Ринок лютує: топ-10 цитат рітейлерів і девелоперів про війну, людей та подяку захисникам України

Співвласники та керівники АТБ, Comfy, Алло, Novus, Rozetka, КОЛО, ТРЦ Dream і Respublika Park тощо про українців та російських загарбників.

Війна внесла корективи в життя кожного. Страшно, складно й не до кінця зрозуміло, чи настане взагалі завтрашній день. Але саме в цьому хаосі, сповненому втрат і поневірянь українці показали себе, як Нація з великої букви, готова боротися і здобувати, протистояти і підтримувати тих, хто найбільше цього потребує. З початку російської навали написано і сказано багато, й чимало хороших слів назавжди загубилося в потоці нових і актуальних. Тому, з нагоди Дня захисників України, RAU обрала десятку висловлювань представників галузі, якими можна спробувати охарактеризувати чимало речей про нас самих і нашого ворога.

Борис Марков

• Посада та компанія: генеральний директор корпорації АТБ
• Дата: 14 жовтня
• Посилання на оригінал висловлювання: Facebook

“Для нас особистий військовий відлік розпочався з 2014-го. Тоді ми проводжали наших колег на схід України захищати рідну землю та нашу свободу. Ми зустрічали та допомагали своїм пораненим, ховали загиблих. Саме з того часу ми на передовій разом із нашими воїнами. Саме з того часу кожен український солдат та доброволець стали «нашими».

На світлині до цього посту – невеличка частка сьогоденних героїв-атбешників. З понад 3000 співробітників, які цього року взяли до рук зброю та відважно нищать рашистську пошесть! На жаль, 78 з них загинуло, ще 156 – отримали поранення. Й цей рахунок ще не завершено…

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять захисників нашої країни у всі історичні епохи. Сьогодні ми висловлюємо подяку та віддаємо почесті всім тим, хто віддає своє життя задля захисту Української держави.

Гарік Корогодський

• Посада та компанія: співвласник ТРЦ Dream
• Дата: 14 серпня
• Посилання на оригінал висловлювання: Facebook

ЩО МОЖНА ПІД ЧАС ВІЙНИ І ЩО НЕ МОЖНА

1. Займати виважену позицію, говорити “не все так однозначно”, “у кожної сторони своя правда” – можна. Ображатись, що тебе за це вважають кінченим піда..ом – не можна. Тому що це правда.
2. Піаритися зі зброєю у формі – можна, якщо реально воюєш. Якщо з’їздив на передок раз – теж можна. Але не ображайся тоді…
3. Багатіти у війну можна, якщо все офіційно, з податками та допомогою армії. Хоча чим треба офіційно займатися, щоб розбагатіти у війну – *уй його знає.
4. Критикувати військове керівництво можна, як і бути в опозиції, як і говорити «не все так однозначно». Але ми пам’ятаємо хто ти після цього.
5. Бути щасливим, дуріти, закохуватися – можна і потрібно. Інакше можна збожеволіти від картини загиблих молодих людей. Її, цю картину, можуть перебити лише щасливі зустрічі.
6. Жити звичайним життям – треба. Саме це у нас хочуть відібрати. Саме цим ми переможемо.

Сергій Войцеховський

• Посада та компанія: співзасновник КОЛО
• Дата: 10 вересня
• Посилання на оригінал висловлювання: Facebook

Люди з дитинства знають, що існує три тимчасові виміри: минуле, сьогодення та майбутнє. Минуле – для того, щоб його пам’ятати, робити висновки, отримувати якийсь досвід. Сьогодення – те, що відбувається з нами в даний момент, а ось майбутнє – щось, що нас очікує незабаром.

Залежно від ставлення до тимчасових вимірів мені доводиться зустрічати в житті три категорії різних людей. Найцікавіша – люди, які живуть майбутнім, вони будують плани, сповнені ідей, мають апетит до ризику, як правило, створюють все, що ми маємо на цій планеті. Є поширена категорія – люди сьогодення: життєлюби, часто авантюрні, концентруються на моменті, охоче йдуть за людьми майбутнього. І існує найстрашніша категорія – люди, які живуть минулим. Це пряма небезпечна категорія, це ті, хто хочуть ковбасу по 2 рублі 30 копійок, повернути комусь колишню славу (незрозуміло кому і в чому). Ці люди – футурошоки, вони зневажають сьогодення та бояться майбутнього, основна небезпека – часто оживляють дохлого коня.

