Купити у британців: навіщо Укрнафта купила мережу АЗС Shell та як планує стати найбільшим гравцем на роздрібному ринку пального в Україні

Невдовзі мажоритарним власником мережі Shell, яка має 118 АЗК, стане державна компанія Укрнафта. Доля міноритарної частки в компанії також має вирішитися найближчим часом. Чому після 17 років роботи в Україні нафтогазовий гігант Shell продає бізнес та йде з країни.

Тернистий шлях Shell в Україні

Як пише Економічна правда у своїй статті про поглинання Укрнафта британського оператора АЗС, історія компанії Shell в Україні  почалася за рік до глобальної фінансової кризи 2008 року. «Історія Shell в Україні складна. По-перше, вони завжди на світовому ринку були більше видобувником, а не роздрібним продавцом. В Україні же компанія була змушена відмовитися від проєкту з видобутку газу в Донецькій області, потім була анексія Криму і втрата частини заправних станцій. Пізніше вони розірвали угоду щодо видобутку газу на Харківщині», – каже Сергій Куюн, директор Консалтингової групи А-95.

За даними джерел видання, перемовини щодо можливого продажу частки в мережі почалися влітку. Компанія хотіла швидко вийти з України, проте щоб був конкурентний процес. Причина такого кроку, вочевидь, лежить у недавньому рішенні Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо націоналізації 49% акцій мережі Shell росіянина Едуарда Худайнатова, який потрапив під санкції після вторгнення рф до України. А 51% компанії належить компанії Альянс Холдинг, яку, в свою чергу, опередковано контролює материнська група Shell. Саме Альянс Холдинг і став предметом угоди.

Після початку великої війни Shell шляхом двох докапіталізацій, у грудні 2022-го та в червні 2023-го, довела свою частку в українській дочці до 97,4%. Таким чином, частку компанії, яку Міністерство юстиції повʼязує з Худайнатовим, розмили до 2,6%. У квітні 2024 року Апеляційна палата ВАКС дозволила Мінʼюсту націоналізувати 49% компанії, які належали росіянину. Суд погодився з аргументом, що Shell розмила частку фірми Худайнатова вже після того, як той потрапив під санкції. «Відбулося порушення публічного порядку України і розмиття частки підсанкційної особи в обхід санкцій», – пояснювали в Мінʼюсті.

У Shell із таким рішенням категорично не погодилися. «Таке необґрунтоване привласнення Україною іноземних інвестицій та активів Shell суперечитиме міжнародному праву, яке захищає міжнародних інвесторів. Звісно, ​​ми зробимо все можливе для захисту наших працівників, активів, інвестицій та репутації», – зазначалося у заяві компанії. Після цього Shell вирішила вийти з України. 

Для чого АЗК Shell купує Укрнафта

Наступним кроком після підписання 19 листопада 2024 року угоди щодо купівлі АЗС Shell має стати звернення до Антимонопольного комітету за дозволом на концентрацію. Після його отримання Укрнафта зможе завершити угоду і набути всі права та обов’язки акціонера і стати мажоритарним власником мережі заправок Shell.

У випадку, якщо угода, вдасться держкомпанія Укрнафта приросте на 118 АЗС у 20 регіонах, а це перевага перед конкурентами. Ще сім залишилися на тимчасово окупованих територіях, стільки ж – зупинені, але частину з них компанія планує запустити найближчим часом. З цих 118 АЗС 34 знаходяться в Києві та області – найбільшому ринку продажу, який займає 10% від усієї країни. Своєю чергою, наразі Укрнафта має лише 17 АЗС в столичному регіоні. Також через те, що АЗС Shell будувалися мережу одними з перших, обирали найкращі місця. За 15 років було вкладено $470 млн.

Фото: Економічна правда

Тож державна компанія під керівництвом Сергія Корецького почне постачати пальне на нові АЗС, а весь персонал Shell збереже свої робочі місця. Протягом року має відбутися ребрендинг станцій. 

Держкомпанія стане найбільшим гравцем на роздрібному ринку пального в Україні з мережею в 547 заправок.

Також 49% Shell (ті самі акції, що були конфісковані у Худайнатова) залишаться під контролем Фонду державного майна. Останній заявляв про намір продати свою частку, навіть говорив про інтерес до активу з боку українських та закордонних нафтових компаній. Однак конкурс ще не оголошений.

Джерело: Економічна правда