Питання-відповіді для учасників Асоціації ритейлерів України щодо бронювання та мобілізації

Питання-відповіді для учасників Асоціації ритейлерів України щодо бронювання та мобілізації

26.06.2024 09:00
  1962
rau

Відділ Government Relations Асоціації ритейлерів України підготував стислу довідку: який порядок бронювання працівників, кого торговельні мережі можуть забронювати від мобілізації та які документи для цього потрібно підготувати.

Загальні питання про бронювання

  1. Що таке бронювання працівників і для чого воно потрібне?

Бронювання працівників – це процес надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Це робиться для забезпечення безперервної роботи критично важливих підприємств, установ та організацій, особливо у сфері оборони, енергетики та життєзабезпечення населення.

  1. Які підприємства мають право на бронювання своїх працівників?

Право на бронювання мають підприємства, що:

  • є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил та інших військових формувань;
  • забезпечують функціонування економіки та життєзабезпечення населення (в т.ч. галузь ритейлу);
  • входять до складу паливно-енергетичного комплексу або займаються відновленням критичної інфраструктури.
  1. На який термін може бути заброньовано працівника?

Термін бронювання працівників на критично важливих підприємствах зараз встановлено у 12 місяців (раніше бронювання здійснювалося на 6 місяців). У разі виконання спеціальних контрактів для ЗСУ чи інших військових формувань, термін може відповідати тривалості контракту.

Процедура бронювання

  1. Як здійснюється подання заявок на бронювання?

Підприємства, установи та організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період подають список Мінекономіки, або відповідній обласній чи міській військовій держадміністрації.

Список на бронювання може подаватися в електронній формі засобами порталу Дія (у разі наявності технічної можливості) відповідно до порядку бронювання засобами Єдиного державного вебпорталу, або в паперовій формі та/або електронній формі разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов’язаних.

Електронне бронювання через Дію – це спосіб пришвидшення перевірок та внесення змін до документів, а не окремий додатковий вид бронювання. Він не дозволяє бронювати додаткову кількість військовозобов’язаних працівників, а просто зменшує паперовий обіг документів на етапі уточнень та пришвидшує перевірку списків.

Окрім того, очікується, що у липні 2024 року повноцінно запрацює послуга е-бронювання на порталі Дія. Передбачається, що функціонал е-бронювання буде автоматичним, що пришвидшить процедуру бронювання і виключить людський фактор у цьому процесі (до впровадження е-бронювання, усі заявки розглядаються вручну представниками Мінекономіки, Міноборони, ТЦК та СП, тощо).

  1. Які документи необхідно подати для бронювання?

Для бронювання подається обґрунтування, яке має містити:

  • дата прийняття і номер рішення центрального органу виконавчої влади, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрацій у разі її утворення) про визначення підприємства, установи та організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
  • інформація про відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам, а також проведення уточнення ними даних щодо перебування на військовому обліку відповідно до п.2  розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 11 квітня 2024 р. № 3633-IX.
  • підпис або електронний підпис керівника підприємства.
  1. Чи потрібно щоквартально подавати звіти про заброньованих працівників?

Так, підприємства повинні складати та подавати щоквартальні звіти про чисельність військовозобов’язаних, які заброньовані, станом на 1 число місяця, що настає за звітним кварталом.

  1. Який відсоток працівників від загального числа військовозобовʼязаних можуть бути заброньовані?

Це залежить від типу підприємства та його важливості для національної безпеки і функціонування економіки. Ось деякі основні категорії:

  1. Підприємства оборонно-промислового комплексу (ОПК):
  • До 100% працівників можуть бути заброньовані, особливо якщо підприємство виконує контракти для Збройних Сил України або інших військових формувань. Це дозволяє забезпечити безперебійну роботу виробництва озброєння, техніки та інших необхідних для оборони матеріалів  .
  1. Енергетичні підприємства:
  • Підприємства, які забезпечують функціонування енергетичної інфраструктури та займаються відновленням зруйнованих або пошкоджених об’єктів, також можуть забронювати до 100% своїх працівників.
  1. Підприємства, що забезпечують життєдіяльність населення (в т.ч. галузь ритейлу):
  • Для цих підприємств встановлюється відсоток заброньованих працівників залежно від їх важливості та потреб. Наприклад, підприємства паливно-енергетичного комплексу можуть бронювати до 50% своїх працівників, а у випадку критичної необхідності – більше.
  1. Інші критично важливі підприємства:
  • Кількість заброньованих працівників на інших критично важливих підприємствах визначається індивідуально, виходячи з їх ролі у забезпеченні обороноздатності та функціонування економіки.

Загальні питання про мобілізацію

  1. Хто підлягає мобілізації?

Мобілізації підлягають усі військовозобов’язані та резервісти, які придатні до військової служби за станом здоров’я, мають вік від 25 до 60-ти років і не мають права на відстрочку від призову за законодавством України.

Особи віком від 18 до 25 років, а також ті хто має право на відстрочку, можуть бути мобілізовані за їх бажанням – на підставі поданої ними заяви.

  1. Чи можуть бути мобілізовані працівники ритейлу?

Працівники ритейлу можуть бути мобілізовані, якщо їх підприємство не підпадає під критерії критично важливих. Однак, якщо підприємство є критично важливим для економіки або життєзабезпечення населення, його працівники можуть бути заброньовані.

  1. Як відбувається призов на військову службу під час мобілізації?

Призов на військову службу відбувається за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Представники ТЦК та СП можуть вручати повістки особисто або через представників підприємств, установ та організацій.

Нормативне регулювання питання бронювання

Питання бронювання військовозобов’язаних працівників в Україні регулюються низкою законів та постанов Кабінету міністрів України (КМУ), які охоплюють різні аспекти цього процесу. Ось основні закони та постанови, які регламентують питання бронювання та мобілізації після 18 травня 2024 року:

Закони
  1. Закон України № 3633-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”. Цей закон розширює перелік осіб, які можуть вручати повістки, включає нові правила військового обліку та підвищує штрафи за порушення правил мобілізації. Також він вводить нові положення щодо оновлення даних військовозобов’язаних у системі “Оберіг” через електронний кабінет.
  2. Закон України №10449 “Про мобілізацію”, який вносить зміни до порядку оповіщення, призову, виплат військовим та інших аспектів мобілізації.
Постанови Кабінету міністрів України
  1. Постанова КМУ №76 від 27 січня 2023 року “Деякі питання реалізації положень Закону України ‘Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію’ щодо бронювання військовозобов’язаних під час дії воєнного стану”. Ця постанова визначає основні принципи та порядок бронювання, включаючи критерії для критично важливих підприємств та умови надання відстрочок від призову.
  2. Постанова КМУ №555 від 14 травня 2024 року “Про внесення змін до Порядку бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану”. Вона уточнює процедури та критерії для бронювання військовозобов’язаних на критично важливих підприємствах.
  3. Постанова КМУ №560 від 16 травня 2024 року “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період”. Ця постанова регулює процедуру призову та відстрочки для військовозобов’язаних і резервістів, включаючи правила організації медичних оглядів і механізми оформлення призову.
  4. Постанова КМУ №650 від 5 червня 2024 року “Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану”. Ця постанова розширює можливості для бронювання працівників критичної інфраструктури, а також збільшує термін бронювання до 12 місяців.

Наказ Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».


До останніх новин До популярних новин Підтримати редакцію

Раз на тиждень

ми будемо відправляти Вам 

найцікавіші новини тижня


Поділіться цією новиною в соціальних мережах


Читайте також

Усі новини ринку