Четверта зайва: Як бізнес відреагував на зміни в правилах безмитного ввезення

Депутатам все-таки вдалося внести зміни в правила безмитного ввезення товарів в Україну. Якщо президент підпише нову редакцію документу, ситуація на українському ринку e-commerce помітно зміниться.

У традиційну “бюджетну ніч”, яка в цьому році виявилася незвично короткою, в числі інших законів Верховна Рада прийняла законопроект 6776-д.

У ньому закладені обмеження щодо безмитного ввезення товарів в Україну як при самостійному перетині громадянами кордону, так і при отриманні посилок.

Якщо закон підпише президент, то це буде означати помітне ускладнення бізнесу інтернет-магазинів, які не мають власного складу в Україні і працюють за моделлю cross-border.

Боротьба в партері

Євген Капінус, державний секретар Міністерства фінансів України, раніше повідомляв, що законопроект розроблений Мінфіном на підставі міжнародного досвіду та зобов’язань України в рамках Асоціації з ЄС. Його головне завдання – регулювання оподаткування поштового імпорту в Україну з метою боротьби з тіньовим сектором економіки.

Це не перша спроба держави скоротити обсяги тіньового імпорту: в листопаді 2016 року Асоціація підприємств інформаційних технологій України (АПІТУ) лобіювала законопроект, яким передбачається зниження граничної ціни міжнародних відправлень, не оподатковуваних митом, зі 150 до 22 євро. Серед аргументів наводився і міжнародний принцип вичерпання прав (коли продукцію окремих брендів поставляти в країну мають право лише вендори й авторизовані представники виробника), на якому наполягали великі імпортери та офіційні представники відомих світових брендів.

Частково завдяки обуренню громадськості і невеликого бізнесу, проект не прийняли. Представники логістичних компаній та інтернет-магазинів, що працюють за моделлю cross-border, заявляли про те, що подібна ініціатива вб’є їхній бізнес і обмежить свободу українських споживачів.

Влітку у Верховній Раді був зареєстрований законопроект 6755, згідно з яким передбачалося внести зміни в правила ввезення міжнародних відправлень, зокрема безмитне ввезення до 150 євро протягом місяця, а не протягом дня. Однак він також не був прийнятий.

8 грудня пізно ввечері, Верховна Рада прийняла законопроект 6776-д про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2018 році.

Один з ініціаторів проекту, Ніна Южаніна – народний депутат України 8-го скликання за списком блоку Петра Порошенка, голова комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

У разі підписання законопроекту спікером і президентом, українцям без сплати мита можна буде отримувати три посилки на місяць, вартість товарів у кожній з них не повинна перевищувати 150 євро. Але є нюанси.

Ринок зростає

Як розповіли в Нова пошта, компанія в 2016 році доставила більше 1 млн міжнародних відправлень, за січень-листопад 2017 року – вже більше 5 млн.

У 2014 році за оцінками маркетинг-групи OS-Direct, обсяг ринку cross border становив близько $50-60 млн (покупки на закордонних інтернет-майданчиках B2C для особистого користування – тих, у яких немає локалізованого сайту і вони не просуваються в Україні: eBay, Amazon, Asos). Загальний ринок e-commerce України в 2014 році склав $1,6 млрд, тобто на транскордонну торгівлю припадало менше 5% продажів.

За даними групи компаній EVO, за підсумками 2016 року український ринок електронної комерції, який росте на 30-40% щорічно, оцінювався в 38 млрд грн. Прогноз на цей рік – 50 млрд грн. Якщо в середньому оцінювати обсяг cross border як 5%, то в 2016 році цей сегмент міг становити близько 95 млн грн.

Президент компанії Unitrade Group Володимир Колодюк каже, що кількість міжнародних відправлень в компанії збільшується майже в 10 разів рік до року.

“Якщо раніше були тисячі посилок на місяць, то зараз вже десятки тисяч, – зазначає топ-менеджер. – Ті, хто спробували цей сервіс, зазвичай замовляють товари регулярно. І є дуже велика кількість постійних клієнтів у кого 5-7 посилок в місяць є нормою. Я сам роблю не менше 10 замовлень на місяць – від спортивних речей, до банальних склянок”.

