладач макроекономіки бізнес-школи МІМ-Київ Михайло Кухар поділився своїми оцінками можливого падіння ВВП, рівня доходів населення, купівельну спроможність тощо.

Помірно-оптимістичний погляд

Зазвичай, коли урядовці кажуть про стан економіки, оперують терміном падіння реального ВВП, який цьогоріч очікується на рівні -33%. Але для рітейлу ця цифра не так важлива, оскільки показує зміну матеріальної бази виробництва в країні, а не cash-flow. Інакше кажучи, можна продати менше товару за більшу ціну і це буде рахуватися як скорочення ВВП. Але ця цифра майже нічого не пояснює.

Проте якщо розглянути ВВП як cash-flow (в доларовому еквіваленті аби очистити показник від курсових коливань), ми побачимо, що минулий рік став рекордним – вся країна заробила $200 млрд. У воєнний 2022 рік економіка обвалилася до середньорічного показника у $150 млрд, тобто лише на чверть. Якщо ж взяти результати четвертого кварталу цього року й привести їх до річного еквіваленту, то вийде всі $155 млрд.

Навіть за помірно-песимістичним сценарієм, який передбачає продовження війни весь 2023 рік, в наступному році очікуємо зростання ВВП в доларовому еквіваленті майже на 10%, до $165-170 млрд.

Перспективи внутрішнього попиту

Один із найтяжчих ударів українська економіка отримала внаслідок міграції населення за кордон. Наразі за межами України знаходиться близько 7 млн людей, із яких приблизно 5 млн осіб отримують дотації з батьківщини. Відповідно 2 млн вже знайшли роботу і живуть з доходів, отриманих в країнах перебування. Тому досить дивною виглядає цифра на Євростат про те, що вже 48% українців знайшли роботу в Європі, тобто кожен другий.

Для українського рітейлу 5 млн споживачів, які виїхали за кордон і витрачають там приблизно $400-500 щомісяця, означає втрату потенційного доходу у розмірі $2,5 млрд кожного місяця. Або $30 млрд на рік. На щастя, зараз населення активно повертається додому і ця цифра може бути в 2023 році трохи меншою.

Той факт, що наразі за кордоном перебуває 12% населення й це не заробітчани, які пересилали в Україну до війни близько $14 млрд, а навпаки – отримують гроші з України, створить тиск на обмінний курс у 2023 році.

За даними Мінекономіки, номінальна виручка підприємств торгівлі в 2022 році зросла в гривнях на 12%, що в доларовому еквіваленті вже на 20% менше, ніж торік. Це стало результатом девальвації національної валюти.

Зростання цін

Інфляція або індекс роздрібних цін (CPI) та оптові відпускні ціни виробників (PPI) мають свою окрему динаміку. За допомогою досить складної формули, де враховують зміни цін виробників (переважний вплив тут мають світові ціни на біржові товари), отримують дефлятор ВВП (відношення номінального ВВП до реального), який показує справжній рівень інфляції в країні. Цього року дефлятор ВВП склав майже 35%.

На наступний рік існує невизначеність стосовно рівня інфляції. За першим сценарієм збільшення цін досягне максимуму наприкінці цього року та на початку наступного. Протягом 2023 року цей показник поступово буде спадати до рівня 18% в четвертому кварталі. Перш за все тому, що ціни на біржові товари, особливо на енергоносії, будуть йти вниз. Нагадаємо, світові ціни на біржові товари злетіли ще в 2021 році (що власне й спричинило збільшення ВВП до $200 млрд). Відповідно Україна втратила лише рік і наразі за рівнем життя знаходиться у 2020-му. Мало яка країна під час аналогічних економічних потрясінь втрачала менше 10 років свого розвитку. Відповідно реальна інфляція прогнозується на рівні 23% за рік.

За другим сценарієм свою роль відіграють такі важливі чинники як підняття тарифів на послуги ЖКГ та збільшення мінімальної зарплати до 6700 грн. Як відомо, тарифи наразі штучно стримуються владою і згодом будуть підвищені. А розмір мінімальної зарплати у 6700 вже діє з 1 жовтня 2022 року. Все це інакше вплине на сукупний споживчий попит: виторги рітейлу зростуть, але споживча інфляція буде на рівні 23,7% (а не 18%). Дефлятор ВВП відповідно прогнозується на рівні майже 25%.

Зарплати стоять на місці

Як показує економічний досвід, розмір оплати праці зазвичай не зменшується навіть у кризові періоди. Проте при збереженні номінального розміру зарплатні зменшується її фактична купівельна спроможність. В основному за рахунок інфляції та девальвації.

У поточному році середня зарплата фактично не змінилися, номінальне зростання знаходиться на рівні статистичної похибки (+3%). Проте в доларовому еквіваленті помітно суттєве зниження, одразу на 20% (з $521 до $363). Якщо ж брати співвідношення до грудня минулого року то це падіння це більше – близько 33%.

На наступний рік, з огляду на те, що війна продовжиться весь рік, прогнозується 10% девальвація гривні і, відповідно: при збереженні номінальних зарплат, впаде їх купівельна спроможність як у гривневому, так і в доларовому еквіваленті. Але наприкінці року очікується помітне зростання зарплат, в тому числі за рахунок того, що в деяких регіонах вже відчувається брак робочої сили.

Курс валют: можливі варіанти

Враховуючи, що готівкою в Україні продається лише 10% іноземної валюти, а 90% – на біржі, прогнози якогось «справжнього» курсу чорного ринку виглядають досить міфічними. Так, дані платіжного балансу України невтішні й експортери можуть бути не задоволені фіксованим курсом НБУ на рівні 36,57 грн/$. Проте, якщо і в 2023 році, як влітку 2022-го Нацбанку доведеться реагувати, аби покращити стан експортерів, можливий варіант переходу до плаваючого обмінного курсу. Тоді станом на кінець 2023 року обмінний курс може дійти до відмітки у 41,07 грн/$. В іншому випадку для втримання фіксованого курсу на нинішньому рівні доведеться так само інтенсивно проводити інтервенції іноземної валюти, спалюючи резерви.

Побажання покупців на новий рік

Самі ж українці, далекі від аналітичних розрахунків, згідно з даними опитування майже 7000 споживачів, проведеного компанією Uployal, розраховують на інфляцію в діапазоні 11-20%. Про це заявили 29% респондентів.

Бізнес більш песимістично оцінює ситуацію: 72% рітейлерів в спільному дослідженні RAU та NielsenIQ вважають, що ціни виростуть на 21-30%.

При цьому для 56% споживачів важливі не так ціни, як взагалі сам факт роботи магазину, нехай навіть і без світла. Для п’ятої частини споживачів це найголовніше. Також 67% українців хочуть аби мережі більше проводили акційні продажі товарів і тут вони показують нечувану одностайність, бо так само 67% зробили це своїм першим вибором.

Читайте також –

Вижити й перемогти: як змінилася купівельна поведінка українців під час війни – дослідження RAU і NielsenIQ