Чим небезпечне для рітейлерів обмеження сум готівкових розрахунків

Чим небезпечне для рітейлерів обмеження сум готівкових розрахунків

20.01.2017 09:00
  2420
rau

Юрист практики корпоративного права ЮФ GOLAW Олександр Мельник про те, чому не варто порушувати обмеження на суми готівкових розрахунків.

Встановлення обмежень щодо готівкових розрахунків не є новелою в українському законодавстві, проте у зв’язку із недавнім зменшенням граничних сум готівкових розрахунків за участю фізичних осіб, тема набула досить широкого резонансу. Метою даної статті є визначення механізму дії обмежень сум готівкових розрахунків та можливих наслідків порушення порядку готівкових розрахунків.

N.B. Граничні суми готівкових розрахунків за участю фізичних осіб вперше були встановлені Постановою правління НБУ від 06.06.2013 № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» (на рівні 150 000 грн.) та почали діяти з 01 вересня 2013 року. До прийняття вказаної постанови, обмеження сум готівкових розрахунків стосувались лише підприємств та підприємців. Починаючи з 04 січня 2017 року, граничні суми готівкових розрахунків за участю фізичних осіб зменшено до 50 000 грн.

Про які розрахунки йде мова?

В основу регулювання порядку здійснення готівкових розрахунків та встановлення обмежень щодо суми розрахунків готівкою покладена ч. 3 ст. 1087 Цивільного кодексу України та ст. 40 ЗУ «Про Національний банк України», відповідно до яких, до компетенції Національного банку України віднесено встановлення граничних сум розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На сьогоднішній день, граничні суми розрахунків готівкою встановлені п. 1 Постанови правління НБУ від 06.06.2013 № 210 (далі – Постанова 210). З урахуванням останніх змін, внесених Постановою НБУ від 25 листопада 2016 № 407, граничні суми розрахунків готівкою встановлені у таких розмірах:

  • 10 000 грн. – для розрахунків підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня;
  • 50 000 грн. – для розрахунків між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня;
  • 50 000 грн. – для розрахунків між фізичними особами (не підприємцями) за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню.

Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків між юридичними та фізичними особами-підприємцями, між юридичними/фізичними особами-підприємцями та фізичною особою стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі розрахунків за договорами, пов’язаними з корпоративними правами, наданням чи поверненням позики, виплатою неустойки.

Тобто, будь-яка оплата готівкою за товар (в тому числі за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівкових коштів, одержаних за допомогою електронного платіжного засобу), послугу чи роботу, повернення чи надання позики та будь-які інші розрахунки в готівковій формі протягом дня за участю підприємців (підприємств) та фізичних осіб можуть здійснюватися лише в межах встановленого ліміту.

Вимоги Постанови 210 відносно обмеження готівкових розрахунків стосуються розрахунків як фізичної особи – платника з підприємством (підприємцем) – отримувача, так і розрахунків підприємства (підприємця) – платника з фізичною особою – отримувачем. (Лист НБУ від 14.11.2013 г. N 11-117/22683)

Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Що стосується розрахунків між фізичними особами (не підприємцями), обмеження стосується лише договорів купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню. Згідно із ст. 657 ЦК України, нотаріальному посвідченню підлягають договори купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Необхідно звернути увагу, що відповідно до Листа НБУ від 16.08.2013 р. № 11-116/2874/10064, обмеження стосується платежів за договорами, навіть якщо їх було укладено до набрання чинності постановою № 210 (до 01.01.2013 року).

При цьому, обмеження щодо граничних сум розрахунків не поширюються на:

  • розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами;
  • добровільні пожертвування та благодійну допомогу;
  • використання коштів, виданих на відрядження.

Яким чином здійснюються розрахунки понад встановлені ліміти?

Відповідно до п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах встановлених граничних сум розрахунків готівкою.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом:

  • перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок; або
  • внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки.

Згідно з роз’ясненням НБУ (Лист НБУ від 16.08.2013 р. N 11-116/2874/10064 «Про застосування вимог постанови Правління Національного банку України від 06.06.2013 N 210»), розрахунки фізичних осіб (не підприємців) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, в розмірі понад 50 000 гривень, можуть здійснюватися, зокрема, шляхом:

  • переказу коштів з поточного рахунку фізичної особи на поточний рахунок іншої фізичної особи;
  • внесення та/або переказу коштів на окремий поточний рахунок нотаріуса, який відкривається на балансовому рахунку 2622 “Кошти в розрахунках фізичних осіб”;
  • відкриття вкладного (депозитного) рахунку на ім’я іншої фізичної особи на інших умовах їх повернення;
  • застосування акредитивної форми розрахунків (покритого та безвідкличного акредитива).

