Чому обов’язкові касові апарати не «обілили» ринок техніки та електроніки

Чому обов’язкові касові апарати не «обілили» ринок техніки та електроніки

05.10.2017 08:45
  1454
Ukrainian Retail Association

За майже шість місяців дії закону про обов’язкове використання касових апаратів торговцями складної побутової техніки порушників оштрафували всього на мільйон гривень.

Як пише портал Delo.ua, з 8 травня 2017 року всі продавці складної побутової техніки (в список потрапило більше 300 найменувань товарів), в тому числі інтернет-магазини, зобов’язані продавати техніку, яка підлягає гарантійному ремонту, виключно з видачею фіскального чека.

Приймаючи цей закон, депутати керувалися необхідністю навести порядок на ринку: детінізувати його, перешкодити контрабандному ввезенню холодильників, бойлерів, пральних машин, ноутбуків, смартфонів, іншої великої і дрібної побутової техніки, а також створити рівні умови для всіх гравців. При цьому застосовувати касовий апарат (РРО) зобов’язали навіть платників єдиного податку незалежно від обсягів їх річного доходу.

На думку Державної фіскальної служби (ДФС), такі заходи повинні також збільшити надходження до держбюджету. Аргументи Державної служби захисту прав споживачів були ще зрозумілішими: фіскальний чек з чітким набором інформації про продавця не дозволить останнім ухилитися від відповідальності за неякісний товар або послугу.

Великі офіційні імпортери підтримали такі заходи влади. Адже їм доводилося конкурувати з недобросовісним бізнесом, який ввозив товар нібито для особистого користування без сплати мит, а потім продавав його за нижчими цінами.

Невеликі підприємці, в свою чергу, відразу поспішили заявити, що впровадження обов’язкового РРО стане сильним ударом для їхнього бізнесу. В першу чергу вони нарікали на великі витрати на установку РРО, складності з його обслуговуванням, величезні штрафи за порушення закону, неминуче зростання цін на техніку, закриття свого бізнесу і монополізацію ринку великими гравцями.

Неспроможна ДФС

Фактично ж за півроку прийняте регулювання ринку техніки не принесло ні вигод офіційним імпортерам, ні проблем недобросовісним торговцям. Все тому, що, як часто трапляється в Україні, контроль за виконанням закону кульгає.

Державна фіскальна служба виявилася неспроможною перевірити величезну кількість компаній, які потрапили під регулювання.

Таких, за підрахунками Державної регуляторної служби, виявилося близько 50 000, хоча згідно з даними ДФС їх в п’ять разів менше – близько 10 000.

Згідно з інформацією ДФС, в травні-серпні податківцями було проведено 500 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які продають відповідну техніку та електроніку. За цей період фіскали нарахували штрафи порушникам на загальну суму близько 1 млн грн. І це при тому, що річні втрати бюджету, пов’язані з продажем контрабандної техніки, обчислюються декількома мільярдами гривень.

«У нас дуже мало людей, щоб охопити весь ринок, – пояснює виконувач обов’язків голови відділу фактичних перевірок контролю за готівковими операціями ДФС Станіслав Кубрін. – Нещодавно ми підрахували, скільки потрібно часу, щоб перевірити всі господарські одиниці. Вийшло десь близько 10 років. А враховуючи, що ми можемо нарахувати зобов’язання тільки за останні три роки, можете уявити, яка буде частка тих, хто уникне відповідальності».

Ситуацію могло б виправити майбутнє реформування фіскальної служби, витрати на обслуговування якої в наступному році уряд пропонує збільшити на 45% до майже 12 млрд грн. До того ж Мінфін пропонує не тільки змінити підхід до призначення перевірок, а й забезпечити постійний нагляд і моніторинг роботи фіскалів.

Штрафів порушники поки не бояться

Центр незалежних споживчих експертиз ТЕСТ провів перевірку 20 великих українських інтернет-магазинів і виявив, що 13 з них не видають клієнтам фіскальних чеків, хоча згідно із законодавством зобов’язані це робити. Ці магазини обмежуються товарними чеками або накладними.

Фіскальний чек вдалося отримати лише в семи інтернет-магазинах: 27.ua, comfy.ua, eldorado.ua, foxtrot.com.ua, itbox.ua, moyo.ua і ttt.ua.

Серед магазинів, які не видають фіскальних чеків, citrus.ua, rozetka.com.ua, allo.ua, all-service.com.ua, repka.ua, stylus.ua, aks.ua, city.com.ua, deshevshe.net.ua, f.ua, mobilluck.ua, skidka.ua і telemart.ua. На наданих документах не було всієї інформації про продавця, а без неї споживач не зможе захистити свої права в разі будь-яких складнощів в експлуатації.

Відзначимо, що з тих магазинів, які не видали фіскальних чеків, тільки один був зареєстрований як ТОВ, шість – як фізичні особи-підприємці (ФОП), інші інтернет-магазини видали документи, за якими неможливо встановити форму господарювання. За словами Станіслава Кубріна, це поширена схема, коли великі продавці «ховаються» за ФОП, які працюють за спрощеною системою оподаткування.

