Інтернет-магазини масово порушують закон про споживче інформування – дослідження

Громадська організація “Молодь за права споживачів” дослідила 60 українських інтернет-магазинів з продажу техніки, одягу та парфумів на предмет відповідності їх діяльності законодавству у сфері захисту прав споживачів. Як повідомляє прес-служба організації, висновки дослідження виявилися негативними.

“Розхвалювати свій товар онлайн-продавці стали краще, а відповідати за якість оформлення гарантійних зобов’язань, видавати законом встановлені розрахункові документи – ні. Згідно моніторингу цього року готовність видавати фіскальний чек задекларували 25% онлайн продавців, це лише на 3% більше від минулорічних показників, коли норми про обов’язковість фіскального чеку ще не було”, – прокоментувала результати дослідження активіст руху “Молодь за права споживачів” Ольга Фреюк.

За її словами, особливо здивувала реакція онлайн продавців на запит розрахункового документу на техніку з гарантійним талоном, яка з травня 2017 року продається з фіскальним чеком.

“Спостерігались  випадки розгубленості консультантів, які чують це запитання, хоча вже майже рік вони повинні реалізовувати складну техніку, яка підлягає гарантійному обслуговуванню виключно через касовий апарат”, – відзначила Фреюк.

Моніторинг онлайн-магазинів одягу показав, что характеристики товару були відсутні аж у 70% перевірених гравців.

Зокрема, були відсутністі дані країни-виробника, склада виробу,  розмір та не достовірне відображення кольору виробу. Більше третини сайтів не було оцінено по всім критеріям, адже ніхто не відповідав на дзвінки. Консультанти 30% інтернет-магазинів, що продають косметику, не змогли відповісти на питання щодо продукту.

На думку виконавчого директора Української Асоціації прямого продажу Надії Бедричук, особливо легко недобросовісні практики в сфері торгівли розповсюджуютсья в інтернеті.

“Споживач не завжди розуміє, на якому сайті він знаходить потрібну продукцію – на сайті омніканальної компанії чи на маркетплейсі, де допускається перепродаж косметичної продукції фізичними особами. Відповідальність фізичних осіб в контексті прав споживачів є відносно невисокою”, – говорить Бедричук. Її слова підтверджують й представники кіберполіції України.

За інформацією правоохоронців, в 2016-2017 роках кількість постраждалих і об’єктивна кількість злочинів в сфері інтернет-торгівлі зросла майже на 40%.

“Серед причин зростання можна відзначити збільшення кількості користувачів у мережі інтернет. Не кожен з покупців знає як перевірити мінімальну інформацію про продавця. Крім того, наявність різних схем оплати унеможливлює встановлення особи”, – сказав заступник начальника управління Департаменту кіберполіції Національної поліції України Олег Заворотній.

Він зауважив, що кількість звернень щодо інтернет-шахрайства постійно зростають: в 2016 році їх було близько 15,8 тис., тоді як станом на жовтень 2017 року їх кількість перевищила 18,7 тис. За словами Заворотнього, закон «Про електронну комерцію» не містить вимог щодо  чіткої ідентифікації конкретного продавця товарів, що фактично унеможливлює захист прав споживачів, перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами електронної комерції.

Внаслідок недоліків законодавства недобросовісні інтернет-магазини не розміщують інформацію про продавця, а при отриманні споживачами товарів, замовлених через мережу інтернет, їм не надаються  розрахункові документи встановленої форми.

“У законодавстві про електронну комерцію мінімально виписані моменти про гарантії, про повернення товару чи коштів. А на практиці у нас немає дієвого механізму. Україні необхідно поліпшити законодавство про захист прав споживачів у сфері електронної комерції, зокрема зобов’язати інтернет-магазини вказувати повну контактну інформацію на своїх сайтах”, – впевнений Заворотній.

Читайте також –

Які інтернет-магазини порушують права споживачів – дослідження центру ТЕСТ