Японський довгожитель: як 120-річна Nintendo випускає культові відеоігри

Про ігри Pokemon та Super Mario, яку навіть внесли до Книги рекордів Гіннеса за найбільший на той час тираж, чули, напевно, усі. Їх розробила японська компанія Nintendo, яка досі входить до пʼятірки провідних виробників відеоігор з капіталізацією $60 млрд та річними прибутками понад $3 млрд.

Компанії уже понад 120 років і починала вона з ніші, далекої від ігор: продавала гральні карти. З 1950-х років амбітні японці почали завойовувати світову індустрію приставок. Donkey Kong і Super Mario, Pokemon, Popeye і The Legend of Zelda – це лише кілька з найвідоміших проєктів компанії.

Як Nintendo дійшла до статусу культового розробника відеоігор? Хто створив легендарного Маріо? Скільки компанія заробила на новому бумі покемонів?

Від гральних карт до відеоігор

Nintendo заснував Фусаджіро Ямауті у 1889 році в Кіото. Тоді ніхто і не мріяв про консолі та відеоігри, тож історія фірми почалася з виробництва карт із розмальовками ручної роботи для популярної тоді настільної гри Hanafuda.

Ямауті nf його команда були одними з лідерів у своїй ніші, продаж карт приносив стабільний дохід. Hanafuda була популярною серед членів місцевої мафії якудза, яка контролювала гральний бізнес у країні. Згодом якудза вирішила розширити свій вплив в Азії, допомігши Nintendo вийти за межі внутрішнього ринку. Із поступовим відкриттям Японії для світу якісні карти з яскравими малюнками від Nintendo стали популярними і в США.

Перед смертю Фусаджіро його онук і майбутній третій президент компанії Секірьо Ямауті попросив дідуся дати карт-бланш на реалізацію всіх управлінських рішень. У 1959 році компанія домовилася про співпрацю з американською студією Disney. Щорічний тираж карт Nintendo зріс до 600 000 колод: з’явилися герої мультфільмів. На тлі цього успіху компанія у 1962 році вийшла на біржу.

Через рік компанія змінила назву на Nintendo Co. На чолі з Ямауті-молодшим фірма почала диверсифікувати бізнес: від виробництва рисової локшини швидкого приготування та пилососів до будівництва готелів для закоханих та служби таксі. Усі ідеї зазнали невдачі, окрім ігрового бізнесу Nintendo Games.

На тлі спаду популярності гральних карт Nintendo почала виходити на ринок іграшок для дітей, де тоді домінували великі американські гравці. Першою популярною іграшкою компанії стала механічна рука Ultra Hand, яку розробив інженер Гумпей Йокої. Розійшовшись накладом 1,2 млн штук по Японії, Ultra Hand врятувала Nintendo від фінансових проблем.

На початку 1970-х фірма побудувала фабрику, а Йокої почав експериментувати з електронними іграшками. Так з’явилися пазл Ten Billion Barrel, машинка Ultra Machine та Love Tester. Останній “визначав”, чи справді закохані кохають одне одного. Насправді пристрій вимірював електропровідність між ними.

У тандемі з дизайнером Масаюкі Уемурою Йокої розробив Nintendo Beam Gun Game – прообраз культового світлового пістолета NES Zapper для ігрової консолі Nintendo Entertainment System, яку компанія згодом випустила на ринок США.

Перші кроки у сфері консолей фірма зробила у 1974-му, коли отримала права на продаж американської консолі Magnavox Odyssey в Японії. Спільне підприємство з Mitsubishi Electric випустило Color TV Game 6 та Color TV Game 15. Цифри означали кількість ігор. Обидві моделі розійшлися мільйонним тиражем.

У 1980 році компанія вирішила завоювати американський ринок, відкривши підрозділ Nintendo of America в Нью-Йорку. Його очолив зять Ямауті Мінору Аракава. Тоді ж Гумпей створив перший портативний ігровий пристрій – Game & Watch. У ньому використовувався найпростіший екран на рідких кристалах і була вбудована лише одна гра, а працював він на годинникових батарейках.

У Game & Watch задній план залишався статичним протягом гри, оскільки його намалювали під прозорим рідкокристалічним екраном. Рух забезпечувало лише відображення об’єктів матрицею рідкокристалічного екрана. Першими іграми на Game & Watch стали Ball, Parachute і Fire. Пізніше з’явився Mickey Mouse.

Підкорення США та успіх ігор з Mario

Молодий дизайнер компанії Сігеру Міямото розробив для ігрових автоматів гру Donkey Kong. Головним героєм став тесляр, для відображення якого на екрані використовували засоби анімації. Він міг бігати, стрибати і хапати кувалду.

