Рік без Zara і H&M. Хто з українських брендів зміг скористатися тимчасовим закриттям лідерів fast-fashion

До російського вторгнення іноземні fashion-рітейлери займали 78% ринку. Війна зачинила магазини найбільших гравців – групи Inditex  (Zara, Stradivarius, Pull&Bear, Bershka тощо) і H&M. Як змінився розклад в українському fashion-рітейлі за рік війни?

До війни у «організованому» рітейлі (ТРЦ + магазини) домінували іноземні бренди. За даними генерального директора компанії Pro-Consulting Олександра Соколова, на них припадало у 2021 році 78% ринку. За межею ТРЦ ситуація теж була не на користь вітчизняних виробників. У 2021-му асоціація Укрлегпром оцінювала частку українських виробників на всьому ринку одягу (обсяг – 60 млрд грн у 2020 році) тільки у 11%, понад 30% припадало на контрабанду та секонд-хенд, інше – на іноземні бренди.  

Війна надала українським виробникам шанс відібрати частку ринку у світових гігантів індустрії моди. Магазини іспанської групи Inditex, яка виробляє Zara, Bershka, Pull&Bear, і шведського H&M, не працюють уже понад 14 місяців. У 2021-му на українському fashion-ринку Zara займала 2,7%, а H&M – 0,9%. Чи змогли цим скористатися виробники одягу? Частково. 

У «організованому» рітейлі на перших сходинках усе ще іноземці: близько 10% – у польської LPP (бренди Reserved, Cropp, House, Mohito) і 7% – у турецької LC Waikiki, підрахували у ProConsalting. Розподіл часток великих українських fashion-рітейлерів у компанії не надали.

Але майже всі провідні українські бренди змогли збільшити виторг за минулий рік, незважаючи на падіння купівельної спроможності та еміграцію суттєвої частини українців. Серед найбільших українських виробників Олександр Соколов називає Goldi («Льонокомбінат»), VOVK, Estro. За даними YouControl, у 2022 році виручка Goldi зросла на 22%, до 735,4 млн грн, а VOVK – на 6,5%, до 40,6 млн грн. Для порівняння, дохід найбільшого гравця – польської LPP – в Україні зменшився на 20%. 

Що допомогло українському fashion 

Українські гравці fashion-ринку визнають, що з Inditex і H&M конкурувати складно. “Ці мережі мають масштабний і агресивний маркетинг, а наші бюджети та охоплення взагалі не співставні”, – зазначає Аліна Качоровська, власниця бренду Kachorovska. Вона вважає, що тимчасова відсутність групи Inditex та H&M «підсвітила» українські бренди, й вони отримали час і увагу покупців. Виторг у бренду Kachorovska зріс на 10%, а середній чек – на 40%. 

«Нам вдалося замінити Zara і Massimo Dutti», – сміливо заявляє CEO Arber Вадим Золотаревський. За минулий рік Arber розширив жіночу колекцію на 30%. «Бачимо, що зросла жіноча аудиторія, яка в нас купує одяг, хоча в Україні жінок стало менше», – зазначає Золотаревський.  За його словами, загальний попит у мережі зріс на 20%, якщо не враховувати тимчасово закриті магазини у Харкові, Миколаєві, Херсоні.

Ще краще себе почувають виробники тактичного-військового та універсального одягу. Засновник бренда Bezbrendu Cергій Самарський каже, що попит на fashion-одяг зменшився – у споживача зʼявилася інша логіка. Люди почали більше купувати універсальний одяг, з яким можна і на роботу піти, і, наприклад, в евакуацію з дітьми поїхати, зазначає співвласник Bezbrendu. Він наводить приклад своєї компанії, яка збільшила виробництво термобілизни, щоденного, зручного одягу та лосин різного ступеня утеплення. Виторг компанії торік зріс на 30%. 

Яскравий приклад – компанія M-TAC, що виробляє тактичний і військовий одяг. Саме в виробах цього бренду частіше всього зʼявляється Володимир Зеленський після 24.02.2022. У грудні минулого року співзасновник M-TAC Олександр Карасьов розповідав Forbes, що прогнозований виторг у діапазоні 600–700 млн грн, це майже в 10 разів більше, ніж у передвоєнні роки. 

Післязавтра 

Сергій Самарський з Bezbrendu не дуже оптимістичний щодо внутрішнього попиту в 2023 році. «У країні стало значно менше цільової аудиторії», – каже підприємець. Качоровська бачить перспективу в регіонах, роботу в яких вона почала активно розвивати минулого року. Компанія провела два шоу-руми за принципом європейських подібних івентів, на які запросила власників магазинів з регіонів. «Вони не дуже розуміли, як це працює, що таке бути байером», – розповідає Качоровська. 

За її словами, це спрацювало, локальні магазини у Вінниці, Харкові, Дніпрі, Чернівцях почали активно надсилати запити на закупку одягу. Наразі бренд співпрацює з десятьма оптовими регіональними магазинами. Одночасно Качоровська планує розширювати офлайн-рітейл, зокрема відкрити магазин на заході Україні. 

Arber робить ставку на експансію за межами України. У кінці минулого року український магазин зʼявився в Тбілісі, зараз Золотаревський планує відкриття в європейських країнах.

Джерело – Forbes