“Не жіноча” справа: як велика війна вплинула на гендерне співвідношення в ритейлі

Повномасштабна війна в Україні стала каталізатором змін у багатьох сферах, зокрема й у гендерному співвідношенні на робочих місцях. Через мобілізацію чоловіків жінки почали активно опановувати професії, які традиційно вважалися чоловічими: водіїв вантажівок, охоронців та обвалювальників м’яса. Як змінилася ситуація в українському ритейлі та які нові можливості відкрилися для жінок – читайте в матеріалі RAU.

Як змінилась економічна активність жінок

Повномасштабна війна в Україні стала каталізатором змін у багатьох сферах, зокрема й у гендерному співвідношенні на робочих місцях. Зокрема, через мобілізацію до лав ЗСУ значно збільшився дефіцит кадрів у професіях, які традиційно вважались чоловічими, тому жінки стали опановувати нові професії як то водіїв вантажівок, охоронців чи обвалювальників м’яса. 

За даними компанії robota.ua гендерне співвідношення серед пошукачів роботи за підсумками 2024 року виглядало наступним чином: 51% чоловіків та 49% жінок, тоді як у довоєнний 2021 рік це відсоток жінок, які шукали роботу був на 7% нижчий.

Аналітичні дані станом на лютий 2025 належать компанії robota.ua

Дослідження Youcontrol говорить про те, що жінки стали значно активнішими у підприємницькій сфері: у 2024 році 6 із 10 ФОП відкрили жінки (61%). Цей показник зріс у порівнянні із 2023 роком, тоді кількість відкритих ФОП жінками становила майже 58%. 

General manager компанії Fillin Дмитро Карпенко зазначає, що через війну та мобілізацію багато чоловіків залишили свої робочі місця, що спонукало бізнес до перегляду кадрових стратегій. Як наслідок, більше жінок обіймають керівні посади, працюють у технічних спеціальностях і беруть на себе ширше коло обов’язків. 

“Водночас багато жінок виїхало за кордон або взяло на себе одноосібну відповідальність за родину, що обмежило їхню економічну активність. І хоча попит на дистанційну роботу збільшився, що дозволило частині жінок поєднувати професійні задачі з доглядом за дітьми, а державні та міжнародні програми з перекваліфікації й підтримки підприємництва також дають свої результати, – гендерна диспропорція на ринку праці все ще залишається відчутною”, – зазначає експерт.

Як змінилась ситуація в ритейлі

Повномасштабна війна та мобілізація чоловіків призвела до певних змін в кадровій політиці українських ритейлерів та збільшення найму жінок. І хоча деякі компанії відзначають, що гендерне співвідношення в їх компаніях за останні три роки не змінилось, інші відзначають збільшення кількості саме жінок серед своїх працівників. 

Розглянемо конкретні цифри та тенденції на прикладі кількох українських компаній.

У мережі мультимаркетів Аврора відсоток жінок у загальній чисельності зріс з 77,9% до 81,5%. 

Керівник HR-департаменту компанії Епіцентр К Олег Плахтій відзначив, що з початку повномасштабного вторгнення гендерне співвідношення в компанії зазнало суттєвих змін. Доля чоловіків, працевлаштованих в компанії, скоротилася майже на 5 відсоткових пунктів – з 60,5% у січні 2022 року до 55,7% у лютому 2025-го. Відповідно, частка жінок в зазначений період зросла з 39,5% до 44,3%.

Кадрова структура Suziria Group також зазнала певних трансформацій. До початку повномасштабної війни частка жінок у Suziria Group становила 37%, а зараз цей показник зріс до 44%. “У MasterZoo, де традиційно працювало більше жінок, їхня частка сягнула з 72% до 84%. Загалом у групі компаній Suziria Group працює майже 2300 осіб”, – повідомили в прес-офісі групи компаній Surizia Group.

В АТБ-Маркет кількість жінок збільшилася приблизно на 1000 осіб, сягнувши 35 868, тоді як кількість чоловіків становить 20 412.

