Заправка сонцем: як мережа АЗК ОККО забезпечила себе електроенергією на 85% точок

В ході RAU workshop «Сонячні електростанції: ефективність, окупність та як це працює» представник фінансового департаменту мережі АЗК ОККО Віталій Гут розповів про досвід впровадження сонячної генерації: від перших провальних ініціатив щодо «зеленого» тарифу до встановлення сумарно понад 5 МВт потужностей більш ніж на 200 заправках мережі.

Асоціація ритейлерів України спільно з партнером компанією Eco Tech Ukraine 28 березня провела офлайн-зустріч, в ході якої учасники поділилися досвідом інтеграції сонячної енергії в енергозабезпечення ритейлу. Зокрема, з презентацією про власний досвід впровадження СЕС на АЗК мережі ОККО виступив представник фіндепартаменту компанії Віталій Гут. Він розповів про переваги та недоліки встановлення СЕС під власні потреби ритейлера, а також дав поради, як краще вибирати конкретну локацію, з урахуванням тарифів на розподіл та подачу електроенергії. RAU пропонує ознайомитися з основними тезами його виступу.

Доцільність установки

Виходячи із досвіду мережі ОККО, практично кожен ритейлер може встановити у себе на дахах чи де інде сонячні панелі заради часткового чи повного задоволення власних потреб. Це допоможе як підвищити стійкість об’єктів під час блекаутів, так і зекономити на оплаті споживання із загальної мережі. Але щоб отримати вагомий економічний ефект, треба дуже ретельно все розрахувати. Наприклад, перша спроба встановлення сонячних панелей на АЗК з використанням «зеленого тарифу» виявилася невдалою. Пілотний проєкт із семи дахових СЕС сумарною потужністю 123 КВт так і не змогли запустити протягом двох років через певні технічні обмеження та бюрократичні процедури.

Де, коли та скільки

Після першої невдалої спроби в компанії не відмовилися від свого задуму, але більш серйозно підійшли до вибору локації та інших параметрів майбутніх станцій. Так, сам тариф на електроенергію складається з трьох частин: плати за саму енергію, її доставку та розподіл. І в різних регіонах це різні суми. Тому, наприклад, було вирішено ставити СЕС не в Дніпрі, а на Закарпатті. І не по зеленому тарифу (коли держава стимулює виплатами зелену генерацію енергії в мережу), а для самозабезпечення. Згаданий проєкт із семи сонячних станцій на дахах АЗК почав роботу в останній день 2020 року. Виходячи із тогочасних тарифів, інвестиції в розмірі $78 000 мали розрахунковий строк повернення в шість років. Але по факту ці витрати вдалося компенсувати за 3,5 роки. Економія на оплаті електроенергії станом на 29 лютого 2024 року вже перевищила 80% витрат на СЕС. Тому, не чекаючи повної окупності, мережа ОККО в 2021 році оснастила СЕС іще 58 автозаправних станцій.

Через війну цей процес трохи пригальмував, але вже у 2023-му кількість АЗК, оснащених сонячними панелями фактично подвоїлася, склавши 124 об’єкти. До липня 2024 року їх буде вже 205 штук сумарною потужністю більше 5 МВт. Середня окупність цих нових сонячних станцій теж становить приблизно 3-4 роки.

Маючи реальні результати роботи сонячних станцій, в компанії підрахували, що можуть встановити 350 СЕС, тобто покрити 85% всієї мережі АЗК. На це потрібно близько $1,8 млн. Фактична економія від існуючих СЕС станом на початок цього року склала $600 000. Найбільше станцій розташовано в Києві та області (42 точки), на Львівщині (30) та Одещині (12).

Умови відбору перспективних локацій

Одним із найголовніших показників при розрахунках є середньогодинне споживання об’єкту в період з березня по вересень, коли сонячна генерація працює в найбільш типовому режимі. На АЗК цей показник складає 15 кВт до якого додається «запас» в 15-20% генерації СЕС, аби вона лишалася економічно вигідною.

Другий фактор – рівень інсоляції, тобто кількість сонця в тій чи іншій місцевості протягом року. А також розмір енерготарифа, про який ішлося вище. Тобто краще ставити сонячні панелі там, де вони швидше окупляться.

Третій фактор – власне площа даху, де може бути розміщена станція. Може статися так, що під необхідне споживання просто не вистачить місця. Також треба враховувати, що покрівля має бути укріплена або замінена до побудови СЕС, оскільки демонтаж і повторний монтаж будуть коштувати як встановлення «з нуля». І станція буде довше окупатися. Наприклад, бітумна покрівля потребує заміни через шість років і це теж треба закладати в бізнес-план.

Втім, як показує практика, за поточного рівня цін на е/е, номінальна окупність СЕС складає п’ять років.

Також важливим є проведення тендерів на монтаж СЕС із залученням максимальної кількості локальних бізнесів, аби отримати кращу ціну. Ще один елемент – уніфікація обладнання, яка дозволяє команді енергетиків працювати з одним типом інверторів, що також важливо для оптимізації затрат на закупку та обслуговування такого обладнання. Та й масштабуватися буде значно легше.

Недоліки та переваги

При можливості вибору, де встановлювати СЕС, треба пам’ятати, що для станції в умовному полі треба підводити лінію передачі енергії та поставити трансформатори. Плюс витрати на охорону, плата за землю тощо. Станції на дахах не мають цих недоліків. Проте їх важче обслуговувати через необхідність проведення висотних робіт. В містах взагалі немає іншої можливості як ставити СЕС на даху через законодавчі вимоги до розміщення зеленої енергетики. Також в мережі ОККО виявилися дуже низькі витрати на техобслуговування обладнання. За три роки – близько 100 000 грн.