Дар’я Антоненко, Айсберг: Кожний магазин – частина моєї особистої історії

Дар’я Антоненко, Айсберг: Кожний магазин – частина моєї особистої історії

19.03.2018 09:00
  1383
rau

Операційний директор компанії Айсберг – одного з найбільших українських виробників холодильного обладнання – Дар’я Антоненко про особливості роботи на міжнародних ринках, перемоги в тендерах і експортні перспективи України.

Історії компаній, які навіть в таких складних умовах досягли успіхів, завжди цікаві. Одна з них – одеський виробник холодильного обладнання та рішень, пов’язаних з енергоефективністю та екологією – Айсберг. Зараз компанія поставляє свою продукцію в десятки країн, і продажі  за кордон забезпечують підприємству левову частину доходів. За експорт в компанії відповідає дочка засновника і операційний директор – Дар’я Антоненко. Як жінці працювати в такій «чоловічий» сфері діяльності, завдяки чому вдалося домогтися успіху і налагодити поставки високотехнологічного обладнання за кордон, здобути повагу колег і стати лідером ринку, Дар’я розповіла RAU.

– Ви працюєте в машинобудівній компанії, яка виробляє досить складні технічні вироби – холодильне обладнання для рітейлу та рішення, пов’язані з енергетичною ефективністю, екологією, розумієтесь на монтажних проектах, логістиці, фінансах. Чи складно було для вас – молодої симпатичної дівчини – знайти своє місце в цьому «man’s world»?

– У кожного – своє покликання. Я не можу без відряджень, переговорів, проектів. Люди, які живуть тим, над чим працюють, завжди знаходять в цьому себе особисто. Звичайно, я щодня перетинаюся з безліччю людей, 90% цих людей – чоловіки. Але це, скоріше, на краще – c чоловіками значно простіше знаходити спільну мову.

– Айсберг – компанія вашого батька. Наскільки це допомогло або завадило вашій кар’єрі? Чи можна вважати експортний напрямок в роботі Айсберга вашим особистим проектом?

Я була керівником цього напрямку, і їм залишаюся. Але експорт має багато складових. Виходу на міжнародні ринки домагалися в Айсбергу всі і кожен особисто! В ніч з 31 грудня на 1 січня 2014 року я складала список своїх цілей на рік, і головною з них було збільшити географію продажів. Я поставила мету – 10 країн експорту за 3 роки. Озвучила цю мету команді, команда мене підтримала. Коли я укладаю нову експортну угоду, за моєю спиною завжди є міцний тил, без якого неможливий ніякий експорт. Як і без мого батька, який створив Айсберг і підготував платформу для міжнародної торгівлі. Мені дісталась «вишенька на торті».

Для збільшення зображення натисніть на нього

–   Яких жінок ви вважаєте прикладом для себе в бізнесі?

– У Айн Ренд був такий персонаж – Дагні Таггерт. Я часто асоціюю себе з нею. А в житті мене не перестають дивувати жінки, які вміють поєднувати бізнес, родину і материнство. Для мене загадка, як їм це вдається! Моєму синові зараз рік. Перші півроку мені доводилося часто брати його на роботу, і я вам скажу чесно – це вкрай непросто.

– Чи існують ґендерні стереотипи у міжнародному рітейлі?

– В Європі – немає, однозначно. У мусульманській Азії – присутні, але залежать від регіону. ОАЕ, Оман, Кувейт, Катар відносяться до працюючих жінок з повагою. В Ірані – складніше. А ось в мусульманській Африці жінці не тиснуть руку, при спілкуванні намагаються не дивитись в обличчя. Це дуже заважає нормальному переговорному процесу.

– Чи є у вас свої правила ведення бізнесу, яких Ви неухильно дотримуєтеся?

– Тільки одне – я завжди дотримуюся своєї інтуїції. І вона мене ніколи не підводить.

– На вашому рахунку вже більше п’ятдесяти обладнаних магазинів в різних країнах світу – яким з цих проектів ви пишаєтеся найбільше?

              Кожен проект має особливу цінність, в першу чергу, тому що це частина моєї особистої історії, і частина історії компанії. Кращими, на мою думку, є Carrefour Yerevan Mall – це наш перший досвід роботи з великим світовим рітейлером, перший експортний магазин «під ключ». Фрунзе Гурме в Бішкеку – це прорив в рітейлі Киргизстану. Магазин FoodWorks в Австралії – дуже велика і найвіддаленіша географічно мережа.

– Як ви оцінюєте перспективи українських технологій на європейському ринку роздрібної торгівлі?

– Європейський ринок всі вважають Клондайком. Насправді, це не зовсім так, і справа тут не в тому, що український постачальник не подобається або недооцінений. Але ж пропозиція на європейському ринку в кілька разів перевищує попит. Проте ми стабільно відвантажуємо нашу продукцію в Європу – в Німеччину, Нідерланди, Італію, Ісландію, Румунію, Угорщину, Австрію…

–  Які ринки збуту ви розглядаєте як пріоритетні для українських технологій? Простіше кажучи – рітейл яких країн найбільш лояльний до українського обладнання?

