Без паніки: Чи пропустить митниця посилки з відомими брендами

Посилки з Nike, Adidas, iPhone заборонили пропускати через кордон. Чи це Правда?

Як пише портал LIGA.net, стрімкий розвиток транскордонної торгівлі – це тренд, який зачепив й Україну. Громадяни зрозуміли, що купувати одяг і техніку часто дешевше через китайські та інші іноземні інтернет-магазини. Цю ж схему ввезення використовують і деякі рітейлери.

З недавніх пір обсяги міжнародних відправлень обчислюються десятками мільйонів в рік. Ясна річ, офіційні дистриб’ютори (або їх уповноважені представники) відчули значну конкуренцію з боку неофіційного (але законного) каналу збуту. Бізнесмени почали будувати один одному підступи на митниці. Страждає поки переважно споживач, який іноді може не отримати свої посилки.

Передісторія

Вчора в різних українських ЗМІ з різним ступенем перекручування і перебільшення відгриміли новини про те, що тепер митниця має право не пропускати через кордон посилки з товарами, які українці замовили в іноземних інтернет-магазинах.

Можна в це вірити? Спочатку, мабуть, слід розібратися, звідки з’явилися такого роду повідомлення. Джерелом багатьох з них став аналіз митного реєстру об’єктів інтелектуальної власності, який провів сервіс OpenDataBot . “Вам не доставлять кросівки Nike, iPhone і продукцію ще 1146 міжнародних фірм, які ви купили за кордоном”, – ошелешив він вчора українців своїм повідомленням.

Звідки взялася ця інформація? І чи є вона новиною? Все почалося з того, що СЕО найбільшого в країні інтернет-магазину Владислав Чечоткін опублікував у себе на сторінці в Facebook не менш сенсаційний меседж.

“Відтепер митниця забороняє фізичним особам ввезення в Україну товарів, права на торговельні марки яких заявлені у митному реєстрі. Не офіційно митні інспектори кажуть що це найсуворіша вказівка з Києва. Для зацыкавлених уточню, ноу хау з раші. Працює в раші і тепер в Україні”, – написав він.

У чому ж справа? Закони адже не помінялися

Що дивно: в українському законодавстві або нормах митного контролю нічого не змінилося. Реєстр об’єктів інтелектуальної власності існує в Україні вже багато років (аналогічний є і в інших країнах). І в нього дійсно вносять інформацію про захищені бренди правовласників і їхні юристи/офіційні дистриб’ютори в Україні з метою захисту ринку від контрафакту. У цьому списку дійсно є і Nike, iPhone та інші відомі бренди. Але в українців, як і раніше, залишається право ввозити з допомогою поштових операторів без мита, податків та митного оформлення посилки вартістю менше 150 Євро. Тут теж нічого не змінилося.

Чому ж б’є тривогу Чечоткін і підхоплює меседж OpenDataBot? Як з’ясувалося, на ринку транскордонних поштових відправлень в Україні дійсно стався прецедент. За інформацією керівника Розетки, на митниці почали “застрявати” посилки зі смартфонами Meizu. Чечоткін звинувачує в цьому конкурента – Цитрус, який є офіційним ексклюзивним дистриб’ютором цих смартфонів в Україну. Нібито його представники написали в ГФС скаргу про те, що почастішали випадки контрафактного ввезення бренду Meizu, в тому числі в посилках через логістичних операторів. І митниця почала відпрацьовувати скаргу. У Цитрусі наявність подібних звернень підтверджують. Як з’ясувалося, їх ініціатором є екс-співробітниця цієї роздрібної мережі юрист Вікторія Цитович. Вона зараз представляє інтереси бренду Meizu в Україні.

Редакція LIGA.net з нею зв’язалася. Вікторія Цитович розповіла, що зробила контрольну закупівлю смартфона Meizu через магазин Розетка. Вона з’ясовувала, що товар надходить в Україну через логістичного оператора Meest Express, а відправником є Євромарт. Нагадаємо, що Розетка працює за принципом маркетплейса, коли оголошення про товар на її сайті може розміщувати інший магазин. Розетка у такому випадку є агрегатором.

