Що входить в споживчий кошик українця: реальний стан та соціальні виклики

Споживчий кошик українця — це офіційно затверджений державою перелік товарів та послуг, необхідних для мінімального рівня життя. Як пише аБізнес, його структура охоплює продукти харчування, непродовольчі товари та послуги, відображаючи базові потреби громадян. Проте чи відповідає він реальним потребам українців у 2025 році?

Основні складові споживчого кошика

До продуктової частини споживчого кошика на одну особу на місяць входять:

• Хліб — 8,2 кг;
• М’ясо — 5 кг;
• Молочні продукти — 18 л;
• Яйця — 18 шт;
• Овочі — 10 кг, фрукти — 3 кг;
• Цукор, жири, крупи — в мінімальних кількостях.

Серед того, що входить в споживчий кошик українця, є й непродовольчі товари. Зокрема, одна пара зимового взуття на три роки, куртка на чотири роки, побутова техніка (холодильник, телевізор, пральна машина) з довгими термінами експлуатації. З послуг — комунальні платежі, транспорт, базове лікування, зв’язок, мінімальні витрати на освіту та культуру.

За останні роки вартість споживчого кошика зросла майже вдвічі — з 274 грн у 2019 році до 455,50 грн у 2024 році. Але натуральний склад при цьому залишився незмінним, що свідчить про його відставання від реальних умов життя. Основну частку витрат (понад 70%) займають їжа і базові товари, що відповідає лише першому рівню піраміди потреб Маслоу — фізіологічним потребам.

Поточний стан споживчого кошика в Україні наочно демонструє, що більшість витрат домогосподарств зосереджена на базових фізіологічних потребах — харчуванні, гігієні та комунальних послугах. У такій ситуації витрати на житло, що є другим рівнем піраміди потреб (безпека), набувають особливої ваги, адже забезпечення доступного житла стає викликом для більшості українців. Водночас ціни на житло в Україні в залежності від регіону відрізняються.

Експерти застерігають: суттєвого покращення ситуації на ринку нерухомості до кінця 2025 року очікувати не варто. За словами аналітиків, ціни продовжать зростати — як на первинному, так і на вторинному ринках. Основною причиною цього є збільшення собівартості будівництва: дорожчають матеріали, зростають витрати на логістику та робочу силу.

Ці тенденції підкріплюються не лише внутрішніми чинниками, а й макроекономічними прогнозами. Міжнародний валютний фонд попереджає про складну економічну ситуацію в Україні, що також впливає на рівень інвестицій та вартість ресурсів. У результаті житло для багатьох українців стає менш доступним, що підкреслює необхідність державної участі у підтримці будівельної галузі та забезпеченні соціального житла.