Зараз воюємо ми саме з цими людьми, у кокошниках та з піснями як «діди воювали» під баян із пляшкою горілки. А картинка пропагандистки симонян найкраще тому підтвердження. Я завжди раніше думав, що освічені та недурні люди таке говорити і робити готові лише за гроші, тепер розумію, що це й ціннісно-культурна модель. Але в цьому є і хороша новина: люди, які живуть майбутнім, завжди переможуть футурошоків, це лише питання часу.

Владислав Чечоткін

• Посада та компанія: співвласник Rozetka.ua
• Дата: 8 квітня
• Посилання на оригінал висловлювання: Facebook

У найважчі з нескінченних 44 днів війни лінія фронту проходила всього за три кілометри від наших складів біля Києва. Ми були повністю заблоковані. Логістику країною зупинено. Єдине, що ми могли — якнайшвидше побудувати та обладнати бомбосховища для тих наших відважних співробітників, які, як і раніше, виходили на роботу. Я захоплююсь їхньою мужністю.

Я також не знаю, як підібрати слова, щоб подякувати ЗСУ та всім нашим захисникам, які героїчно борються в ім’я України та щодня здійснюють подвиги, відстоюючи наше право на життя, майбутнє наших дітей, нашу свободу. Завдяки їм росіяни відкинуті від Києва і звільнена частина України почала повертатися до життя. Як тільки це сталося, нашим завданням стало якнайшвидше відновити життєдіяльність, дати людям можливість працювати. Магазини Rozetka вже працюють у Харкові та Сумах, у Шостці та Миколаєві. Вся центральна та західна частина України. Розраховуємо у понеділок відкритись у Чернігові! У Житомирі, Запоріжжі. Чекаємо, коли нам дозволять дістатися до Бучі, Гостомелю, Ірпеня, де потрібні продукти, товари першої потреби.

Багато наших магазинів зруйновано, багато розграбовано, російські війська там жили. Ну як жили: спали, жерли і ср@ли там же. Але я вірю, що ми відновимо все і відбудуємо все, ще краще, ніж було! Бо як ніколи хочеться жити! Слава ЗСУ! Слава українському народові! Слава Україні!

Вадим Лисюк

• Посада та компанія: генеральний директор Цитрус
• Дата: 14 липня
• Посилання на оригінал висловлювання: LinkedIn

Як насправді виглядає «рускій мір» або історія про те, як нас «асвабаділі» від техніки, магазинів та складів. Сотні втрачених робочих місць, руйнування, які не підлягають відновленню та мільйонні збитки. Але ми обов’язково переможемо та все відбудуємо! І зробимо гучні відкриття наших магазинів в Херсоні, Харкові, Запоріжжі, Маріуполі, Донецьку, Луганську та Криму. А поки, будь ласка, бережіть себе, бо немає нічого ціннішого за людські життя.

Відео, яке супроводжувало висловлювання:

Юлія Щаслива

• Посада та компанія: генеральний директор ТРЦ Respublika Park
• Дата: 8 липня
• Посилання на оригінал висловлювання: RAU

24 лютого рано-вранці я вперше дізналася, що таке паніка, коли в 15 км від будинку почали бомбардувати. Було дуже гучно і дуже страшно. Але паніка пройшла швидко, особливо після релокації дітей в підвал свого будинку і чіткого усвідомлення, що в тебе об’єкт, співробітники і вони, напевно, так само панікують. Вважаю найважливішим для будь-якого керівника – комунікацію з колективом, у будь-який час дня та ночі просто як заспокійливе, але обов’язково з наданням певних інструкцій.

Перше повідомлення на всю команду я написала о 6.37 ранку 24 лютого. Було видано чіткі розпорядження, хто має прибути на об’єкт, хто як працює, кому потрібна допомога, закликала співробітниць із дітьми виїжджати тощо. Попередньо, у нас був готовий план на випадок початку війни і цей план спрацював.

О 8:00 топ-менеджер мережі Сільпо зателефонував мені та повідомив, що вони виходять на роботу, і ось це для мене стало другим шоком. Я навіть пам’ятаю, що відповіла: «Ти серйозно?», а у відповідь почула: «Так, я серйозно, я знаю, що це таке, я вже одного разу це проходив». І Сільпо у нас не зачинилося ні на день, а ми в свою чергу підтримували їх роботу.

