Не той настрій: індекс споживчих настроїв українців у квітні 2023 року скоротився майже на 7%

За даними дослідження Info Sapiens «Споживчі настрої в Україні» у квітні 2023 року індекс споживчих настроїв українців зменшився на 6,6 пунктів та становить 84,6 п. Зменшилися індекс очікуваних змін особистого матеріального становища, індекс очікуваного розвитку економіки впродовж року та індекс очікуваного розвитку економіки впродовж п’яти років.

Як повідомляється на сайті Info Sapiens, у квітні 2023 року індекс споживчих настроїв (ІСН) склав 84,6 п., що на 6,6 п. нижче за показник березня. Індекс поточного становища (ІПС) зріс і складає 52,2, що на 0,8 п. вище за рівень цього показника у березні. Складові цього індексу зазнали таких змін:

• індекс поточного особистого матеріального становища (х1) склав 42,5, що на 1,2 п. нижче за показник у березні;
• індекс доцільності великих покупок (х5) зріс на 2,8 п. та встановився на позначці 62 п.

Індекс економічних очікувань (ІЕО) у квітні зменшився на 11,5 п. та складає 106,2 п. Динаміка складових цього індексу виглядає так:

• індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2) складає 99,4 п., що на 11 п. нижче за рівень цього показника у березні;
• індекс очікуваного розвитку економіки країни протягом найближчого року (х3) зменшився на 8,4 п. та складає 89,3 п.;
• індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих 5 років (х4) зменшився на 14,9 п. порівняно з минулим місяцем та складає 129,9 п.

У квітні показник індексу очікуваної динаміки безробіття зменшився на 4 п. та складає 122,7 п. Індекс інфляційних очікувань зменшився на 5,3 п. та складає 172 п. Очікування українців щодо курсу гривні впродовж найближчих трьох місяців покращилися: індекс девальваційних очікувань зріс на 2,5 п. та складає 128,2 п.

«Індекс поточного становища у квітні залишається стабільним, при цьому загальний показник споживчих настроїв дещо знизився за рахунок падіння індексу економічних очікувань. За нашими іншими дослідженнями ми також спостерігаємо зростання частки песимістично налаштованих українців у квітні. Але знову таки, йдеться про очікування від майбутнього, а не оцінка стану на даний момент», – коментують аналітики Info Sapiens.

Інформація про дослідження. Дослідження споживчих настроїв в Україні проводилося ІП «ГФК Юкрейн» з червня 2000 року, а з 2019 року його здійснює ТОВ «Інфо Сапієнс». Індекс споживчих настроїв в Україні визначають на підставі вибіркового обстеження домашніх господарств країни. Під час дослідження опитують 1000 осіб віком від 16 років. Структура вибірки відповідає структурі населення за такими параметрами, як стать, вік, розмір населеного пункту і регіон відповідно до останніх наявних даних Державної служби статистики України перед повномасштабним вторгненням росії 24 лютого 2022 року. Дослідження «Споживчі настрої» не проводиться у АР Крим, м. Севастополь, а також інших тимчасово окупованих росією територіях України, де українські оператори не надають послуги мобільного телефонного зв’язку. Також опитування не включає українців, які виїхали за кордон. Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,1%. У квітні й травні 2020 року, а також у квітні 2021 року через COVID-19, а також з березня 2022 опитування було проводиться методом телефонного інтерв’ю із дзвінками на мобільні номери. Польовий етап даної хвилі тривав з 12 по 21 березня 2023.

Для визначення ІСН респондентам ставлять такі запитання:

1. Як змінилося матеріальне становище вашої сім’ї за останні шість місяців?
2. Як, на вашу думку, зміниться матеріальне становище вашої сім’ї впродовж наступних шести місяців?
3. Говорячи про економічну ситуацію в країні загалом, ви вважаєте, що наступні дванадцять місяців будуть для економіки країни сприятливим чи несприятливим часом?
4. Як ви охарактеризували б наступні п’ять років – як сприятливий чи несприятливий час для економіки країни?
5. Як ви гадаєте, тепер загалом сприятливий чи несприятливий час робити великі покупки для дому?

За кожним із цих запитань визначають відповідний індекс:

• індекс поточного особистого матеріального становища (х1);
• індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2);
• індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчого року (х3);
• індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих п’яти років (х4);
• індекс доцільності робити великі покупки (х5).

Значення індексу обчислюють таким способом: від частки позитивних відповідей віднімають частку негативних і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин. На підставі цих п’яти індексів визначають три сукупні індекси:

• індекс споживчих настроїв (ІСН) – середнє арифметичне індексів х1–х5;
• індекс поточного становища (ІПС) – середнє арифметичне індексів х1 і х5;
• індекс економічних очікувань (ІЕО) – середнє арифметичне індексів х2, х3, х4.

Значення індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Значення дорівнює 200 в тому разі, якщо всі громадяни позитивно оцінюють економічну ситуацію. Індекс дорівнює 100 тоді, коли частки позитивних і негативних оцінок однакові. Значення індексу менше 100 означає, що в суспільстві переважають негативні оцінки. Для визначення індексу очікуваної динаміки безробіття (ІОДБ), індексу інфляційних очікувань (ІІО) та індексу девальваційних очікувань (ІДО) респондентам ставлять такі запитання:

1. Як ви вважаєте, упродовж найближчих дванадцяти місяців безробітних (людей, які не мають роботи й шукають її) буде більше, приблизно стільки ж чи менше, аніж тепер?
2. Як, на вашу думку, змінюватимуться ціни на основні споживчі товари та послуги впродовж найближчих одного–двох місяців?
3. Як, на вашу думку, зміниться курс долара по відношенню до гривні впродовж найближчих трьох місяців?

Значення ІОДБ, ІІО та ІДО обчислюють таким способом: від частки відповідей, що свідчать про зростання безробіття (інфляції, девальвації), віднімають частку відповідей, що свідчать про зменшення безробіття (інфляції, девальвації), і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин. Значення цих індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Наприклад, значення індексу дорівнює 200, якщо всі громадяни передбачають зростання безробіття (інфляції, девальвації).