Українці люблять купувати на міжнародних майданчиках, про це свідчить статистика покупок в “чорну п’ятницю”: Приватбанк відзвітував про те, що українці зробили понад 517 000 покупок на суму $9 млн на AliExpress. Про це ABCnews повідомили в прес-службі банку. Так що бажання великих операторів зупинити бурхливе зростання транскордонної торгівлі цілком зрозуміло.

Як стверджують в Інституті економічних досліджень та політичних консультацій, пільгові умови безподаткового ввезення товарів для особистих потреб громадян часто використовуються для імпорту товарів з метою здійснення підприємницької діяльності. Тому конкуренція стає недобросовісної, а ринок товарів наповнюється сірим імпортом. Експерти дослідницького центру CASE Ukraine в рамках роботи по розробці плану реформування митниці навіть склали перелік найбільш популярних схем, які використовуються при «сірому» і «чорному» імпорті.

Що купують

Законодавці апелюють до даних опитування споживачів GfK і стверджують, що ініціативи не торкнуться звичайних фізичних осіб-покупців. Це питання розглядалося в жовтні на ініційованому Інститутом соціально-економічних і політичних консультацій, Інститутом соціально-економічної трансформації та компанією ЛІГА: ЗАКОН круглому столі.

Згідно опитування “Онлайн-покупки для власного споживання в Україні та за кордоном”, проведеного GfK в серпні-вересні цього року, найчастіше онлайн українці купують одяг, дрібні аксесуари для техніки, подарунки, взуття, косметику, парфумерію, смартфони. Середня частота – близько 12 разів у 2017 році (в минулому – 9 покупок). З-за кордону вони отримують близько 13 посилок (10 – в минулому році).

У дослідженні йдеться про те, що вартість одного замовлення при доставці з-за кордону становить 1292 грн і всього 10% користувачів робили онлайн-замовлення від 5000 грн на зарубіжних сайтах.

З числа респондентів, які здійснюють покупки на закордонних сайтах за останній рік, 94% купували для особистого користування, 15% – для подальшого перепродажу, свідчать дані опитування. При цьому покупці, які здійснюють покупки товарів з доставкою з-за кордону з метою їх подальшого перепродажу робили це частіше, ніж ті, хто купував товари для особистого користування (в середньому 28 проти 13 разів на рік).

Потрібно чекати

Онлайн-рітейлери поки не поспішають коментувати проект і чекають додаткових трактувань.

Директор з маркетингу шопінг-клубу LeBoutique Юлія Шилова не вважає, що ці обмеження суттєво вплинуть на масовий Fashion e-commerce.

“Середній чек коливається в межах 450-700 грн, взуття – 1500 грн. Зміни відіб’ються хіба що на любителях luxury-брендів і тих, хто консолідує замовлення з американських сайтів”, – уточнює вона.

Логісти дотримуються думки, що це обмежить свободу вибору українських споживачів і акцентують увагу на відсутності державного обліку міжнародних посилок.

У Answear не коментують новий закон. Однак в минулому році генеральний директор інтернет-магазину одягу Answear Віктор Супєєв говорив retailers.ua, що прийняття цього закону означало б фактично закриття бізнесу компанії в Україні.

Володимир Колодюк вважає, що такі обмеження можуть призвести до корупції. “Простіше комусь дати хабар, ніж збирати довідки, що ти всього три посилки отримав”, – стверджує він. На його думку, поки на практиці не побачать механізм роботи, ніхто не зможе сказати наскільки це знизить кількість посилок.

За його словами, середня вартість посилки зараз становить $100, тому постійних клієнтів це явно засмутить.

До того ж, за його словами, покупці отримають ще один головний біль: якщо вартість буде перевищувати всього на $1, митниця вимагатиме оформляти декларацію через брокера. Оформлення затягнеться на тиждень, і до вартості покупки додається ще 200-300 гривень.

Тонкощі підрахунку

“Існує ймовірність дуже складної системи контролю даних нововведень, що може привести до уповільнення і подорожчання процесу обробки міжнародних посилок, в результаті чого знову постраждають наші споживачі”, – вважає Василь Журавель, CEO International Meest Group.

“Ніякого обліку не ведеться. В Україні понад 30 операторів і між ними немає ніякого зв’язку, щоб обмінюватися інформацією. У митниці теж є тільки інформація по кількості декларацій і немає ніякого точного ідентифікатора. Тобто закон є, але як його адмініструвати – абсолютно незрозуміло”, – резюмує Колодюк.