До документів, які є належним підтвердженням здійснення розрахунків у безготівковій формі (в залежності від обраного способу розрахунків), відносяться: платіжне доручення, засвідчене підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку, документ за операціями з платіжною карткою, роздрукований відповідний касовий документ (квитанція/чек банкомата, сліп/інший документ банку, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі), виписка банку з окремого поточного рахунку нотаріуса, заява про відкриття акредитива та примірник платіжного доручення, засвідчені підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Також, необхідно враховувати, що 29.08.2013 року НБУ видав Лист № 18-111/10879, яким було надано роз’яснення стосовно розрахунків між фізичними особами та зазначив, що у безготівковій формі мають здійснюватися платежі на загальну суму договору незалежно від розміру кожного платежу.

Хто здійснює контроль за дотриманням порядку розрахунків готівкою та які наслідки його порушення?

Відповідно до п. 19-1.1.4 Податкового кодексу України, контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) та розрахункових операцій здійснюють органи доходів і зборів. З огляду на це, податківці можуть виявити порушення під час здійснення податкової перевірки.

За порушення порядку проведення готівкових розрахунків, у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, передбачена адміністративна відповідальність (ст. 163-15 КУпАП) у вигляді штрафу, що накладається на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи (керівника, головного бухгалтера) – від 1 700 до 3 400 грн. А за повторне порушення протягом року – від 8 500 до 17 000 грн.

Таким чином, адміністративна відповідальність до фізичних осіб (не підприємців) не передбачена і застосовується лише до фізичних осіб-підприємців та посадових осіб юридичних осіб. При цьому необхідно враховувати, що згідно із позицією ДФС, відповідальність за перевищення граничної суми розрахунків готівкою застосовується як до фізичної особи – підприємця (посадових осіб юридичної особи) – платника готівки, так і до фізичної особи – підприємця (посадових осіб юридичної особи), яка приймає готівку (Лист міжрегіонального головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників від 01.03.2016 № 4882/10/28-10-06-11).

Що стосується контролю за дотриманням фізичними особами (не підприємцями) вимог до граничних сум розрахунків за договорами купівлі-продажу, що підлягають нотаріальному посвідченню, відповідно до роз’яснень НБУ, нотаріус має здійснювати посвідчення договору на суму більше 50 000 грн. після того, як переконається, що сторонами дотримано вимогу про проведення розрахунків у безготівковій формі (Лист НБУ від 29.08.2013  № 18-111/10879 «Про роз’яснення стосовно дотримання фізичними особами вимог законодавства щодо проведення розрахунків у безготівковій формі за договорами купівлі-продажу, що підлягають нотаріальному посвідченню, на суму більше 150000 гривень»).

При цьому необхідно зазначити, що листи Національного банку України не є нормативно-правовими актами, а отже не містять загальнообов’язкових норм права. Відповідні зміни до порядку вчинення нотаріальних дій щодо обов’язку нотаріусів перевіряти дотримання вимог про здійснення розрахунків у безготівковій формі внесені не були. На практиці, для нотаріуса достатньо усного підтвердження обох сторін договору що розрахунок здійснений в безготівковій формі.

А враховуючи те, що чинним законодавством не передбачено відповідальності для фізичних осіб за перевищення лімітів готівкових розрахунків, при укладенні договорів купівлі-продажу, що підлягають нотаріальному посвідченню, фізичні особи часто умисно нехтують встановленими обмеженнями. В таких випадках, в договорі зазначається, що розрахунки здійснюються у безготівковій формі, а насправді сторони розраховуються готівкою.

Хоча такий підхід не зумовлює настання відповідальності для фізичних осіб та в деяких випадках є зручним і менш витратним, він несе в собі високі ризики для покупця, оскільки може бути підставою для розірвання договору або визнання його недійсним і як наслідок – втрати коштів, сплачених готівкою.

