Інна Хомич, Нова пошта: Ринку e-commerce потрібно зелене світло

Синергія онлайн-торгівлі, доставки і фінансових послуг якщо не призведе до українського економічного дива, то гарантовано послужить тригером для розвитку суміжних бізнесів.

Як пише директор з правових питань Нова пошта Інна Хомич у колонці для видання Новое Время, розвиток можливо за умови, що електронній торгівлі і всім її складовим дадуть дорогу. Поки ж у влади немає глобального розуміння, як зробити так, щоб робота цих ринків приносила вигоду громадянам, бізнесу і країні. Більшість законодавчих ініціатив, пов’язаних з ринком e-commerce, – спроби його зарегулювати, взяти під контроль або забезпечити вигідні умови окремим гравцям.

Тільки за останні місяці в парламенті зареєстрували цілий пул законопроектів, які дають тривожний сигнал. Під виглядом правильної ідеї – детінізації імпорту та розрахунків у сфері торгівлі – проходять проекти законів, що захищають інтереси великих мережевих рітейлерів. У разі їхнього прийняття ці закони слугуватимуть перешкодами для ринку електронної комерції.

Щоб зрозуміти, що своїми діями держава створює перешкоди для e-commerce, досить поглянути на ті ініціативи, які вже реалізовані або активно просуваються зараз.

З кінця минулого року всі “єдинщики”, які продають складну побутову техніку, що підлягає гарантійному ремонту, зобов’язані застосовувати РРО. При цьому, права споживача закон захищає тільки за наявності чека РРО. Тобто, контролювати дотримання закону в цій частині держава зобов’язала покупця.

Паралельно ініціювали зниження безмитного митного ліміту на імпорт товарів з €150 до €22. До реєстрації законопроекту в Раді справа не дійшла, оскільки отримала широкий негативний резонанс. Але його бенефіціари, великі офлайн-мережі, через нові законопроекти просунули інше нововведення. Обмежити ліміт безмитного і безподаткового ввезення до €150 на місяць, а не на день, як зараз. А сумарна вага таких товарів не повинна перевищувати 30 кг на місяць.

На думку авторів, так виглядає детінізація імпорту. Боротьба з контрабандою – це, безумовно, необхідно, але в такому вигляді ця боротьба більше спрямована на онлайн-магазини. Автори цих ініціатив фактично вважають, що онлайн-рітейлери ввозять товар з порушенням митних правил.

Цим дискредитується сама ідея e-commerce як чесного бізнесу. В результаті, споживачі втратять можливість заощадити при купівлі якісних товарів за кордоном.

Щоб дійсно боротися з безмитним ввезенням товарів для подальшого їх перепродажу, потрібно виявляти конкретні факти таких порушень і притягати винних до відповідальності. Поки що це виглядає, як звинувачення всього e-commerce в тому, що він порушує митне законодавство і ухиляється від сплати податків.

Що відбувається далі? Посилення відповідальності за невикористання РРО. У липні в парламент подають законопроект №6757 про детінізацію розрахунків у сфері торгівлі та послуг. Серед іншого, в ньому пропонують повернути кращу практику авторитаризму: українцям пропонують доносити на недобросовісних продавців. Згідно з проектом закону, споживач, який знайшов невидачу чеку на суму від 850 грн і направив скаргу в ДФС, отримає 100% вартості покупки.

Компенсацію хочуть виплачувати за рахунок стягнутих до бюджету штрафів, а ці самі штрафи планують збільшити вдвічі. Погодьтеся, таке посилення каральних заходів виглядає дуже дивно для країни, яка декларує курс на лібералізацію ведення бізнесу.

Все це відбувається на тлі того, що держава вже кілька років не може врегулювати питання застосування РРО під час оплати споживачем товару не в момент його відвантаження, а в момент доставки, та ще й третьою особою. Жоден закон не дає відповіді на питання: як бути з видачею чеку, якщо товар відвантажено в один день, а оплата пройшла через день, два, три? Що робити з так званим касовим розривом?

Можливість направити споживачеві електронний розрахунковий документ не передбачається, хоча це було б логічно. Загальна позиція держави виглядає неконструктивною. Контроль і санкції посилюються, а зрозумілий механізм застосування РРО за дистанційної торгівлі досі відсутній.

Крім ініціатив по РРО, у творців законів є інші ідеї. Наприклад, закривати сайти онлайн-магазинів без рішення суду (законопроект №6754), що нібито допоможе ідентифікувати продавця під час торгівлі через інтернет.

При цьому, Держпродспоживслужба отримує розширені повноваження і важелі впливу. Використовувати їх вона зможе тільки для онлайн-торговців. Але ж є ще інші способи торгівлі – ринки, офлайн-роздріб?! Складається враження, що тільки інтернет-майданчики можуть порушувати права споживачів в Україні, а офлайн-мережі такого не допускають.

З таким курсом законотворчої діяльності розвиток e-commerce в Україні під загрозою. За даними E-commerce Foundation, наш ринок онлайн-торгівлі зростає швидше за всіх в Європі, а в усьому світі онлайн займає міцні позиції там, де раніше панував офлайн.

До такого перспективного ринку як електронна комерція потрібно підходити без упередженості. Потрібно вивчити його і дати розвиватися. Це можливо, якщо встановити чіткі та прийнятні правила гри. Поки що ж спроби його врегулювати виглядають, як відсилкая до совкових законів. Написані під торгівлю офлайн, пошту СРСР і монополію держави на здійснення поштових переказів.

Джерело: Новое Время

Читайте також –

Новини логістики і e-commerce: Zakaz.ua, Vodafone Украина, Meest Express, Нова пошта та інші