В компанії WOG відзначають, що гендерне співвідношення за час війни у її структурі змінилось не суттєво. Так, у 2022 році кількість чоловіків становила 49,53 %, жінок –  50,47 %, зараз – 47,66 % чоловіків та 52,34 % жінок.

В Ukrnafta повідомили, що за останній рік в компанії було закрито понад 3 000 вакансій, з них 727 позицій зайняли жінки. Загалом в компанії працює понад 20 000 співробітників, серед них – 27% жінок. 

Водночас деякі компанії відзначають, що гендерне співвідношення серед їх працівників майже не змінилось. HRD ТОВ «РУШ» (мережа магазинів Eva та Eva.ua) Інна Печериця зазначила, що в штаті компанії історично переважають жінки. Зараз в компанії працює понад 14 000 працівників, з яких чоловіків всього 20%. За час війни це співвідношення не змінилось. 

Схожа ситуація і в мережі Novus. “Фуд-ритейл є одним із найбільш відкритих секторів для працевлаштування жінок, які відіграють тут ключову роль, займаючи як операційні, так і керівні позиції. Війна не змінила загальну тенденцію, але прискорила процес гендерної трансформації в окремих сферах. Станом на лютий 2022 року у Novus працювало понад 75% жінок, чоловіків — близько 25%. Це співвідношення залишається актуальним і у 2025 році. Зараз в нашій компанії працює близько 5000 жінок, а загальна кількість співробітників перевищує 7000 осіб”, – розповідає генеральний директор мережі Novus: Марк Петкевич.

HR-директорка мережі Фокстрот Яна Якимович розповіла, що за їх оцінкою на ринку праці відмічається тенденція зменшення кількості чоловіків серед кандидатів. “Тому планово проводимо дослідження наших пошукачів, щоб підвищити привабливість Фокстрот як роботодавця для аудиторії жінок”, – говорить пані Якимович. Однак оскільки залучення до команди відбувається відповідно до затвердженого профілю посади, де основними вимогами є наявність hard та soft skills, гендер при затвердженні чи відборі кандидата не має значення. “Надання рівних умов – підтверджується цифрами: на кінець 2024 року у магазинах мережі працює 40% жінок, що на 3% менше, ніж працювали до війни. У офісі Фокстрот, як до війни, так і зараз, жінок працює більше, ніж чоловіків: 60% жінок – ця частка залишається незмінною з 2022 року. Якщо говорити про посади, то кількість жінок зросла на 5% лише по єдиній посаді – фахівець сервісної логістики”, – пояснює Якимович. 

Цікаво, що в мережі Сільпо на відміну від усіх інших компаній серед працівників збільшилась саме кількість чоловіків: “Від початку повномасштабного вторгнення в компанії не було суттєвих змін у гендерному співвідношенні. Традиційно у Сільпо частка жінок перевищувала чоловіків: 65% проти 35%. Наразі ми бачимо цікаву динаміку: серед нових “перевершників” (працівників – ред.) дві третини — молоді хлопці. Це збільшило загальну частку “перевершників”-чоловіків на 4%. Очевидно, що така тенденція зумовлена активним рухом бізнесу в бік найму неповнолітніх”, – повідомила прес-служба Сільпо.

В Нова пошта розповіли, що попри виклики війни, гендерне співвідношення в компанії залишилося майже незмінним. На лютий 2025 року у Новій пошті працює 7052 жінки та 20 373 чоловіка. “Але ми бачимо, що все більше жінок обирають роботу в логістиці, у тому числі на позиціях, які раніше вважалися суто чоловічими”, – додають в компанії. 

Жінки на “чоловічих” посадах

Усі опитані гравці ринку відзначають тенденцію, що зараз жінки активно опановують нові професії та займають позиції, які традиційно ввадались чоловічими. Яскравим прикладом змін є компанія Ukrnafta. “Сьогодні жінки все частіше займають традиційно чоловічі професії, такі як оператори з добування нафти і газу, токарі, слюсарі-ремонтники, машиністи кранів, електрогазозварники та водії АТЗ”, – зазначають в компанії. Завдяки рівним умовам, жінки успішно адаптуються до цих ролей, демонструючи високий рівень майстерності, відповідальності та витривалості.