Спочатку героя назвали Стрибуном, але потім Міямото вигадав йому ім’я Маріо на честь рієлтора в Сіетлі Маріо Сегале, у якого Nintendo of America орендувала офіс після переїзду з Нью-Йорка. Головною метою Маріо був порятунок дівчини Пауліни з лап горили Донкі Конга, яка сиділа на горі ігрового екрана.

Спочатку американські дистриб’ютори негативно прийняли нову гру. Вони не розуміли, що намагається продати Nintendo. Коли ж американці змогли в неї пограти, усе кардинально змінилося. Продажі ігрових автоматів з Donkey Kong злетіли до небачених тоді висот, а гра стала абсолютним хітом у Японії та США.

На хвилі успіху Nintendo випустила продовження – Donkey Kong Jr., у якій замкненого в клітці Донкі Конга рятував син, а Маріо виконував роль антагоніста. Були й проблеми: у 1982 році Universal подала на Nintendo до суду. Кінокомпанія заявила, що фірма не має прав на використання марки Donkey Kong, бо вона співзвучна з іншою культовою назвою, що є власністю кінокомпанії, – King Kong.

Здавалося, що іменита Universal задавить авторитетом недавнього новачка американського ринку. Проте Nintendo найняла юриста Говарда Лінкольна, який виграв цю справу в суді. Пізніше Лінкольн очолив Nintendo of America, а ажіотаж в пресі навколо судової баталії лише підвищив популярність Nintendo.

Через рік з’явилася гра Mario Bros., у якій Маріо став водопровідником, а на допомогу йому прийшов брат Луїджі. Пізніше вийшли Donkey Kong 3 і Popeye. Тоді ж Nintendo випустила в Японії першу восьмибітну ігрову консоль Family Computer (Famicom), яка захопила 90% японського ринку. Ще через два роки вона вийшла в Штатах з назвою Nintendo Entertainment System (NES).

Здавалося, для Nintendo відкрився майже бездонний американський ринок розваг, але індустрія в США, перенасичена консолями та низькоякісними іграми, увійшла в рецесію. Лише за два роки доходи галузі впали з $3,2 млрд до $100 млн. Однак NES не лише пережила обвал індустрії, а навпаки – її успіх допоміг покласти край рецесії. Компанія довела, що скептики помилялися: з культовими іграми Super Mario Bros, Metroid та The Legend of Zelda консоль розійшлася тиражем понад 60 млн штук, більше половини з яких продали в Сполучених Штатах.

Наступне десятиліття стало часом буму для Nintendo: до 1987 року компанія контролювала 65% ринку обладнання для відеоігор. Утримати імпульс, отриманий від NES, було нелегко, але компанії це вдалося з новою портативною консоллю Game Boy. Запущену в 1989 році Game Boy та наступну модель Game Boy Color продали загальним накладом близько 119 млн штук.

Покемономанія

Спочатку в Японії, а потім і в США Nintendo випустила ігри Pokemon Red і Pokemon Blue. Вони стали другим найбільшим успіхом компанії поряд з іграми серій Super Mario Bros. і The Legend of Zelda. У 1999 році популярність покемонів зростала. Тоді вийшли Pokemon Snap, Pokemon Pinball і Pokemon Yellow.

Компанія випустила приставку Super Famicom/SNES, продавши майже 50 млн штук. Траплялися й невдачі: гучним провалом у 1995 році стала консоль Virtual Boy. Попри наявність функції віртуальної реальності вона виявилася незручною та дорогою, а ще мала обмежену кількість ігор. Її продали лише 770 000 штук.

Nintendo намагалася повернутися на вершину. Утім, перед запуском Nintendo 64 віри в компанію було мало: на ринок США вийшла PlayStation. До того ж Nintendo вирішила далі використовувати ігрові картриджі замість компакт-дисків, що спонукало розробників ігор відмовитися від її платформи на користь Sony.

У 1999 році Nintendo 64 вийшла на висококонкурентному ринку консолей з іграми Super Mario 64, The Legend of Zelda: Ocarina of Time та Goldeneye 007, які допомогли продати майже 33 млн приставок. Компанія випередила Sega Saturn (9,3 млн консолей), але значно відстала від PlayStation (103 млн приставок).

Pokemon Snap стала першою грою з покемонами для Nintendo 64. У ній гравець виступав у ролі фотографа, який мав шукати покемонів і знімати їх на фотоплівку. Згодом вийшла гра Pokemon Yellow – ремейк ігор Pokemon Red та Pokemon Blue, але цього разу головним героєм був найпопулярніший покемон Пікачу.