Найскладнішим за ці чотири місяці для мене – повідомити колег, що з деякими з них ми змушені призупинити трудові відносини. Але по-іншому ми не виживимо, і це мій біль. Я знаю одне: найважливіше в будь-якому бізнесі – це люди. Це я винесла для себе особисто дуже і дуже давно, і не з книг, а з життя. Але й люди бувають різні. І ось ситуація, в якій ми опинилися, дозволяє бачити всіх під іншим кутом. Люди, які готові ризикувати, допомагати, працювати понаднормово, виконувати не властиву їм роботу, люди, які переживають, думають і вигадують – це обойма, це твій тил, твоя опора. Скажу одразу, не всі проявили себе так, як очікувалось. Але я рада, що тепер є перевірена команда, з якою і у вогонь, і у воду.

Ігор Хижняк

• Посада та компанія: генеральний директор Comfy
• Дата: 20 квітня
• Посилання на оригінал висловлювання: RAU

Нам вдалося зберегти переважну більшість магазинів. Закритими залишаються магазини у Донецькій, Луганській, Чернігівській та Херсонській областях, частково – у Запорізькій, Сумській, Харківській, Києві та області. Над частиною магазинів у цих регіонах ми втратили контроль, частина – була розграбована або згоріла.

Але у цьому пеклі ми мали кілька обнадійливих історій, коли здавалося повернути частину техніки після мародерів. У Мелітополі магазин пограбували, але місцеві жителі знімали це на відео, викладали у соцмережі, ділилися з нами. Мелітополь – невелике місто, місцеві одне одного знають. Команді магазину вдалося знайти та повернути частину техніки. Щось мешканці приносили самі. А одна жінка зателефонувала до контакт-центру та зізналася, що її чоловік вкрав три ноутбуки, вибачалася. Вони з сім’єю поїхали з міста, тому прийти та повернути техніку не змогли, але сплатили повну вартість техніки через контакт-центр.

Олексій Панасенко

• Посада та компанія: Операційний директор Novus
• Дата: 11 травня
• Посилання на оригінал висловлювання: RAU

Наш ірпінський магазин – приклад самовідданості та справжньої безмежної людської доброти. Деякі працівники магазину твердо вирішили залишитися під час окупації. Щодня вони роздавали свіжий хліб та їжу, яку готували вдень і вночі. У них була єдина мета – допомогти вижити жителям цього невеликого, але стійкого міста. Для цього потрібно було готувати якомога більше з тих продуктів, що залишились у припасах магазину. Дівчата власноруч коптили рибу, засолили 160 кг оселедця, запекли скумбрію і навіть навчились виготовляти консерви. Вони збирали всі сили, щоб готувати голодним і стомленим війною людям, а також передавати їжу до ірпінського шпиталю, де були поранені.

Щодня наші працівники випікали 240 батонів, які дійсно рятували життя. Щодня об 11:00 вони його роздавали біля рампи магазину. Під час активних боїв магазин залишився знеструмленим. Щоб запустити генератор і продовжувати випікати хліб, дизельне паливо гуртом звозили звідусіль. Наша команда допомагала людям всіма силами, незважаючи на те, що кожен з них знаходився у таких же пекельних умовах. Вони віддано працювали. Не просто виконували свій обов’язок, а віддавали всю душу і сили від початку війни і до звільнення міста.

Дмитро Деревицький

• Посада та компанія: голова ради директорів Алло
• Дата: 27 травня
• Посилання на оригінал висловлювання: Facebook

Понад три місяці війни. За цей час я значно поїздив Україною: довелось із командою Алло екстрено влаштовувати логістику та нові склади у західних областях і налагоджувати бізнес, де було потрібно. Останні подорожі були до Києва та до Дніпра, і хочеться поділитися деякими враженнями та настроєм.

По-перше, люди. Відносини, навіть з тими, з ким був знайомий давно, стали більш теплими і дружніми. З’явилось відчуття спільності з людьми, що залишаються в Україні весь цей час; ми всі разом переживаємо спільні події, і це дуже об’єднує. Зустрічі стали менш формальними і більш довгими. Формат, коли ви довго говорите про особисте, а лише під кінець – про справи, я зустрічав лише у переговорах із партнерами з Китаю; тепер і українці прагнуть більш особистісного та повільного спілкування. Це відчуття спільності дуже надихає.

По-друге, сила рідних стін. Повернутися до свого офісу – просто безцінно. Рідні стіни надають енергії, навіть не дивлячись на те, що офіс ще майже пустий. Ефективність роботи значно вища, ніж у тимчасових робочих місцях. Цей ефект я відчував і після пандемії, але зараз – особливо. На жаль, постійно працювати з офісів поки що не варто, але кому потрібен такий «ковток води», можете взяти до уваги. І по-третє, так, відтепер я намагатимусь писати тут українською”.

Читайте також

Нова надія: як рітейлери повертаються до роботи після окупації та руйнувань в постраждалі від війни райони