Мережа мультимаркетів Аврора також активно залучає жінок до роботи на посадах, які раніше вважалися чоловічими. “У логістиці в мережі Аврора жінки обіймають посади водійок навантажувачів та водійок вантажних авто, у роздробі – охоронниць, – розповіли в компанії. – В офісах підтримки вони реалізують себе в таких напрямках, як IT, управління проєктами, аналітика та операційний менеджмент”.

Мережа Eva також підтримує жінок, які хочуть працювати в логістиці. “Компанія намагається навчати працівниць логістичного напряму керуванню навантажувальною складською технікою та вантажівками, – зазначає Інна Печериця. – Але це – складний процес, де неможливо отримати швидкі результати. Саме це ми бачимо по всьому ринку. Бо традиційно ринок праці не готував жінок до такої роботи. Особливо це стосується керування вантажівками. Компанія навіть сформувала команди підтримки, які готові вирушити на допомогу, якщо з транспортом щось трапиться по дорозі. Але це лише частково закриває питання. Щоб жінки впевнено почували себе в нових ролях, потрібен тривалий період не просто навчання, а й психологічної адаптації“.

Мережа Епіцентр К також розширює можливості для жінок. “Компанія все частіше залучає жінок на посади охоронців, комірників, бригадирів на дільницях виробництва (завод керамічної плитки), водіїв навантажувача, обвалювальників мʼяса тощо. Найбільше зросла частка жінок на посадах: комірник (з 5% у січні 2022 до 12,3% у лютому 2025-го), продавець (з 38% у січні 2022 до 49% у лютому 2025-го), охоронець (13% у січні 2022 до 17% у лютому 2025-го)“, – коментує керівник HR-департаменту компанії Епіцентр К Олег Плахтій.

У компанії Suziria Group жінки дедалі активніше опановують професії, які раніше вважалися «чоловічими». Зокрема, це стосується технічних спеціальностей, роботи на складах, виробництві та у сфері логістики. “Це, своєю чергою, дозволяє командам бути гнучкими й взаємозамінними”,- зазначають в компанії. 

В мережі АТБ усі 1000 жінок, які минулого року приєднались до компанії, почали працювати на посадах охоронців, які раніше займали виключно чоловіки.

У компанії Novus, за інформацією від Марка Петкевича, жінки працюють у логістиці, управлінні складськими процесами, контролі постачання, забезпеченні безпеки магазинів і навіть на технічних позиціях. А у логістичному центрі суттєво зросла кількість жінок на таких посадах, як контролер-ревізор з вивезення вантажів, фахівець із контролю складських операцій тощо.

Мережа супермаркетів Сільпо також активно залучає жінок до роботи на традиційно “чоловічих” посадах. “Під час повномасштабної війни жінки все частіше працюють водіями, комплектувальницями, пекарями-тісторобами, охоронницями — раніше ці ролі частіше займали чоловіки”, – повідомили в компанії.

У компанії Нова пошта жінки працюють водійками вантажівок та бусів, вантажницями, диспетчерками терміналу, фахівчинями із проблемних відправлень та пішими кур’єрками. “Ці професії потребують фізичної витривалості, уваги до деталей, гнучкості та комунікаційних навичок. Дуже важливо, що жінки не просто опановують нові професії, а й власними прикладами змінюють стереотипи про «гендер» у роботі”, – зазначають в компанії.

А як щодо керівних посад

Певні зміни в гендерному співвідношенні відбулись і на керівних посадах українських ритейлерів. І хоча вони не такі суттєві як серед лінійного персоналу, все ж тенденція до збільшення кількості жінок серед топменеджменту присутня. 

Мережа Сільпо досягла значного прогресу у вирівнюванні гендерного балансу на топ-позиціях. Якщо у 2021 році співвідношення жінок до чоловіків серед керівників було 1 до 3, то нині — 49% жінок і 51% чоловіків. Нова пошта повідомила, що у порівнянні з 2022 роком, кількість жінок на посадах директорки напрямку або департаменту зросла на дев’ять осіб. В компанії Ukrnafta у 2022 році серед топ-менеджменту була лише одна керівниця, але наразі у команді з 11 керівників найвищої ланки працює дві жінки. В мережі Аврора кількість жінок серед топ-менеджменту зріс з 33% до суттєвих 53%.

