Рейдери в степах України: чому відбуваються захоплення підприємств

Наталія Осадча, співзасновник S&P Investment Risk Management Agency, про основні чинники ризику, найбільш типові помилки і можливостях захиститися від рейдерів.

Проблема незаконного захоплення контролю над підприємством – рейдерство – в останні роки стала знову актуальною. Розквіт рейдерства в Україні припав на нульові роки, а ось початок 2010-х був відносно спокійним. У цей період єдиними рейдерами в країні була «сім’я» президента-втікача Віктора Януковича і його наближені. Вони не обтяжували себе дотриманням будь-яких формальностей, а повністю підконтрольні «донецькому клану» прокуратура, суди, СБУ і МВС зводили нанівець можливість власників відстояти свій бізнес. Після Революції Гідності ситуація дещо покращилася, але проблема силового захоплення контролю і незаконної передачі прав власності залишається актуальною. Хороша новина – зараз принаймні є можливість спробувати відстояти свої інтереси.

Як підстрахуватися від спроби рейдерського захоплення і що робити, якщо атака вже почалася, RAU розповіла Наталія Осадча, співзасновник S&P Investment Risk Management Agency.

– Як часто і чому в Україні відбуваються рейдерські захоплення? З чим це пов’язано?

– У наші дні рейдерство в Україні, на жаль, стало нормою і майже невід’ємною складовою ведення бізнесу. Особливо ця проблема зачіпає сферу рітейлу та нерухомості. Тільки за останні кілька років були здійснені десятки захоплень об’єктів комерційної нерухомості (можна згадати ситуацію з львівським ТРЦ Victoria Gardens і київським ТРЦ SkyMall – ред.). Деякі з них стали настільки резонансними, що стали якимись маркерами України як інвестиційно-ризикованої держави. Аналізуючи нинішню ситуацію в країні, я не бачу передумов для зменшення рейдерських захоплень найближчим часом.

З причин, які сприяли появі та розвитку даного явища, можна виділити:

1. Нестабільну політичну ситуацію в Україні, часту зміну високопоставлених чиновників, керівників правоохоронних органів і так далі;
2. Корупцію на всіх рівнях, в тому числі, в правоохоронних органах і судах;
3. Здійснення рейдерських атак із залученням державних і правоохоронних органів;
4. Відсутність реального механізму і практики притягнення до кримінальної відповідальності за рейдерство;
5. Відсутність культури ведення чесного бізнесу. Важливим фактором в даному аспекті є неготовність бізнесменів, які ведуть бізнес в Україні, «грати» чесно.

– Які помилки найчастіше допускають українські компанії в подібних ситуаціях?

– Кожне рейдерське захоплення унікальне. Вкрай рідко зустрічаються два однаково організованих і реалізованих захоплення. Це як бій, сценарій якого змінюється в залежності від тактики супротивника. Проте, виходячи з нашої практики, можна виділити загальні тенденції і характеристики, які можуть послужити причиною рейдерського захоплення.

Перше, про що важливо пам’ятати – те, що об’єктом рейдерського захоплення стають не всі підприємства. Його причиною можуть бути наступні обставини:

1. Наявність у власності компанії великого об’єкта нерухомості і/або об’єктів інтелектуальної власності, а також бізнесу в будь-якому вигляді, який приносить стабільний дохід;
2. Наявність у підприємства помилок/обставин, які можуть послужити причиною захоплення. Саме це спонукає рейдерів атакувати, ототожнюючи підприємство з легкою здобиччю.

Будь-яке рейдерське захоплення розраховане на швидкість. Атака цікава замовникам тільки за умови максимально швидкого проведення, перш за все, з «фінансової» точки зору. Первинна мета рейдерів – отримання повного фізичного контролю над об’єктом, вторинна – отримання фінансового контролю. В такій ситуації рейдеру вже не важливо, як довго триватиме конфлікт, адже він використовує не особисті ресурси, а кошти захопленого об’єкту. «Жертва» атаки буде «знекровлена» і їй доведеться вкладати в цю «війну» як особисті, так і позикові кошти. Так, протистояння може тривати роками, протягом яких рейдер буде продовжувати отримувати дохід від захопленого об’єкту.

