10 тез Владислава Чечоткіна про проблеми української митниці

10 тез Владислава Чечоткіна про проблеми української митниці

01.06.2017 07:01
  1373
Микола Маранчак

Власник найбільшого інтернет-магазину України Rozetka.ua Владислав Чечоткін про затримки товару із зарубіжних онлайн-магазинів на українській митниці та інший негатив від чиновників.

Наприкінці травня одразу кілька інтернет-видань поквапилися повідомити, що митниця блокує ввезення в Україну товарів майже 1200 брендів, нібито за порушення прав інтелектуальної власності. Інформація не підтвердилася: проблеми з доставкою виникали лише у невеликої кількості споживачів, і тільки з деякими брендами. Проте, у соцмережах і блогах розгорнулися жваві дискусії. У четвер, 1 червня, Новое время поговорило про це з Владиславом Чечоткіним, співвласником найбільшого інтернет-магазину України Rozetka.ua. Редакція rau.ua підготувала конспект із найцікавіших висловлювань відомого бізнесмена.

Що відбувається

Зараз усі посилки з товарами Meizu, як і раніше товари Xiaomi, зупинені в точках обміну поштового трафіку на митниці. Це відбувається на підставі заяви правовласника, точніше його представника, якоїсь пані Вікторії Цитович, яка заявляє, що всі товари Meizu, які везуться кимось іще крім її компанії, контрафактні, тобто підроблені. На підставі цього митниця зупинила всі посилки для з’ясування так це чи ні. У вівторок і середу представники групи товаришів “22 євро” всіляко відхрещувалися від цієї інформації і говорили, що все це неправда. Я заявляю сьогодні, у четвер увечері, що всі посилки зупинені.

Про аферистів

Формально в Україні існує “Митний реєстр авторських прав”. Правовласники, представники правовласників і часто просто аферисти роблять якісь папери, подають їх до митних органів, і після цього митниця повинна погоджувати кожне ввезення певного бренду з кожним таким “власником авторських прав”. За українським законодавством, це не заборона на ввезення, а зупинка для проведення експертизи – ваш товар контрафактний чи ні. Але що таке “контрафакт”? Це дуже цікавий спосіб обманювати “пересічного громадянина”, тому що і митниця, і спритні юристи підмінюють термін “контрафактність” терміном “контрабанда”, за чим насправді стоїть “не зовсім той канал ввезення, який зручний або вигідний комусь із постачальників”.

Про конкуренцію і жадібність

Насправді контрафакт – це підроблений товар, як кросівки Abibas або магнітофон Pampasonic. А товар, який надходить в Україну дешевше, через інших постачальників, не визначених заздалегідь якимись аферистами – це паралельний імпорт. Але конкуренція більшості бізнесу не подобається – усі хочуть заробляти багато грошей. Ще більше і ще більше – завжди більше. Тому “контрафакт” у цьому випадку – це чудовий спосіб боротися з конкуренцією: створити на митниці реєстр авторських прав, а далі всіх поголовно звинувачувати в підробленому товарі і називати його красивим словом “контрафактний”, а потім піди розберися або “хтось не дочув” – контрафактний чи контрабанда, що по-суті є перешкоджанням конкуренції.

Є й інша історія. Сьогодні Україна не визнає сертифікатів якості, виданих не на території України. Тобто у нас в країні стверджують, що надруковані папірці, видані нашими ділками, що називаються “сертифікаційними центрами”, яких скільки-то і вони всі комерційні, якісніші, ніж усі європейські або американські сертифікати. При цьому сертифікація займає два-три тижні і коштує 3-5 тис. дол. на кожне найменування товару. Якщо ви везете партію з трьох різних моделей телефону, то ви повинні кожну з них сертифікувати. Причому сертифікація, пройдена з однією юрособою, не працює з іншою юридичною особою на той самий товар. Ви повинні отримувати сертифікацію ще раз. Усе це унеможливлює легальну конкуренцію при великих поставках.

Про Закон 5419 і фальш-старт

Ні для кого не секрет, що в більшості іноземних інтернет-магазинів ціни набагато нижчі, ніж в Україні і люди, зрозумівши це, почали активно купувати за кордоном. Це перетворилося на загрозливу для великих українських бізнесів тенденцію, тому вони намагаються заблокувати ці канали продажів. На початку була ініціатива з 22 євро, потім закон, який намагається змінити Міжнародний принцип авторського права на національний, коли абсолютно офіційно хтось буде вирішувати що вам купувати і за якою ціною це робити, а бізнесу вирішувати торгувати цим товаром чи ні. Україна може стати першою країною в світі, де таке станеться. Сьогоднішня ініціатива із зупинкою посилок фізичних осіб – це ексцес виконавця. Закон 5419 ще не ухвалено, а митниця вже побігла. І дуже швидко всі пожвавішали – учора ми бачили мільйон пояснень, що все це не так і Закон 5419 ще не ухвалено, а ось коли ухвалять, тоді й поговоримо. Я повторюю ще раз, станом на сьогодні, 1 червня, посилки зупинені й кінцевим покупцям не йдуть. Такі ж проблеми не тільки у Rozetka.ua, а й у Нова пошта, і у Most Express, який доставляє наші посилки з-за кордону, і у багато кого ще.