“У MasterZoo цей показник становить 50/50 — жінки обіймають ключові позиції в комерції, маркетингу, операційному департаменті та HR. На рівні групи  співвідношення чоловіків і жінок на керівних посадах складає 60/40, з перевагою чоловіків”, – повідомили в прес-офісі групи компаній Surizia Group.

А от мережі Novus, Фокстрот (35% жінок на керівних позиціях), АТБ, Епіцентр, Eva та АЗК WOG (майже 30% керівників вищої та середньої ланки управління складають жінки), не зазнали значних змін у співвідношенні чоловіків і жінок на топ-позиціях. 

Але всі компанії відзначили, що при відборі кандидатів на керівні посади керуються принципом рівних можливостей, і ключові позиції займають найкращі фахівці з високою експертністю незалежно від статі.

Зміни в кадровій політиці: адаптивність та інклюзивність

Повномасштабна війна в Україні стала каталізатором не тільки для змін у суспільстві, але й для трансформації підходів до роботи з персоналом в українських компаніях, зокрема в ритейлі. Зміни торкнулися не тільки гендерного балансу, але й підходів до навчання та перекваліфікації працівників.

Багато компаній в українському ритейлі активно впроваджують програми навчання та перекваліфікації для жінок, щоб допомогти їм освоїти нові професії, зокрема ті, які традиційно вважалися “чоловічими”. 

Компанія Ukrnafta запустила ініціативу #МожеКожна, яка дає жінкам можливість опанувати 16 складних промислових професій. “Укрнафта” також співпрацює з Reskilling Ukraine, пропонуючи жінкам безкоштовне навчання на водіїв вантажівок та автобусів.

Мережа Eva навчає працівниць логістичного напряму керуванню навантажувальною технікою та вантажівками.

Епіцентр активно розвиває електронне навчання та власну навчальну платформу, розробляючи програми для різних посад, зокрема й тих, що раніше вважалися суто чоловічими.

Мережа Сільпо запустила перехресне навчання, що дозволяє працівникам освоювати нові професії. Сільпо також має програму навчання жінок-водіїв, яку вже пройшли 10 жінок.

Нова пошта пропонує навчання за програмою “Водій електровізка” та бере участь у програмах перекваліфікації та перенавчання працівниць, зокрема жінок-далекобійниць.

Загалом війна змусила українські компанії переглянути свої кадрові стратегії та стати більш гнучкими та адаптивними. Багато компаній активно працюють над збільшенням жінок на всіх рівнях, зокрема на керівних посадах та в традиційно “чоловічих” професіях.

Майже усі гравці ринку пропонують програми перекваліфікації та навчання для працівників, щоб допомогти їм адаптуватися до змін на ринку праці. Важливо, що компанії стають більш гнучкими у підходах до наймання та кар’єрного розвитку працівників, працюють над створенням інклюзивного робочого середовища та пропонують різні варіанти зайнятості та можливості для навчання та внутрішніх переходів.

“Припускаю, що гендерний баланс в українських компаніях і надалі трансформуватиметься під впливом війни та її наслідків. Адже змінюється не лише гендерний склад на посадах, але й професійні інтереси жінок. Війна стала для них, як викликом, так і потужним соціальним ліфтом, що сприяє подоланню усталених стереотипів.

Після війни темпи цих змін залежатимуть від швидкості відновлення економіки. Якщо з’являться нові робочі місця та сприятливі умови для розвитку бізнесу, тенденція до розширення можливостей для жінок зберігатимуться. 

Окремий виклик – реінтеграція ветеранів, адже не всі зможуть або захочуть повернутися до своїх довоєнних професій.

Держава вже підтримує жіноче підприємництво та перекваліфікацію: понад половина отримувачів грантів на започаткування бізнесу та навчання – жінки. Однак довгострокові зміни можливі лише за умови комплексної стратегії розвитку країни”, – резюмує Дмитро Карпенко.