Головна > Економіка > Держава > Больові точки українського рітейлу та виробників FMCG
Больові точки українського рітейлу та виробників FMCG

Больові точки українського рітейлу та виробників FMCG

З якими головними проблемами стикаються українські рітейлери, а також виробники товарів повсякденного попиту (FMCG), які справи з конкуренцією, глобалізацією, та які перспективи відкриваються перед галуззю.

Цей матеріал доступний російською мовою

На сайті Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) розміщено колонку, автор якої – керуючий партнер юрфірми Антіка Олексій Кот – аналізує розвиток українського та міжнародного FMCG-рітейлу. RAU приводить її адаптовану версію.

Рівень конкуренції на FMCG-ринку в Україні та світі

Історично склалося, що конкуренція на ринку FMCG є досить високою. Після початку російської агресії практично всі великі міжнародні виробники повсякденних товарів, які присутні на нашому ринку, вивели свої українські офіси з підпорядкування Росії. Одні передали підрозділ європейським офісам, інші – зробили його автономним. Тому конкурентна боротьба серед міжнародних виробників FMCG-сектору в Україні переважно є відлунням того, що відбувається на ринку Європи.

Якщо говорити про торгові мережі, то конкурентна боротьба між ними відбувається в дещо іншій площині. До певної міри всі вони розділили між собою території та ступені впливу. Тому про серйозне суперництво зазвичай тут не йдеться. Швидше, можна говорити про розвиток мережі, що вимагає чималих фінансових і адміністративних інвестицій. Однак не слід забувати і про низку організаційних питань, які доводиться вирішувати: отримання дозвільних документів, подолання адміністративного тиску. Все це впливає на функціонування торговельних мереж. Розвиток усіх їх відбувається за хвилеподібною кривою, коли періоди активного розвитку чергуються з періодами стагнації.

Про порушення антимонопольного законодавства

Український ринок рітейлу та FMCG досить великий. Тож не дивно, що на ньому трапляється значна кількість різних порушень (якщо дивитися на ринок загалом). Однак стверджувати, що ситуація на цьому ринку кардинально відрізняється від інших українських ринків, або ж характер самих порушень має свою специфіку, не варто. Тут є як недобросовісна конкуренція, зокрема й за допомогою реклами, так і змови на торгах, і концентрації без дозволів, і картелі.

Слід зазначити, що все ще характерні порушення, вчинені швидше через нерозуміння або незнання законодавства, помилки в процесі рекламних кампаній або угод M&A, ніж через свідоме ігнорування компаніями регуляторних норм.

Тож очевидно, що за таких умов дії АМКУ є переважно ситуативними і пов’язані з конкретною специфічною ситуацією, що стосується певної компанії. Так, в деяких випадках комітет дає рекомендаційні роз’яснення учасникам процесу, що мають на меті усунення і недопущення порушення в майбутньому, в інших – виконує каральну функцію, накладаючи штрафи, часом досить великі.

Варто відокремлювати питання боротьби з контрафактною продукцією. Незважаючи на наявність у АМКУ необхідних повноважень і функцій, через об’єктивні причини комітет фізично не здатен моніторити ринки щодо виявлення підробок. В цьому напрямку важливими є зусилля, які докладає сама компанія задля виявлення такої продукції з метою звернення до АМКУ або правоохоронних органів.

Також важливо відстежувати ринкові тенденції в різних країнах. Особливо з огляду на те, що зараз в контексті глобалізації досить актуальним є питання про картельні змови. Часто це відбувається на рівні центральних офісів корпорацій. І на українському ринку не завжди вдається знайти доказ такої змови. Щонайменше між АМКУ та європейськими органами діє низка програм з обміну інформацією між електронними онлайн-системами по певних глобальних ринках. Це досить вагомий інструмент для відстежування ринкових процесів і впливу тих чи інших подій на європейському ринку на ринок України.

Чи встигають українські законодавці та регулятори реагувати на розвиток галузі

Нюанс у тому, що зараз всі ринки досить добре розвинені, тому можливості для їх розширення обмежені. Будь-яке істотне зрушення ринкової частки можливе в результаті певних інновацій: в лінійці продуктів, в сфері маркетингових, рекламних процесів, структур продажів тощо. В останньому випадку, майже завжди компанії намагаються не дотримуватися новацій в законах, а свідомо використовують знайдені в них «прогалини» або до певної міри йдуть в розріз із регулюванням.

Як би сумно це не звучало, проте ситуацій, коли законодавче регулювання було б проактивним й оперативно, а головне – адекватно реагувало на певні тенденції в різних галузях, поки що не спостерігалося. Тож варто ставитися з розумінням до того, що законодавство завжди буде трохи відставати від ринкових потреб. Взяти хоча б новий Закон про захист економічної конкуренції, прийнятий Верховною Радою України 7 лютого 2019 року.

Основні новації закону – процедурні, однак досить важливі з точки зору захисту прав бізнесу: низка змін і уточнень, які ринок чекав роками, вноситься в процедуру розгляду справи АМКУ. Також встановлено граничні строки проведення комітетом розслідування у справі, регламентована процедура відведення держуповноважених. Ще одним важливим нововведенням стали положення про застосування нового для України інституту «врегулювання» (settlement). Він широко застосовується в країнах Європи і демонструє хороші показники. Як ця процедура буде діяти у нас – покаже час.

Прогнози щодо розвитку FMCG-сектора

Після підписання Угоди про асоціацію з ЄС ринок України став більш відкритим для європейських товарів. З одного боку це, безумовно, добре, з іншого – не дуже. Позитив полягає в тому, що європейські товари стають доступнішими для українського споживача. Та водночас це означає, що споживач вибирає продукцію закордонного, а не вітчизняного виробника.

Поки інвестори утримуються від серйозних вкладень в українську економіку. Адже для будь-якого іноземного інвестора військові дії на території держави – це досить великий ризик. З іншого боку, Україна має режим вільної торгівлі з ЄС. Крім того, собівартість виробництва товарів у нас значно нижча, ніж у Європі. Тому я щиро сподіваюся, що економічна привабливість України дозволить найближчим часом розраховувати на появу нових великих гравців на українському FMCG-ринку.

Джерело ЄБА

Читайте також –

АМКУ відкрив розслідування проти Novus, Файно-маркет і Делікат

Про автора