
Ролики тижня: Нова пошта, Maybelline, Безбар’єрні автошколи, CHER’17, а також «Донатна Валіза» від Bolt, Visa, УЗ та фонду «Повернись живим»


Консалтингова компанія Deloitte вперше провела дослідження планів на різдвяний та новорічний шопінг в Україні. Останні декілька років вона робила його лише в США, Австралії та Канаді.
Нещодавно український підрозділ міжнародної консалтингової компанії Deloitte представив результати онлайн-опитування українських споживачів стосовно їхніх планів та очікувань щодо новорічно-різдвяного шопінгу. Респондентами стали більше 1000 людей віком старше 18 років, які користуються інтернетом. RAU пропонує ознайомитися із основними результатами цього дослідження.
За словами директора та керівника галузевої групи з рітейлу та оптової дистрибуції Deloitte в Україні Олександра Ямпольського, 2022 рік став дуже специфічним через війну і тому світові тренди слабко знаходили своє відображення в українській економіці та поведінці споживачів. Адже до падіння ВВП більш ніж на третину ще додається вкрай пригнічений стан людей. Саме тому в компанії цього річ вирішили окремо проаналізувати поведінку українських споживачів.
«Війна суттєво впливає на споживацькі настрої українців. Наше дослідження показало, що, наприклад, розвинена у світі купівля онлайн наразі не знаходить підтвердження в Україні», – каже директор. Одне із завдань цієї роботи – надати українському бізнесу реалістичну картинку споживацької активності. Тому Deloitte збирається робити такі опитування в Україні й надалі.
Більшість українців (61%) не хочуть відмовлятися від новорічного шопінгу цього року. Майже половина з них (49%) планує витратити 1000–5000 грн, хоча й купуватиме менше товарів, аніж у 2021 році.
Варто зазначити, що 52% тих, хто планує новорічний шопінг, готові витратити на нього від 25% до 50% місячного доходу, а 14% навіть готові залучити кредитні кошти. Найбільше планують витрачати жителі Києва та області й ті, хто тимчасово перебуває за кордоном. Так, серед українців, які тимчасово знаходяться за кордоном, найбільший відсоток (19%) тих, хто готовий витратити понад 10 000 грн на новорічний та різдвяний шопінг.
Загалом же, через війну так само 52% збираються купувати на меншу суму, ніж торік. Серед тих, хто планує збільшити цьогорічні витрати, найбільше військових та студентів – близько 20%. Водночас 60% пенсіонерів та майже стільки ж тимчасово безробітних будуть заощаджувати.
У фокусі покупок найнеобхідніше. На першому місці – святковий стіл, тому на продукти харчування (включно із солодощами) мають намір витратитися 81% опитаних. На другому місці товари для дітей (46%), на третьому – одяг та взуття (42%). Цікаво, що донат на ЗСУ за популярністю випередив алкогольні напої: так, 33% із тих, хто планує новорічно-різдвяний шопінг, планують допомогти армії.
Варто також зазначити, що понад 60% українців принаймні частину свого бюджету на новорічний та різдвяний шопінг витратять на допомогу ЗСУ або тим, хто постраждав від війни.
При цьому 63% українців не купуватимуть товари, якщо їхній виробник або продавець не залишив ринок рф. Більшість українських споживачів (або 83%) передусім купуватимуть подарунки для сім’ї, а вже потім для себе та друзів.
В умовах високої невизначеності, яка спричинена війною, новорічний шопінг українців відкладається на другу половину грудня. Про це заявила майже половина українців і лише 33% планували почати покупки у першій половині грудня. Для порівняння: у США більшість респондентів зазвичай планують завершити святкові покупки до кінця листопада. Цікаво, що серед тих українців, хто відкладає закупи, переважають чоловіки (58%), а заздалегідь планують шопінг жінки.
Основним місцем для новорічного та різдвяного шопінгу цьогоріч стануть великі супермаркети та торговельні центри/універмаги (60% та 55% опитаних відповідно). Покупки в українських інтернет-магазинах – лише на третьому місці з показником 48%.
Частіше онлайн вибирають мешканці великих міст, а жителі населених пунктів до 100 000 мешканців перед Новим роком переважно підуть до супермаркетів.
Найчастіше в Україні роблять покупки жінки віком 28–42 роки, які працюють в комерційній або бюджетній організації. Живуть такі середньостатистичні споживачі у Києві або Київській області, в центрі або на заході України.
Загалом 45% респондентів віддають перевагу офлайн-шопінгу. При цьому смартфон є найпопулярнішим пристроєм для купівлі товарів онлайн. Його використовують 66% тих, хто купує в інтернеті. На другому місці – ноутбук (29%). Значно менш популярні планшети й настільні комп’ютери й лише 1% споживачів зроблять покупки за допомогою «розумного» годинника.
На прийняття рішення про купівлю товару найбільше впливають власний досвід (57%) та знижки, які пропонує продавець. Причому знижки більш важливі для жителів невеликих міст аніж мешканців міст-мільйонників (51% проти 48%). Відгуки знайомих та друзів – на третьому місці.
Репутація бренду дуже важлива для третини споживачів у містах з населенням до 100 000 людей. Для них також вагомим є фактор обговорення з консультантом магазину (20%) та наявність безкоштовної доставки (14%). Натомість жителям мегаполісів більш важлива швидкість доставки та взагалі зручність оформлення замовлення і швидкість реакції продавця, хоча ці фактори й не є вирішальними. Так само як має незначний вплив будь-яка реклама.
Українці не хочуть довго чекати на доставку товару. Через це в країні не стали поширеними закупки на закордонних сайтах. Вітчизняні покупці не хочуть чекати на товар з іншої країни, навіть якщо він там дешевше на 20%. Таких в Україні близько половини (47%), а приблизно третина готова почекати не більше 10 днів.
Читайте також –
Воєнний рік: які тренди у світовому рітейлі набирають чинності у 2022 році – дослідження Deloitte