Енергія заходу: український ритейл аналізує можливість імпорту електроенергії

В умовах дефіциту енергії та аномальної температури частина торговельних центрів в Україні переходить на імпорт електроенергії, а продуктові мережі впроваджують посилений контроль за процедурою зберігання та реалізації швидкопсувних товарів.

Pro et Contra імпорту енергії для ТРЦ

Ці висновки випливають з опитування компаній, проведеного Інтерфакс-Україна. Про перехід на імпорт електроенергії повідомили вже ТРЦ Respublika Park і БФК Gulliver. Технічний директор БФК Gulliver Сергій Кекух повідомив, що тариф динамічний, вартість такої електроенергії складно спрогнозувати, проте станом на липень у середньому вона на 25% дорожча за українську і дешевша за е/е від дизель-генераторів. Обидва ТРЦ обладнані генераторами. У 2023 році Respublika Park інвестував понад $1 млн у придбання потужних генераторів, а ще тепер щомісяця витрачає сотні тисяч гривень на їх обслуговування та пальне. БФК Gulliver мають чотири дизельні генератори потужністю 2,2 МВт, їх достатньо для забезпечення роботи всіх інженерних систем, окрім клімат-контролю.

В Arricano (ТРЦ РайON і ТРК Проспект у Києві, ТРЦ Сонячна галерея у Кривому Розі та City Mall у Запоріжжі) поки що не ухвалили рішення, чи використовувати імпортну е/е. “Вивчаємо цей підхід і аналізуємо технічні можливості”, – повідомила директорка з маркетингу Arricano Інна Морозова. А ось у Mandarin Plaza Group такий варіант вважають малоефективним, хоча в пошуку ефективних і раціональних варіантів теж ведуть переговори про імпорт.

“Через оцінку ризиків і велику кількість непередбачуваних наслідків (станом на 24 липня 2024 року), насамперед для відвідувачів ТРЦ і роботи орендарів, наші об’єкти перебувають на енергозабезпеченні національних мереж і власних генераторів”, – повідомив операційний директор ТРЦ Lavina Mall і ТРЦ Blockbuster Mall Дмитро Лашин. Він пояснив це рішення тим, що суттєве подорожчання електроенергії буде включено в OPEX, що відповідно буде компенсовано орендарями у своїх товарах для кінцевих споживачів і відвідувачів ТРЦ. “Нестабільність цін на імпортовану електроенергію також ускладнює фінансове планування, а змінювати умови орендарів або залишати невизначені умови в договорах ми не готові”, – наголосив Лашин.

Він також зазначив, що механізм імпорту не гарантує відсутність відключень. “Є приклади столичних торговельних центрів, які перейшли на імпортну електроенергію і вже мали відключення. При цьому завжди пам’ятаємо, що бізнес не повертає авансові платежі за невикористану електроенергію”, – констатував операційний директор. У зв’язку з цим він переконаний, що “ера генераторів” закінчиться нескоро, тож власна генерація завжди має бути під рукою в робочому стані.

“Ми частково перейдемо на енергозабезпечення наших об’єктів через імпорт уже потягом наступних декількох місяців (наразі фіналізуємо декілька договорів і завершили переговори з ДТЕК), але структура цього імпорту відображатиме найоптимальнішу конфігурацію для бізнесів, які нам довіряють і працюють у наших ТРЦ”, – повідомив він.

При цьому Дмитро Лашин зазначив, що стратегічно проблема дефіциту енергії за рахунок імпорту не може бути вирішена. “Максимальна кількість імпортованої електроенергії для всіх споживачів (ТРЦ є лише мізерною її складовою) має свої ліміти і, за певний час, ми можемо опинитися в ситуації, коли через велику кількість заявок не вистачить уже придбаного імпорту. А ми розуміємо, які пріоритети в забезпеченні енергією підприємств можуть бути в країні, яка дає відсіч ворогу”, – сказав він.

Продуктові мережі ставлять на генератори

Фото: Вечірній Київ

Що стосується продуктових мереж, то вони наразі роблять ставку на генератори, перебудовують процеси і посилюють контроль якості швидкопсувних товарів. Зокрема, в АТБ повідомили, що у всій країні працює 1228 магазинів мережі, 1219 із яких забезпечені стаціонарними дизельними електростанціями (ДЕС). Решта за необхідності працюють на пересувних генераторних станціях, яких у компанії 15 одиниць. Для максимального збереження свіжості товару для таких груп товарів, як м’ясо, молочка, охолоджена риба, торти в АТБ працюють без перехідного залишку на складах.

Заступник генерального директора ЕКО маркет з управління торговельною мережею Денис Погорєлов повідомив, що всі 85 магазинів мережі обладнано генераторами і сучасним холодильним обладнанням. “Через аномальну спеку ми змушені оптимізувати викладку деяких категорій товарів. У торговельному залі знизили запас продуктів, які можуть швидко зіпсуватися (молочна продукція, свіжа риба тощо). Проводиться посилений моніторинг стану продуктів. Це стосується і вхідного контролю під час отримання товару від постачальників, і безпосередньо в самих магазинах”, – сказав Погорєлов.

В Auchan повідомили, що в години відключень електроенергії гіпермаркети працюють на генераторах, але мережа заздалегідь впровадила енергоощадні методи, які допомагають магазинам витрачати менше електроенергії: провели модернізацію наявного холодильного обладнання, тим самим знизили втрати холоду; для гарячих цехів – створено графік роботи печей, що суттєво зменшує навантаження на енергосистему, а для освітлення торговельних залів давно використовують енергоощадне LED-освітлення. Через обмеження електроенергії тут оптимізували логістичні шляхи доставки продуктів із метою скорочення часу на доставку в пункти продажу. Для зберігання холоду використовують пляшки з холодоагентом, який поміщають в холодильник, завдяки чому зберігання холоду збільшується на чотири години. У кожному магазині Auchan є відомча ветеринарна служба, яка здійснює контроль температурних режимів і регулює кількість холодоагентів для зберігання продукції, за необхідності додають більшу кількість холодоагентів.

При цьому у випадках тривалої відсутності електроенергії керівники магазинів координують вивезення продуктів логістичною компанією для запобігання псуванню товару, що має зберігатися в охолодженому стані. Робота торговельних об’єктів на генераторах дорожча вдвічі-втричі (залежно від потужності ДЕС), повідомили в АТБ і Auchan. Що стосується кінцевих споживачів, то ситуація з енергодефіцитом уже відбивається на цінах товарів. Приміром, АТБ компенсує роботу генераторів за рахунок свого доходу, проте вже фіксують часткове підвищення виробниками цін на товари, де, напевно, вже враховано і подорожчання базової вартості електроенергії.