Іван Бочаров, Avivi: Сайт українською — обов’язкова вимога, що має цілу низку переваг

Співзасновник IT-компанії Avivi стурбований зволіканням підприємців з виконанням вимог “мовного закону” та ділиться вигодою українізації корпоративних порталів.

Цей матеріал також доступний російською мовою

Десять місяців лишається до набрання чинності положень Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, відповідно до яких українські сайти повинні обов’язково відкриватися для користувачів з нашої країни лише державною мовою. Іван Бочаров очолює компанію Авіві, що з 2007 року співпрацює з багатьма вітчизняними бізнес-проектами, та вважає легковажним неквапне ставлення українських підприємців до питання створення україномовних сторінок. Він розказав RAU про небезпеки для бізнесу, особливості процесу, досвід компанії, та очевидні переваги впровадження державної мови. 

– Що необхідно знати підприємцям про вимоги закону до сфери IT?

– Довгий час в Україні не було законодавчої бази, що регулювала питання використання мов у ІТ-продуктах. Саме тому кожен власник українського сайту сам вирішував, що краще для нього та аудиторії. Більшість створювали сайти російською, оскільки це дозволяє залучати як мешканців нашої держави, так і взагалі всіх, хто розуміє цю мову зі всього світу. Це заощаджувало й кошти, оскільки кожна локалізація — окремі витрати на її створення та впровадження. Тепер вимоги “мовного закону” чіткі, зрозумілі та суворі: сайт повинен завантажуватися українською. За невиконання: попередження, потім штраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів (3400 — 5100 грн, — прим. ред.). Це стосується також всіх додатків і взагалі всього програмного забезпечення, але наразі ми говоримо лише про вебсайти.

– А далі? На вашу думку, чи можливе блокування сайтів з порушеннями?

– Я не беруся коментувати державну політику, але це буде логічним. Звісно, найперше почнуть із великих та відомих ресурсів, але справа дійде до усіх без винятку ІТ-продуктів. Це закон, що має бути дотримано, і для цього у держави є всі потрібні важелі та інструменти. Як буде насправді — дізнаємося вже 16 липня 2022 року, коли норми набирають чинності.

Додам, що якщо навіть реакція від органів державного контролю буде млявою, то ситуацією найперше скористаються хто? Правильно — конкуренти, які обов’язково поскаржаться “куди слід”, аби здобути собі більш вигідне становище на ринку.

– Створення локалізації — це довго чи дорого?

– Обидва слова можуть бути актуальними для кожного конкретного кейсу. Компанія Avivi спеціалізується на фреймворці Bitrix CMS, ми є сертифікованим Золотим партнером Бітрікс, тому я можу предметно розповісти про цю систему. Хоча для інших процес може бути більш складним технічно.

Найперше слід визначити кількість сторінок сайту, що будуть обрані для україномовної версії. Далі — створити переклад всього контенту: не лише статті, товари тощо, але й пункти меню, плейсхолдери полів для заповнення та навіть зображення із написами — закон вимагає всього. Далі ми розгортаємо сайт на тестовому сервері й відпрацьовуємо всі можливі нюанси, перевіряємо коректність перемикання мови та відповідність сторінок. Знаю, що деякі інші компанії роблять все на “бойовому” сайті — так дешевше для замовника. Ми працюємо з 2007 року й цінуємо імідж компанії, тому такого непрофесійного підходу дозволити не можемо.

Коли у “пісочниці” все готово, слід попрацювати над SEO. У будь-якому разі локалізація зумовить “просадку” сайту з багатьох причин. Навіть якщо ваша російськомовна версія була у топі видачі, тепер вона може бути доступна за зміненою адресою, очевидно з додаванням /ru/. А для пошукового робота — це інформація, з якою слід працювати наново.

І коли все готово та протестовано — можна переносити на продакшн, але також закладати у план фінальне тестування. Як бачите, більшість витрат часу та коштів напряму залежить від обсягу сайту. Avivi виконала вже багато проектів з локалізації, включно з загальновідомими українськими брендами. Для прикладу можу лише сказати, що для невеликого сайту, як у нашої компанії, це зайняло близько 40 годин роботи програмістів. А для великого інтернет-магазину — там і за 100 годин може вийти.

– Чи можна вирішити питання альтернативними заходами і наскільки це ефективно?

– У світі ІТ можливо практично все, але не варто думати, що про це не здогадуються автори закону. Приміром дехто намагається обійти вимоги за допомогою так званого 301-го редіректу. Це коли користувача автоматично скеровують на якісь певні сторінки сайту, відповідно до певних умов. У нашому випадку всі відвідувачі з українськими ip-адресами мають одразу прямувати на україномовну версію сайту.

Пересічний користувач різниці не помітить. Але такий “маскарад” суперечить вимогам закону і перевірити цю підміну зовсім не важко. До того ж, постійна робота 301-го редіректу суттєво вплине на швидкість роботи сайту. А на додачу можна ще й потрапити під санкції пошукових систем, що вкрай негативно ставляться до великої кількості перенаправлень, оскільки вбачають у цьому введення користувачів в оману.

– А якщо основною мовою сайту вже є українська — хвилюватися не варто?

– Лише у тому випадку, коли це єдина мова сайту. Тоді дійсно не зважати на нововведення й вкладати всі можливі зусилля у просування. Але якщо українська просто основна, а є аналогічні сторінки іншими мовами, варто виділити трохи часу на перевірку ключових моментів. Найперше слід звернути увагу на теги x-default, де уставним має бути зазначена саме української.

– Тобто перехід на українську створить для власника сайту та бізнеса в цілому лише додаткові проблеми?

– Насправді ні, а в певному сенсі це буде навіть краще, але варто поквапитися. Наразі кількість пошукових запитів від користувачів українською стрімко зростає, а кількість пропонованих сторінок зростає повільно. Відповідно у видачі піднімаються в топ ті сайти, де локалізація зроблена як слід. Це, я б сказав, карт-бланш в руках власників сайтів українською, тому що навіть мінімальне SEO дає колосальні результати. Із часом ситуація почне вирівнюватися, а зі вступом закону в повну силу — інакше буде просто неможливо.

Тому зараз складається унікальна та сприятлива ситуація для створення локалізацій і активного просування в українському сегменті ринку. В умовах невеликої конкуренції вірно налаштований український сайт швидко здобуде позиції, що зумовить збільшення продажів. Та навіть не з технічної, а психологічної точки зору, тепер сайти українською сприймаються нашими користувачами більш надійними та привабливими для відвідування.

– Отож у підсумку, що ви можете порадити власникам сайтів, де ще немає локалізації державною мовою?

– Насправді хотілося б, що всі підприємці були реалістами та правильно оцінювали умови сьогодення. Питання локалізації наразі надзвичайно актуальне, і якщо підійти до нього своєчасно та професійно — дискомфорт буде мінімальним, а зростання видачі компенсує це набагато швидше. Наша компанія реалізувала вже багато проектів українських локалізацій сайтів на Bitrix CMS, але загальні темпи навіть серед користувачів цієї системи бажають кращого.