В Нова пошта також говорять про те, що система обліку кількості відправлень, одержуваних особою, і механізм обліку вартості товарів, ввезених в відправленнях, відсутні.

“Залишається незрозумілим, хто і яким чином для цілей розрахунку ПДВ буде вважати посилки, одержувані фізичною особою і вартість таких посилок. Це означає, що до 2019 року законодавці будуть думати щодо механізму реалізації прийнятої норми”, – відзначають в логістичній компанії.

У коментарі виданню День, Олег Платонов, голова громадської ради при Міністерстві економіки України говорив про те, що треба прописати в законі механізм ідентифікації осіб за допомогою ідентифікаційного номера, оскільки паспорти змінюються або бувають двійники-трійники серед користувачів поштових послуг: «Тільки ІПН може працювати – тоді працює податкова система».

Що і як оподатковувати?

З моменту прийняття парламентом цієї норми, в ЗМІ та соціальних мережах сформувалися дві діаметрально протилежні думки: одні експерти вважають, що це 3 відправлення по 150 євро кожна, інші – 3 сумарною вартістю 150 євро. Для першої позиції є грунт у вигляді пояснювальної записки Мінфіну, – відзначають в Нова пошта.

“З формулювань викладених норм не можна однозначно стверджувати, що саме кожна з трьох посилок, які споживач має право отримати без сплати ПДВ, не повинна перевищувати суму в 150 євро. Навпаки, вона читається так, що сумарна вартість товарів в трьох посилках в місяць не повинна перевищувати 150 євро”, – відзначають в компанії. Виникає питання як відбувається оподаткування, якщо споживач ввозить 4 посилки по 1 євро кожна, якщо протягом місяця споживач ввезе 3 посилки по 1 євро (чохол для телефону, наклейки), а 4-й раз товар – на суму 100 євро? Чи потрібно в таких випадках платити ПДВ? І де логіка обмеження кількістю без визначення спільного кордону таких відправлень на місяць?

Не зовсім ясно і з термінами. Норма законопроекту щодо зниження порогів безподаткового ввезення товарів в перших трьох міжнародних поштових та/або міжнародних експрес-відправленнях, вступає в силу з 1 січня 2019. Однак сам законопроект вступає в силу в загальному порядку разом з іншими нормами цього Закону, тобто з 1 січня 2018-го. “А це суперечить основам податкового законодавства, а саме: принципом стабільності. Так, пп.4.1.9 Податкового кодексу України передбачає, що зміни в будь-які елементи податків і зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки”, – додають в Нова пошта.

Почніть з себе

Василь Журавель вважає, що прийнявши законопроект, влада в черговий раз відібрала у громадян можливість вибору: “Це не стане ефективним інструментом додаткового наповнення бюджету або боротьби з тіньовим імпортом”. За його словами, боротися потрібно не за рахунок обмеження прав українців на придбання більш дешевих і якісних товарів за кордоном, а в першу чергу необхідно розібратися в структурах митних органів, де часто панує корупція і хаос.

“Така ініціатива безумовно лобіює інтереси великих імпортерів і офіційних представників відомих світових брендів, яким не вигідно, щоб українці дешевше купували товари за кордоном, оскільки дорожче пропонують їх на внутрішньому ринку”, – говорить топ-менеджер.

За його словами, міжнародний бізнес компанії зазнає значних втрат. “Кількість посилок з Китаю в Україну в місяць може зменшитися в 3-4 рази”, – відзначає Журавель.

Він говорить, що приклади впровадження таких ініціатив в таких країнах, як Канада чи Білорусь, свідчать про те, що вартість їх адміністрування значно перевищує надходження в бюджет. “Інший приклад – США, які в 2015 році збільшили ліміт з $200 до 800 без кількісних обмежень на місяць, піклуючись про своїх громадян”, – наводить приклад топ-менеджер.

Дані Інституту економічних досліджень. Міжнародний досвід

У будь-якому випадку, український бізнес вже звик, що будь-які обмежувальні заходи, що вводяться владою, спрямовані не на поліпшення бізнес-середовища та інвестиційної привабливості України, а на створення додаткових перешкод і можливостей для корупції. Підстави бачити в новому нормативному документі будь-які інші резони також відсутні.

Читайте також – 

CEO Philips Ukraine: “Сірий” ринок техніки в Україні становить до 20%