Так, досить поширеною є практика, коли через деякий час після укладення договору купівлі-продажу, наприклад квартири (і навіть після її фактичної передачі покупцю) продавець звертається до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу та скасування реєстрації права власності, мотивуючи свою вимогу тим, що покупець не здійснив розрахунків з ним. Переважно в таких справах суди стають на бік продавця та задовольняють позови виходячи з такого:

  • враховуючи вимоги Постанови 210, розрахунки за договором, ціна якого перевищує 50 000 мають здійснюватися в безготівковій формі, а у покупця відсутні документи, що підтверджують факт безготівкових розрахунків;
  • нездійснення розрахунків за договором купівлі-продажу є істотним порушенням та підставою для його розірвання.

Необхідно пам’ятати, що у п. 12 Постанови пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», міститься роз’яснення що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 218 ЦК України не може доводитися свідченням свідків факт вчинення правочину, а також виконання зобов’язань, що виникли з правочину.

Тому, навіть за умови якщо розрахунки готівкою відбулись в присутності нотаріуса, його показання або показання інших свідків про факт здійснення розрахунків не буде взято судом до уваги. Крім цього, факт здійснення розрахунків не може підтверджуватись і текстом договору, оскільки підтвердженням здійснення платежу може бути лише відповідний платіжний документ.

Така позиція відображена, зокрема, у рішенні Броварського міськрайонного суду Київської області від 21.03.2016 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/56729228) у справі № 361/558/15-ц (залишеного без змін апеляційною інстанцією):

«… Виходячи з наведеного вище, показання допитаних зі сторони відповідача свідків щодо наявності у ОСОБА_5 (покупець) необхідної суми грошових коштів для розрахунку за садовий будинок і земельну ділянку, а також підтвердження самого факту її розрахунку готівкою із позивачем ОСОБА_4 (продавець) за придбане у неї нерухоме майно судом до уваги не приймаються.

Не може бути прийнятий до уваги судом на підтвердження проведення належного розрахунку готівкою за придбаний садовий будинок і п. 4 договору купівлі-продажу садового будинку, у якому зазначено, що Продавець своїм підписом під цим договором підтверджує проведення Покупцем повного розрахунку за проданий садовий будинок та відсутність щодо Покупця будь-яких претензій фінансового характеру, оскільки у даному пункті договору мова йде про отримання Продавцем від Покупця суми в розмірі 222554 грн. до підписання цього договору по безготівковому розрахунку, який в дійсності як встановлено судом не проводився

Внаслідок задоволення таких позовів, продана нерухомість повертається продавцю, а покупець втрачає кошти, які були сплачені готівкою.

Такі ж наслідки можуть виникнути і у разі визнання договору недійсним, що демонструє рішення апеляційного суду Одеської області від 18.07.2016 року по справі № 520/9662/15-ц (http://reyestr.court.gov.ua/Review/59117968), де суд дійшов такого висновку:

«Виходячи з діючого законодавства, розрахунок між ОСОБА_5 і ОСОБА_9 за договором купівлі-продажу квартири, вартість якої становила 255406 гривень, повинен був здійснюватися за безготівковим розрахунком через установу Банку.

На підтвердження цього в п.2 Договору купівлі-продажу, зокрема, вказано: «Розрахунок вчинено згідно з вимогами чинного Законодавства України. Зміст ст. 1087 ЦК України та Постанови НБУ від 06.06.2013 року № 210 (зі змінами) «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» сторонам роз’яснено».

Проте докази на підтвердження переказу коштів на поточний рахунок позивачки  матеріали справи не містять.

З врахуванням того, що укладений договір купівлі-продажу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є недійсним, спірна квартира-АДРЕСА_1. (загальна площа – 33,9 кв.м.,житлова-14,3 кв.м.) підлягає поверненню у власність ОСОБА_5.

Виходячи з того, що ОСОБА_6 кошти за договором купівлі-продажу не передавав, реституція щодо нього не застосовується».

Таким чином, хоча закон встановлює порівняно невеликі штрафи за перевищення граничних сум готівкових розрахунків для фізичних осіб-підприємців та посадових осіб юридичних осіб, а для фізичних осіб (не підприємців) взагалі не передбачена відповідальність, нехтувати встановленими правилам не слід, оскільки це може потягнути за собою й інші негативні наслідки у вигляді розірвання договору або визнання його недійсним та втрату коштів, сплачених з порушенням вимог законодавства.

Автор – Мельник Олександр, юрист практики корпоративного права, GOLAW


До останніх новин До популярних новин Підтримати редакцію

Раз на тиждень

ми будемо відправляти Вам 

найцікавіші новини тижня


Поділіться цією новиною в соціальних мережах


Читайте також

Усі новини ринку