Чути один одного: чому український бізнес і контролюючі органи мають працювати за одними правилами

В ході RAU Expo 2025 провідні компанії ритейлу відкрито й доволі емоційно обговорювали з представниками державних органів те, як бізнесу та державі перейти до якісного партнерства.

Учасниками дискусії стали перший заступник голови Державної податкової служби України Леся Карнаух, заступник міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Циборт, в. о. директора Бюро економічної безпеки України Сергій Перхун,⁠ голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Ткачук, координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман, директорка з корпоративних питань мережі мультимаркетів Аврора Інна Бойчук, CEO Intertop Ukraine Сергій Бадрітдінов. Модератором виступив керівник відділу Government Relations RAU Олексій Француз. У фокусі дискусії була сучасна регуляторна політика та детінізація економіки як основа сталого розвитку бізнесу в Україні. RAU пропонує основні тези.

Про цифрову дерегуляцію

За словами Олександра Циборта, бізнес сьогодні вимагає від держави не тільки зменшення кількості регуляцій, але й прозорості (читай – зрозумілості) та передбачуваності дій. В Мінекономіки при побудові будь-яких цифрових рішень спочатку проводять реінжиніринг всіх процесів. Зокрема, переосмислення самої необхідності отримання певних ліцензій чи дозволів, аби в результаті отримати швидкий, зручний та прозорий інструмент для ведення бізнесу. Й відповідно, знизити регуляторне навантаження на компанії та одночасно підвищити якість державного контролю.

В міністерстві бачать свою стратегію розвитку в переході на ризик-орієнтований підхід у регуляції, коли за допомогою штучного інтелекту та спеціальних dash-board визначаються «червоні прапорці», які можуть свідчити про потенційне порушення. Й лише тоді контактувати з бізнесом.

Аби краще розуміти проблеми, з якими стикаються українські компанії, в Мінекономіки запустили проєкт «Пульс». Тут залишили свої відгуки та пропозиції вже більше 130 000 представників української бізнес-спільноти. Саме таку співпрацю, засновану на спільних даних, в Мінекономіки вважають дуже перспективною й закликають, в тому числі ритейлерів, до активної взаємодії.

Про покращення податкових методів контролю

Своєю чергою в Державній податковій службі добре розуміють значення ритейлу, як одного з основних наповнювачів державного бюджету. За січень-травень 2025 року ДПС перевиконала показники розпису Мінфіну на 11%, й зокрема ритейлери забезпечили 51,1 млрд грн надходжень.

Водночас 16 500 фактичних перевірок за цей період показують типові порушення, зокрема й в ритейлі. Наприклад, за словами Лесі Карнаух, серед порушень, виявлених під час перевірок, фіксуються фіктивні чеки, продаж товарів без застосування РРО/ПРРО, дроблення бізнесу шляхом залучення ФОП. Але ситуація потроху змінюється на краще: за п’ять місяців поточного року на 23,9% зросли виторги через РРО.

Податківці також фіксують виведення прибутку в низькоподаткові юрисдикції через заниження експортної ціни та виплату роялті, наприклад за ПЗ, зареєстроване на іноземну компанію. Як відзначила Леся Карнаух, ДПС розуміє, для чого це робиться і це є предметом спільної роботи з правоохоронними органами, зокрема, у випадках виплати зарплат в конвертах податківці звертаються за допомогою до БЕБ.

На думку заступниці голови ДПС, податківці мають спільно з бізнесом припиняти типові порушення у сфері ритейлу. Оскільки це не питання виконання показників, а того, чи матиме гроші держава на освіту, медицину та власне свій захист.

Приклади ефективної співпраці з бізнесом вже є. Так, завдяки проведенню керівництвом податкової зустрічей з бізнесом вдалося напрацювати низку змін до постанови №1165 щодо зупинення реєстрації податкових накладних. Це вже дало змогу зменшити відсоток заблокованих податкових накладних, а впровадження нових змін значно скоротять їх кількість.

Погляд правоохоронців і захисників прав споживачів

В БЕБ теж готові чути конструктивну критику. Основні завдання – виявити найбільші ризики для бюджету, та запропонувати шляхи їх усунення чи мінімізації. А також запобігати іншим економічним правопорушенням та відшкодовувати завдані державі збитки. Сергій Перхун теж бачить великий потенціал у спілкуванні з представниками бізнесу заради покращення ситуації з детенізацією економіки.

І тут ще багато роботи. За словами Сергія Ткачука, перевірки виробників молока та м’яса в країні показали, що 50% виробництва по деяких напрямках знаходиться в тіні. Якщо минулого року з 10 000 перевірок Держпродспоживслужби 8000 було здійснено за ініціативою самих компаній, то вже цього року через скасування мораторію на перевірки по ринковому нагляду статистика буде трохи іншою.

