Війна і ліки: як аптечний бізнес відновлюється та адаптується до реалій

На початку війни призупинили роботу 90% аптек, було зруйновано 600 торгових точок, також постраждала логістика та галузь зіткнулася з нестачею кадрів. Як зараз відбувається відновлення аптечної галузі.

У рамках спецпроекту «Топ-10 аптек Києва» експерти розповіли Delo.ua, з якими проблемами зіштовхнулися на початку повномасштабного вторгнення, як проходили кризи, адаптувалися до блекаутів та продовжують рухатися вперед. RAU пропонує ознайомитися з основними тезами матеріалу.

Про проблеми на початку війни

У перший тиждень війни аптечний ринок завмер та свою роботу припинило 90% аптек. Галузь зіштовхнулася з багатьма проблемами, зокрема:

• працівникам треба було подбати про власну безпеку. Хтось виїхав у більш безпечні місця, деякі пішли на фронт, а багато хто просто не мав змоги дістатися до робочих місць;
• було зруйновано 600 аптек і постраждали складські приміщення. Наприклад, були знищені два великих склади дистриб’юторських компаній та виробників;
• через бойові дії, зруйновані дороги, комендантську годину та блокпости почалися проблеми з логістикою. Також були порушені закордонні поставки, бо вантажі, які заходили в Україну не страхувалися;
• на фармацевтичному ринку всі ланки тісно пов’язані, тобто медикаменти прямують від виробника через дистриб’ютора до аптек. Через порушення ланцюгів виник брак ліків. У перші місяці повномасштабної війни люди хотіли себе убезпечити, тому певні групи медикаментів купляли понаднормово. Зокрема це стосувалося певних гормональних ліків, інсуліну та препаратів для серця. Наступна хвиля підвищеного попиту сталася літом 2022 року на йодовмісні ліки через новини про ядерний удар. Ще одна – через введення е-рецепту.

Про відновлення фармацевтичного ринку

Ринок поступово відновлюється та наразі дефіциту ліків немає. Вже в березні 2022 року працювало до 50% аптек, а у квітні цей показник був 80%. Наприкінці весни більш ніж половина компаній продовжували стабільно виплачувати заробітну плату співробітникам, а 6% її підвищили.

Також МОЗ та Держлікслужба зробили легким ввезення та розповсюдження медикаментів, а саме:

1. Можна ввозити ліки без пакування українською мовою, але з інструкціями;
2. Імпортери можуть подавати документи в електронному вигляді для проходження контролю якості;
3. Можна ввозити препарати, які мають менше половини терміну придатності, але він не вичерпаний;
4. В аптеках можуть працювати студенти та випускники фармацевтичних вузів, які ще не пройшли інтернатуру.

Також Кабмін дозволив створювати мобільні аптечні пункти, які можуть працювати в сільській місцевості, де немає аптечних пунктів та на території активних бойових дій. Як повідомила прес-служба Міністерства охорони здоров’я по країні залишаються понад 20 000 сіл, які не мають таких пунктів. І створення мобільних аптек має покращити доступ людей до ліків.

Про роботу аптечних мереж в блекаути

У кінці осени 2022 року весь рітейл потерпав через блекаути. Аптеки самостійно розв’язували проблеми з роботою, закупаючи генератори чи інші джерела безперебійного живлення. До прикладу, мережа аптек Бажаємо здоров’я самостійно забезпечила свої торгові точки генераторами, надала клієнтам можливість підзаряджати телефони.

Ще одна проблема, з якою зіштовхнулися у блекаути – треба було вигадувати власний світовий декор, бо люди не розуміли, що неробоча вивіска – це не означає, що аптека закрила. Про це розповідає СЕО аптечної мережі АНЦ Микола Щербина. «Згодом ми облаштували всі аптеки генераторами, адаптували систему роботи по збору та видачі замовлень, розробили та впровадили розрахункову систему за допомогою мобільних телефонів», – пояснює він.

Аптечний бізнес зараз

Зараз працює до 16 000 аптек, а до війни їх було до 20 000. Частина знищена, інша – на окупованих територіях. СЕО аптечної мережі АНЦ Микола Щербина розповідає, що 123 аптеки були повністю зруйновані, але вдалося відновити роботу 41. Зараз мережа налічує понад 1100 відділень по Україні.
Станом на вересень 2023 року темпи зростання обсягів аптечного продажу ліків становлять 36% в грошовому та 13% в натуральному вираженні.

Також аптеки покращують свій сервіс та діджіталізуються. До прикладу, в мережі АНЦ інтегрували сервіс Дія.Підпис у систему робочих взаємодій з персоналом, а за допомогою технології Binance Pay можна розрахуватися за товари криптовалютою, ще зробили сервіс замовлень через Telegram і Viber та запустили лікомати – автоматизовану систему видавання та оплати онлайн-замовлень.

В мережі Аптека Доброго Дня створили чат-бот та зробили доступною доставку кур’єром у 82 містах України. А ще впроваджують шелфтокери – «полиці, які говорять», щоб клієнту було зручно шукати ті чи інші товари.

У мережі Бажаємо здоров’я запустили програму лояльності, Viber чат-бот та доставку.