– Лояльність до обладнання зумовлена завжди двома речами – ввізним митом на український товар і наявністю локальних виробників. Решта – справа техніки.) Хоча є приклади, коли мито не заважає торгівлі, наприклад, в Єгипті на український товар 60% import tax. Проте ми відвантажуємо туди 1-2 контейнера кожного тижня.

– Чому світові роздрібні мережі Carrefour, Spar, Billa, Kaufland купують українську техніку? Як вам вдалося вивести Айсберг у закриті тендери цих мереж?

– В першу чергу, команді Айсберга довелося вивести всі стандарти енергоспоживання. Усі світові мережі мають дуже чіткі вимоги до технічних параметрів, всі хочуть знизити рахунки на електроенергію. Тому STEP 1 –  скоротити споживання вітрин, вивести обладнання на європейські параметри роботи. STEP 2 – нанести всім компаніям особистий візит, переконати їх включити в тендер нового постачальника, загрузнути в тендерних таблицях, провести пару місяців без сну і – вийти переможцем.) Насправді, виграти тендер у великій мережі – це тільки сота частина зусиль! Виконати замовлення відповідно до їх вимог – ось справжній challenge!

– Ви працюєте з різними проектами зарубіжних рітейлерів. Які торгові формати зараз найбільш активно розвиваються за кордоном? Які ефективні рішення з зарубіжної практики ви б запропонували українському рітейлу для поліпшення сервісу?

– Був період, коли з ринку всесвітнього рітейлу зникали гіпермаркети, і замість них активно розвивалися магазини крокової доступності, мінімаркети. Зараз цей тренд пройшов, але почався новий – магазин монопродукта. М’ясні і рибні лавки, магазини сиру, м’ясних делікатесів, винні магазини, булочні – рітейл рухається в бік якості продукції.

– На експортній мапі Айсберга – Іран, Саудівська Аравія, Оман, Кувейт і навіть Судан. Чи є особливості в асортименті і обладнанні магазинів мусульманських країн, наприклад, спеціальні рішення для халяльних продуктів і т.і.

Я не можу сказати, що є відмінності між стандартами продажу продуктів в Європі і мусульманських країнах. Але ми дійсно приділяємо увагу параметрам навколишнього середовища – температурі і вологості. В Омані вологість 90% майже цілий рік, всередині магазину вона також висока. Нам довелося розробити лінію обладнання для іншого кліматичного класу – з вентильованими полками, стелями, обдувом або обігрівом фронтального скла, обігрівом склопакетів для низькотемпературної техніки і спеціальною обробкою скла проти запотівання.

– За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі на частку Айсберг припадає 70% експорту всього холодильного обладнання, що виготовляється в Україні. Чи надає держава підтримку лідерам вітчизняної промисловості?

– Зараз існує Export Promotion Office, який консультує бізнес з питань міжнародної торгівлі та організує регулярні інформативні семінари і торгові місії для B2B і B2G. Також ми часто звертаємося за допомогою до Торгово-Промислової палати.

Що до законодавчої допомоги, то як і раніше, залишається дуже високе податкове навантаження на виробників. Це дуже негативно позначається на позиції українських експортерів на міжнародних ринках. Як і раніше дуже дорого коштують кредитні ресурси, а також відсутня можливість кредитувати своїх клієнтів на термін більше 6 місяців. На жаль, уряд не допомагає у фінансуванні участі в міжнародних виставках. Така практика в Європі і в Туреччині давно існує.

В кінці 2017 року на запрошення Export Promotion Office я виступила спікером від України на конференції Світової організації торгівлі в Женеві з питань розвитку світової торгівлі. Свій виступ я присвятила гострої необхідності міжнародних угод, які сприятимуть виходу регіональних виробників на глобальні світові ринки, щоб скласти гідну конкуренцію великим світовим брендам.

– Які завдання ви ставите перед Українською Асоціацією виробників як заступник директора цієї організації?

– Фактично, Українська Асоціація виробників – це спільна ініціатива виробничих підприємців, які бажають чесно і відкрито вести свій бізнес. Ми стали учасниками всеукраїнської мережі доброчесності і комплаенса (UNIC), тісно співпрацюємо з Export Promotion Office. І навіть підписали меморандум про співпрацю з Державною фіскальною службою України по індикативним цінам на імпортні аналоги вітчизняних товарів з метою мінімізації «сірого імпорту» і створення більш сприятливих умов для українських виробників в боротьбі з недобросовісними конкурентами.


До останніх новин До популярних новин Підтримати редакцію

Поділіться цією новиною в соціальних мережах


Читайте також

Усі новини ринку