З війни в роздріб: як ветеран АТО привчає українців до якісного м’яса

Два роки тому колишній розвідник Сергій Райхман відкрив магазинчик Баранчик Шоні. За цей час він зміг завоювати лояльність клієнтів і почав замислюватися над масштабуванням бізнесу.

Перший бізнес-досвід

Зелені стіни й оббиті деревом вітрини — це перше, на що звертаєш увагу у м’ясному магазині Баранчик Шоні. Як пише портал delo.ua, два роки тому його в Софіївській Борщагівці відкрив ветеран АТО Сергій Райхман. У бізнесі він не перший рік. Ще до війни у Сергія уже була власна справа у Мурманську. «Це було ще задовго до АТО. Я спершу їздив до Москви на заробітки, а потім вирішив осісти у Мурманську. Займався клімат-контролем, тобто встановлював кондиціонери та вентиляцію на підприємствах. Справа була невелика, але мені це дуже подобалось і приносило кошти», – говорить Сергій.

В Україну Сергій повернувся у березні 2015 року, коли знаходитись у Мурманську вже стало нестерпно. До того ж, родина, яка тримала українця в Росії, на той момент уже розпалась. Після повернення до України підприємець пішов в АТО розвідником і близько 8,5 місяців знаходився на фронті.

Доленосне знайомство

Ще коли Сергій жив у Мурманську, кілька разів бував у Норвегії. Це лише 240 км морем. Як зізнається ветеран, йому там дуже подобалось. Після демобілізації у нього були думки поїхати туди або в Ірландію, де в нього є друзі. Однак знайомство з волонтеркою Оленою змінило попередній намір ветерана.

Ідея м’ясного магазину так захопила його, що він вирішив залишитись в Україні. Незвичну назву для магазину Баранчик Шоні вигадала сестра Олени: «Якось ми їхали з Оленою та її сестрою, яка співала пісеньку з мультика «Баранчик Шон». Вона здалась мені вірусною, і ми не змовляючись вирішили назвати наш магазин саме на честь цього мультяшного персонажа. Це дає і свої плюси — завдяки такій назві магазинчик знають чи не всі діти на районі».

Втім, як стверджує Сергій Райхман, місце для магазину обрали не дуже вдало. Так вийшло, що спочатку робили, а вже потім читали: «Як вже потім я дізнався, треба було робити магазинчик біля метро або біля густонаселених житлових комплексів. Хоч і тут ми маємо хороші продажі та постійних покупців, однак поки не працюємо так, як мали б».

Всього ж на відкриття м’ясного магазину пішло $7000 власних заощаджень, які вдалось повернути вже через 10 місяців. Крім того, допомогли друзі: один поклав плитку, інший — сантехніку. Електрику для власного магазину Сергій зробив сам. «Мене інколи питають, чи брав я гранти для бізнесу. Відповідаю, що мої гранти — це мої друзі. Фактично відкрити магазин вдалось у першу чергу завдяки їм», – зізнається підприємець.

М’ясний асортимент

Коли вони тільки почали, у Сергія та Олени взагалі не було ніякого досвіду роботи з м’ясом. За словами Райхмана, спершу в магазинчику продавали домашню свинину, яку привозили виключно по четвергам. Через це бували й комічні ситуації, коли люди приходять за м’ясом у вівторок, а його немає. Зараз в магазині продається свинина лише з бійні у Пирятині та кожен день Сергієві привозять нове м’ясо. Все що не продається в той же день, переробляється на фарш для пельменів.

Крім свинини, в магазині продається курка та яловичина, яка постачається з Туреччини. Проте яловичини продається у вісім разів менше, ніж свинини. На замовлення Сергій також продає м’ясо кроля та нутрії. «Більшість моїх покупців — це українці, які переважно звикли до свинини. Взагалі люди дуже консервативні — я їм пропоную спробувати щось нове, а вони не хочуть», – каже колишній атовець.

Крім м’яса, у Баранчику Шоні можна купити крафтові сири українських виробників,  а також соуси з усіх країн світу. Найекзотичніші — з Колумбії, Таїланду, Китаю. «Щоб придбати соуси вже не потрібно їхати далеко. Все вже є в Києві. Однак біда в тім, що люди звикли неякісно харчуватись. Досі люди продовжують їздити на стихійні ринки, де купують обвітрене м’ясо, на якому сиділи мухи, лише тому, що воно на три гривні дешевше. Якраз такі ринки і є моїм головним конкурентом», – говорить Сергій.

Малий бізнес вести легко

Говорячи про малий бізнес, Сергій Райхман відзначає, що нині дуже просто відкрити власну справу. «Достатньо було отримати дозвіл на торгівлю від сільської ради — і все. Сприяє малому бізнесу і мораторій на перевірки. Тому я б рекомендував усім бажаючим спробувати себе у малому бізнесі. Адже малий бізнес дуже гнучкий та еластичний. Нині я, наприклад, продаю м’ясо. Якщо люди одного дня перестануть їсти м’ясо, то я завезу сюди їжу для веганів і буду в виграші. Великому бізнесу так швидко змінитися буде складно», – стверджує бізнесмен.

Нині ж у планах на майбутнє у ветерана — відкриття ще одного м’ясного магазину.

За матеріалами: delo.ua

Читайте також –

Ветерани знову в справі: Veterano Pizza відкрився у Дніпрі в оновленому форматі