Про розмір тіньової економіки

Оцінити розмір «тіні» та успіхи в її подоланні допоміг координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. За його даними, щоквартальний аналіз по підакцизних товарах (з урахуванням сезонності, обсягів виторгу, кількості населення тощо) показує, що в 2023 році втрати бюджету по цій групі складали 45-48 млрд грн. Тепер цифри трохи менші – 35-38 млрд грн.

Експерти аналізують по семи галузях економіки середнє податкове навантаження та розмір зарплати персоналу у топ-30 компаній на ринку. За їх даними, на ринку пального два роки тому податкове навантаження в певних мережах АЗК було на рівні 0,2-0,7 грн/л, а тепер – вже більше 2 грн/л. Це результат спільних зусиль БЕБ, податкової та інших органів влади. Проте на паливному ринку й досі лишаються «мінімізатори» податків. Схожа картина спостерігається й у царині середніх зарплат, на що суттєво вплинули нові критерії для бронювання працівників. В паливній галузі вони вже вищі за 20 000 грн.

На відміну від ринку палива торгівля технікою та електронікою викликає серйозне занепокоєння. Якщо у «білих» компаній податкове навантаження складає 3-3,5% від обороту, то в деяких гравців воно не перевищує 0,1-0,5%. Те ж саме стосується і зарплат, які у лідерів ринку досягають вже 70 000 – 100 000 грн, а в інших є оклади по 7000 – 10 000 грн. І це є прямим дороговказом для контролерів – куди варто навідатися з перевірками.

Що турбує українських ритейлерів

Але окрім тіньових загроз чесній конкуренції ритейлери називають найбільшим викликом постачання напряму споживачам товарів з іноземних маркетплейсів.

Директорка з корпоративних питань мережі мультимаркетів Аврора Інна Бойчук називає це фактично легалізованою контрабандою, через яку в 2024 році держава втратила більше 20 млрд грн. І цей фактор буде лише посилювати свій вплив, особливо після виходу в Україну нових міжнародних маркетплейсів. Це ставить наших виробників і ритейлерів у нерівні умови. Відтак, за прикладом інших країн, було би варто скасувати звільнення таких посилок від оподаткування.

«Якщо ми не будемо платити податки – тут буде Рязань!» – емоційно підтримав колегу CEO Intertop Ukraine Сергій Бадрітдінов. Це треба розуміти всім українцям, і ФОП у тому числі, на яких, наприклад, оформлюють орендовані площі в ТРЦ. Оскільки більшість коштів, зібраних державою, направляється на оборону від ворога. Тому потрібно змінювати ставлення до сплати податків і спільними зусиллями будувати рівні умови роботи для всіх учасників ринку. Інакше ворог забере все, що «зекономили».

Про можливі спільні дії

Серед можливих рішень для покращення ситуації Сергій Бадрітдінов пропонує застосувати сучасні технічні рішення для фіскалізації ритейлу, оскільки реформа спрощеної системи оподаткування не знайде політичної підтримки. Мова йде про вже згаданий ризик-орієнтований підхід, коли збір аналітичних даних про продажі дозволяє визначити конкретні магазини для перевірки. Додатково державні контролери можуть спільно взятися за перевірку оборотів мереж, де найнижчі зарплати й вірогідно існують виплати в конвертах. Власне, в ДПС уже почали звіряти дані на кадрових порталах з податковою звітністю компаній й скоро розсилатимуть так звані «листи щастя». Також податківці за допомогою нещодавно впровадженої системи Big Data TP для контролю за трансфертним ціноутворенням мають змогу одразу формувати перелік ризикованих суб’єктів.

Своєю чергою великі оператори можуть організувати виплату кешбеку чи лотерею на фіскальних чеках аби стимулювати громадян вимагати такий чек, а не папірці, лише схожі на нього. Для цього можна використати досвід Казахстану та Узбекистану, де навіть на базарах видають чеки.

Нарешті треба відміняти пільгу de minimis на закордонні посилки, оскільки Китай та Польща вже вибудували цілу бізнес-модель з постачання в Україну дешевих товарів з маркетплейсів без сплати ПДВ. Тільки минулого року сюди зайшло 100 млн поштових відправлень, а цього року може бути вдвічі більше. Оскільки Україна лишилася чи не єдиною в світі, де немає оподаткування дешевих посилок.

Важливо зазначити, що всі учасники зустрічі були конструктивно налаштовані на співпрацю. Зокрема, представники держави неодноразово підкреслювали, що охоче користуються допомогою бізнесу у виявленні правопорушень та покращенню регуляцій. Бо головне – це довіра між бізнесом і владою, щоб можна було створити однакові правила гри для всіх учасників ринку, в тому числі іноземних.