Про 22 євро

У США поріг для товару, який не потрібно розмитнювати, 800 дол, у Канаді якось опустився до 150 канадських дол. За перший рік втрати на оформлення всіх цих посилок на митниці і збір податків склали 32 млн. канадських доларів чистого збитку, після чого Канада повернулася до цифри 1500 канадських доларів. Україна знизила якийсь час назад поріг з 300 євро до 150 євро без сплати додаткових податкових платежів, потім з’явилася ініціатива про 22 євро. Слава богу, суспільство стало дибки.

Про митницю

Проблема України в тому, що якщо митниця пропустила продукцію на територію України і потім їй прокуратура пред’являє претензію, що недозбирали податки і збори, хтось із митників піде в тюрму. Але якщо вона не пропустила незаконно, їй за це не буде нічого. Тому в нашому випадку так: ми нічого не пропускаємо – нам все одно за це нічого не буде. А якщо пропустимо, то може щось трапиться.

Про дійну корову

У вересні 2016 року був круглий стіл, на якому представники бізнесу, які називаються «офіційними імпортерами» або «представниками виробників», скаржилися на конкурентів, які продають в Україні у два-три рази дешевше їхню продукцію. Основна їхня скарга була саме така: «Вони ж не платять податки тому в них дешевше!» Дозвольте! Податки в Україні – ПДВ + мито – від 0 до 30%. Якщо порівнювати з Європою, ПДВ у Європі теж є, і мита є. Тобто те, що ви намагаєтеся продати свою продукцію в два рази дорожче і це не податки – це нормально. Аргументи у тих, хто просуває Закон 5419 такі, що “ми надамо відмінні умови для розвитку бізнесу і цей бізнес почне вкладати гроші в Україну, розвиватися тут і колоситися”. Та не почне, навіщо? У вас і так є дійна корова, народ на прив’язі, уже краще вкладати гроші в яхту або Монако, ніж в Україну. Навіщо, якщо тут не буде з ким конкурувати? Монополія дозволяє заробляти так багато, як захочете. Такого не можна допустити.

Про Закон Гройсмана і лобістів

Законопроект 5699 прем’єр-міністра Володимира Гройсмана абсолютно чітко прописує міжнародний принцип вичерпання авторських прав в Україні. Він повинен унеможливити такі маніпуляції на митниці. Але в Закону 5419 є чіткі лобісти, а у Закону 5699 – лише величезна кількість дрібних бізнесів і народ України. Тому Закон 5699 рухається якось, а Закон 5419 пушиться лобістами дуже-дуже-дуже сильно. При цьому він отримав негативні рецензії від антимонопольного комітету та Міністерства економічного розвитку, які говорять прямо, що цей законопроект погіршить бізнес-клімат в Україні. Але це не бентежить наших депутатів, вони кричать що це найчесніший закон, він наповнить бюджет і зупинить контрабанду. Але чим наповнить бюджет, вони не говорять.

Як із цим боротися

Наше головне надбання після Революції Гідності в тому, що влада і схема-техніки бояться гласності. У цьому випадку тільки гласна позиція народних мас дозволить унеможливити ухвалення таких законопроектів і змусить відповідати ту ж митницю, яка говорить: “Ми нічого не зупинили, все нормально, все йде”. Всі “балакучі голови” це сказали, адже вони довго до цього готувалися, що ось “закон ухвалено” і все одно стався фальш-старт. Іншого дієвого способу у мене немає, тому пишіть звернення до депутатів у Facebook. Усі підписанти законопроекту 5419 є у Facebook і всі якось там реагують. Ставте їм прямі запитання: як це поліпшить бізнес-клімат у країні, стан покупця в Україні, збирання податків. Збирати кошти як лобісти на PR-компанії у нас не вийде – ми розпорошені, адже ми – це безліч маленьких і середніх бізнесів. Залишається лише глас народу. Якщо запитати депутатів, які поставили підписи, навіщо вони це роблять і до чого це призведе, можливо це змінить ситуацію на краще. Нехай це занадто розмито і може звучати пафосно, але я іншого способу зараз не бачу.

Що роблю я

Я послідовно в публічній площині борюся з цими потугами і безглуздими законопроектами, починаючи з 22 євро, який скоріше був уже таким собі апофеозом, закінчуючи ситуацією, що склалася сьогодні. І всюди я намагаюся пояснити свою позицію – і людям, і юристам, і депутатам, які все одно в підсумку вкинули на розгляд цей законопроект.


До останніх новин До популярних новин Підтримати редакцію

Раз на тиждень

ми будемо відправляти Вам 

найцікавіші новини тижня


Поділіться цією новиною в соціальних мережах


Читайте також

Наталія Москалець, ДРЦ Ухтишка: Як зберегти бізнес у прифронтовій зоні та створити умови для його подальшого зростання та розвитку

Наталія Москалець, ДРЦ Ухтишка: Як зберегти бізнес у прифронтовій зоні та створити умови для його подальшого зростання та розвитку

Ухтишка – це дитячо-розважальні центри у форматі «біля дому». Наразі працює два ДРЦ у Павлограді в ТРЦ та ще чотири...
time icon  
  131
Усі новини ринку