Вікторія Цитрович відправила отриману інформацію на митницю. Вона зазначила, що мова йде про контрафакт. За її словами, ГФС надіслала їй вже близько 100 повідомлень про те, що посилки з Meizu надходять в Україну не через офіційний канал. “Як правило, покупці від посилок відмовляються. Судових спорів не було”, – підкреслює юрист.

За її словами, митниця має право перевіряти посилки на кордоні протягом 10-ти робочих днів. Як пояснює директор компанії IPStyle, патентний повірений Марія Ортинська, покупцям все-таки має сенс почекати. Адже права на купівлю товару в закордонному магазині їх ніхто не позбавляв. “Якщо по закінченню 10-ти робочих днів правовласник не звертається в суд і письмово не повідомляє в органи доходів і зборів про звернення до суду, то товар, затриманий на кордоні за його зверненням, повинен без проблем пройти розмитнення. Покупець його отримає, але з затримкою”, – підкреслює вона.

Війна продавців за участю митниці

Чи можуть інші бренди або представники в Україні вчинити подібне і змусити митників перевіряти посилки? Відповідь – так. Але аж до останнього часу практично такого не відбувалося.

Що змінилося зараз? За останні роки обсяги транскордонної торгівлі з нашою країною збільшилися в рази. В першу чергу це пов’язано з тим, що багато українців усвідомило: дешевше купувати одяг і техніку через китайські інтернет-магазини. Президент Української асоціації директ маркетингу Валентин Калашник нещодавно розповідав, що за рік в Україну прийшло більше 10 млн відправлень від продавців AliExpress.

Частина українських маркетплейсів теж цим каналом користується. Простіше роздрібнити комерційну партію товару на кілька посилок, завести в Україну і продати кінцевому споживачеві. В цьому немає нічого протизаконного. Але така схема, зрозуміло, не подобається офіційним дистриб’юторам товарів, які платять всі державні податки і мита при їх ввезенні. І вони починають все частіше вдаватися до свого законного права звернення до ГФС з проханнями блокувати контрафакт, під опис якого теоретично можуть потрапити всі товари, що йдуть в Україну в обхід офіційного дистриб’ютора.

Само собою, зрозуміло, виходить плутанина. Логістичні оператори починають працювати повільніше і непередбачувано.

“Вже п’ятий день працівники внутрішньої безпеки ГФС втручаються в роботу сектору митного оформлення міжнародних експрес-відправлень у нашій сортувальній станції, куди надходять посилки за міжнародними напрямками. Не надаючи жодних пояснень, вони оглядають всі без винятку посилки, несанкціоновано фотографують та знімають на відео прийом посилок з авіа і навіть автомобільних рейсів і заважають їх обробці, створюючи штучні перешкоди. При цьому будь-яких порушень, які б давали підстави для такої поглибленої уваги, не виявлено”, – таке тривожне повідомлення опублікувала минулого тижня Нова Пошта. Не відомо, чи пов’язані обшуки якимось чином із зверненнями про контрафакт. Але, очевидно, що митники намагаються останнім часом посилити контроль.

Головна біда – діри в законі

Такої плутанини на митниці могло б і не бути, якби в Україні були чітко прописані норми міжнародної торгівлі в блоці про вичерпання прав на використання торговельної марки. Докладно описував цю проблему засновник Hotline.ua Сергій Арабаджи в колонці на Ain.ua.

“Деякі країни вважають, що імпортер (покупець) товару повинен при ввезенні в свою країну підтвердити у виробника право на його продаж. Це називається національний принцип вичерпання прав. Якщо цього робити не потрібно – це міжнародний підхід (більш докладно тут)”, – пише він.

За словами бізнесмена, на сьогоднішній день, в нашому законодавстві принцип вичерпання прав чітко не встановлений. Формулювання Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг дозволяє вважати, що встановлюється міжнародний принцип, але про це явно не сказано. “Це створює можливість для альтернативного трактування: існуючий Митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності, який покликаний не допустити імпорт підробок, використовується деякими дистриб’юторами, вендорами і митницею для обмеження імпорту оригінальної продукції (докладніша думка юриста)”, – пише Арабаджи.

Джерело: LIGA.net