Почалася справжня “покемономанія”. Компанія вирішила на цьому заробити ще більше, повернувшись до випуску гральних карт та іграшок. Підкріплені успіхом мультфільму, почали виходити різні продукти під ліцензованою Nintendo маркою Pokemon: футболки, комікси, м’які іграшки, сумки та відеокасети.

Карткова гра Pokemon стала не менш популярною: гравці мали збирати й обмінюватися картами, щоб отримати найповнішу колоду з покемонами.

Новий підйом і ще один провал

Nintendo повернулася до успіху з приставкою Nintendo DS на початку 2000-х. Перед запуском її висміювали за незвичний дизайн, але вона стала найбільш популярною приставкою компанії, розійшовшись тиражем 154 млн примірників. Згодом вийшли не менш успішні Wii (101 млн штук) з інноваційним на той час контролером та Nintendo 3DS (65 млн штук), а далі знову щось пішло не так.

У 2012 році з’явилася Wii U, на яку покладалися великі надії з огляду на унікальний GamePad та вбудований дисплей. Проте мало хто з розробників ігор використав ці можливості, а користувачі не сприйняли цю консоль так добре, як попередні. Поява Xbox One та PlayStation стала “останнім цвяхом у домовину Wii U, її продали мізерним накладом – 13 млн одиниць.

Успіх Nintendo Switch

Після провалу моделі Wii U Nintendo три роки поспіль звітувала про збитки, а у 2015 році чистий прибуток за новорічні дні знизився на 36% порівняно з 2014-м. Акції Nintendo невпинно падали. Ще однією проблемою стала конкуренція з боку смартфонів, які набували дедалі більшої популярності як ігрові пристрої.

Анонс Miitomo, дебютного для Nintendo застосунку на новому ринку ігор, також прийняли не дуже добре. Проте скептики частково помилилися. Miitomo, у якому не було жодного культового персонажу компанії, завантажили мільйон разів протягом перших трьох днів після запуску.

Далі допоміг новий бум на покемонів. У 2016 році американська фірма Niantic (колишній підрозділ Google) запустила в Австралії застосунок Pokemon Go для смартфонів. Гра стала миттєвим хітом і почала приносити мільйони доларів на день. Nintendo її не розробляла, але як інвестор (володіла 32% акцій The Pokemon Company) отримала вигоду від успіху гри.

Згодом Nintendo анонсувала консоль Nintendo Switch, уточнивши, що це буде гібрид: грати можна буде на домашній консолі і на портативному пристрої. Ринок насторожено сприйняв таку новину. Експерти говорили, що Nintendo безнадійно відстала від Xbox та PlayStation. Проте за перший тиждень консоль розійшлася тиражем 1,5 млн одиниць.

За рік розкупили 14,8 млн консолей – більше, ніж Wii U за весь час її існування. Ці показники зростали з кожним роком, чому сприяла поява оновленої версії з довшим часом автономної роботи та більш доступної версії Switch Lite. У 2019 році продажі Switch обігнали Nintendo 64 (34 млн), а у 2020 році – SNES (52 млн).

Ігрова індустрія отримала неочікуваний поштовх на тлі пандемії у 2020 році: лише березневі продажі вдвічі перевищили показники попереднього року. До грудня 2020 року кількість продажів Switch наблизилася до 70 млн.

Поточні позиції Nintendo

Компанія повернулася на вершину з випуском Nintendo Switch. У 2023 році сукупні світові поставки консолі сягнули 140 млн штук. Фірма входить до трійки лідерів за кількістю проданих консолей в історії ігрової індустрії. Акції Nintendo зросли в понад чотири рази з моменту запуску Switch, а операційна рентабельність – уп’ятеро.

Однак потужніші конкуренти вже обганяють компанію з понад сторічною історією: у січні 2023 року Nintendo мала лише 0,05% світового ринку консольних операційних систем, Xbox від Microsoft – 14,8%, а PlayStation від Sony – 85,2%.

Nintendo може повернути частину втрачених позицій на ринку консолей, оскільки Microsoft робить ставку на фінансово привабливіші хмарні ігри. “Консолі стають менш важливими для Microsoft. Отже, існує ймовірність, що ми можемо повернутися до ситуації 1990-х років, коли єдиним прийнятним вибором консолі була японська – від Nintendo чи Sony”, – сказав Серкан Тото.

Хай там як, а найстаріша у світі компанія-виробник відеоігор досі працює та утримує лідерські позиції в галузі. Успіх компанії учасники ринку пояснюють її орієнтацією на унікальний ігровий досвід, інновації, здатність створювати улюблених персонажів і франшизи, які витримали випробування часом.

Джерело – Економічна правда