«Секрет продажу через ФОП – тут, в першу чергу, ховається контрабандний товар, так як ФОП згідно із законодавством має право не вести облік. Простежити походження товару практично неможливо», – пояснює Кубрін.

Якщо порушники всім відомі, виникає логічне запитання: чому фіскальна служба їх не перевіряє і не карає? Станіслав Кубрін відповідає коротко: в податковій про них знають, але відповідальність за невидачу чека, згідно із законодавством, не суттєва (в разі першого порушення підприємець зобов’язаний заплатити 1 грн). Тому будь-які зусилля перевіряючих ідуть нанівець.

«Ми приходимо на перевірку, нам кажуть:« Скільки штраф? 1 грн? Тримай 5 грн і йди звідси», – розповідає в.о. глави відділу фактичних перевірок контролю за готівковими операціями ДФС.

Податківці мають право застосувати штраф у розмірі 100% від обсягу проданих з порушенням товарів, але тільки в тому випадку, якщо прийдуть з повторною перевіркою до підприємця протягом 12 місяців. «Але у нас навряд чи вистачить часу обійти всіх хоча б в перший раз», – розводить руками Станіслав Кубрін.

Ще одна проблема полягає в можливості легко уникнути відповідальності. «Якщо навіть відповідальність буде великою, але не буде механізму залучення до неї, ми отримаємо ситуацію, аналогічну тій, коли вас б’ють хулігани, а ви у відповідь їм зачитуєте Кримінальний кодекс», – нарікає Микола Рехлицький, юрисконсульт компанії Samsung Україна, член Європейської Бізнес асоціації.

Без РРО можуть працювати тільки “безготівковці”? ДФС вважае, що ні

Офіційні імпортери скаржаться в першу чергу на інтернет-магазини. Мовляв, законодавство про РРО має кілька варіантів тлумачення. Тому магазини, де покупець попередньо переводить гроші за товар на карту, нехтують нормою і не проводять розрахунки через касовий апарат. Адже в такому випадку не відбувається передачі готівки в момент отримання товару.

У фіскальній службі відповідають цілком однозначно: РРО можна не застосовувати виключно в разі чисто безготівкового розрахунку – коли кошти переводяться з одного на інший розрахунковий рахунок в банку.

«У законі є таке поняття як «місце розрахунку». Під ним мається на увазі, в тому числі, місце отримання товарів, попередньо оплачених покупцем за допомогою платіжної картки, – говорить Станіслав Кубрін. – Тому навіть якщо товар оплачується за допомогою платіжної картки, все одно буде місце, де покупець його фізично отримає. Наприклад, відділення Нова пошта або офіс продавця». Тому продавець зобов’язаний і цю операцію проводити через касовий апарат, додає чиновник. Варіантів видачі фіскального чека покупцеві може бути кілька: роздрукований документ можна вкладати в посилку, а можна укласти договір зі службою доставки, яка буде видавати чек і на покупку, і на свої послуги.

Кешбек як інструмент детінізації

Але є ще один нюанс – у покупця немає ніякої гарантії, що виданий магазином документ дійсно є зареєстрованим в податковій фіскальним чеком. «Є тисячі принтерів, які можуть друкувати нібито фіскальні чеки, і ви не зможете перевірити його справжність», – говорить експерт групи «Податкова реформа» реанімаційного пакету реформ Ілля Несходовський.

В.о. заступника голови Держспоживслужби Лілія Стіренко при цьому констатує: «Кількість скарг на інтернет-магазини зростає (463 за весь 2016 рік проти 539 – за перше півріччя 2017 року), а відсоток задоволення цих скарг – менше 1%. Проблема в тому, що нам не вистачає інформації про продавця в розрахунковому документі. В результаті ми змушені звертатися в ДФС і Нацполіцію з проханням допомогти знайти потрібний суб’єкт господарської діяльності».

Виходом із ситуації, на думку експерта реанімаційного пакету реформ, може стати можливість покупця перевіряти кожен документ у фіскальній базі податкової.

«Якщо такий чек є в базі, покупець отримує повний захист своїх прав. А якщо ні, то по відношенню до продавця спочатку проводиться камеральна перевірка і він повинен сплатити штраф. Якщо він цього не робить проводиться фактична перевірка, а споживач отримує не тільки сам товар, а й 100% покриття його вартості, – розповідає Ілля Несходовський. – Адже поки ми не зацікавимо споживача вимагати чек, він його вимагати не буде».

Користь подібного механізму кешбеку відзначають і офіційні імпортери. «Сьогодні у Верховній Раді зареєстрований законопроект №6757, оскільки саме споживча вимогливість може змусити недобросовісних продавців вийти з тіні, – каже Софія Арасланова, генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки».

У свою чергу Європейська Бізнес Асоціація обіцяє підтримку законопроекту №6754, який зобов’язує інтернет-магазини вказувати на своєму сайті інформацію, яка дозволить ідентифікувати продавця і встановлює відповідальність за відсутність цих даних.

ДжерелоDelo.ua

Читайте також – 

Продаж «складної техніки» тільки з фіскальними чеками: що це означає для магазинів і покупців


До останніх новин До популярних новин Підтримати редакцію

Поділіться цією новиною в соціальних мережах


Читайте також

Усі новини ринку