В цілому, захист від серйозної рейдерської атаки – процес довгий і фінансово затратний. Одна наша справа щодо захисту від захоплення великого об’єкта нерухомості в Києві тривала п’ять років. Об’єкт був повернений під контроль нашого клієнта, але його фінансові втрати виявилися колосальними. Далеко не кожна компанія може фінансово витримати таку битву. Наш кейс швидше був винятком.

Як показує практика, якщо рейдер «заходить» на об’єкт і отримує контроль над фінансовими потоками, він робить «маніпуляції», через які усунути його з цього об’єкта практично неможливо. Не варто забувати, що великі рейдерські захоплення здійснюються за активної участі правоохоронних і/або державних органів, що суттєво ускладнює спроби повернення неправомірно захопленого об’єкту.

Яскравим прикладом всього вищезгаданого є гучний кейс компанії Arricano. Ведучий девелопер торгових центрів уже понад п’ять років безуспішно намагається повернути собі контроль над ТРЦ Sky Mall. Незважаючи на те, що Arricano має на руках численні рішення Лондонського Комерційного Арбітражного Суду, виконати їх на даний момент в Україні практично неможливо. Особливо ускладнює процес те, що в конфлікт залучені чиновники на досить високому рівні.

– Як рітейлеру захистити свій бізнес?

– Якщо бізнес-проект здійснюється в партнерстві, ще на «стадії нуль» варто уважно поставитися до формування коректних «правил гри». Необхідно відразу прорахувати і правильно побудувати систему «стримувань і противаг», яка унеможливить або зробить невигідними «зраду» і/або захоплення бізнесу одним з партнерів. За статистикою, одним з найпоширеніших видів рейдерства є той, який починається з корпоративного конфлікту.

Тому наша основна порада полягає в наступному: ще на стадії обговорення бізнес-проекту підходити до питання інвестування фундаментально. Це допоможе інвестору значно мінімізувати репутаційні та фінансові втрати в майбутньому.

– Профілактика: чого краще уникати?

– Перше: ігнорування/не оскарження результатів перевірок контролюючих органів, які встановили факт неправомірних дій підприємства, на якому зареєстрований об’єкт.

Друге. Ігнорування порушення кримінальної справи відносно контрагента, який продав об’єкт нерухомості і/або посадової особи/органу, що прийняв рішення про продаж об’єкта нерухомості. Видача слідству оригіналів правовстановлюючих документів.

Третє. Видача підприємством, на якому зареєстрований об’єкт нерухомості, боргових цінних паперів зі строком платежу «за пред’явленням».

Четверте. Первинна приватизація об’єкта нерухомості і/або викуп об’єкта у органів державної влади/місцевого самоврядування без реалізації такої схеми мінімізації юридичних ризиків.

П’яте. Непереоформлення правовстановлюючих документів на об’єкт і/або статутних документів: не змінено назву підприємства, не отримане нове свідоцтво на право власності, не змінені технічні характеристики об’єкта після проведення реконструкції і т.і.

Шосте. Передача частини корпоративних прав підприємства, на якому зареєстрований об’єкт, третім особам: директорам, голові правління тощо.

Сьоме. Розподіл часток між бізнес-партнерами за принципом «60/40» або «51/49» в тому випадку, якщо керівник підприємства перейшов на сторону учасника – власника 51-го% статутного фонду.

Восьме. Купівля-продаж корпоративних прав підприємства, на якому значився об’єкт нерухомості (викуплений у держави), без належної оцінки юридичних ризиків. Відсутність процедур щодо мінімізації ризиків.

Дев’яте. Суто юридичні помилки/неточності при веденні бізнесу, особливо при укладанні угоди і/або після її укладення.

Читайте також –

ТРЦ Victoria Gardens повідомляє про нову спробу рейдерського захоплення